16 березня 2023 р. Справа № 520/6243/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 (головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В.) по справі № 520/6243/22
за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки:
щодо не застосування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації позивачу у період з 02.08.2016 по 28.02.2018;
щодо ігнорування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.03.2018 по 17.08.2021;
- зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача за період :
з 02.08.2016 по 28.02.2018 у сумі 63 576,11 грн., із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
з 01.03.2018 по 17.08.2021 у сумі 160 051,42 грн., із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02.08.2016 по 28.02.2018 включно.
Зобов'язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.08.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.08.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.08.2021 включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині визначення базового місяця січня 2008 року для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 02.08.2016 по 28.02.2018 та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.08.2021 включно позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що базовим місяцем проведення індексації грошового забезпечення за період з 02.08.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року, проте, як базовим місяцем при нарахуванні індексації за вказаний період є квітень 2018 року, у зв'язку із втратою чинності Постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294, якою було підвищено посадові оклади військовослужбовців.
Вказав, що розпорядженням Директора департаменту фінансів МО України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 було призупинено нарахування індексації до окремого розпорядження і у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у січні 2016 - лютому 2018 року, у Міноборони не було.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухав суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 02.08.2016 по 17.08.2021 року проходив військову службу у підрозділах Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Наказом військового комісара Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.08.2021 № 215, підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а.с. 20)
У період проходження військової служби з 02.08.2016 по 28.02.2018 відповідачем не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення позивача, а в період з 01.03.2018 по 17.08.2021, за твердженням суду, відповідачем при проведенні індексації не застосовувались вимоги абзаців 3,4,5,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" №1078, що підтверджується довідкою про складові грошового забезпечення та індексації від 19.11.2021 № 216/ВФЗ(а.с.23-24)
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 02.08.2016 по 28.02.2018 є протиправною, а тому обтяжив владного суб'єкта обов'язком нарахувати та виплатити індексацію за вказаний період із застосуванням базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 17.08.2021 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив про відсутність повноважень щодо самостійного обрахунку сум індексації.
Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо індексації за період з 02.08.2016 по 28.02.2018.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закон №2011-XII).
Положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення,
Щодо посилань апелянта на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, в якому зазначено про призупинення нарахування індексації до окремого розпорядження, на які посилається відповідач колегія суддів відхиляє, оскільки розпорядження, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Крім того, вказане розпорядження прямо протирічить Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Оскільки відповідачем не було здійснено нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 02.08.2016 по 28.02.2018 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити такі дії, із застосуванням базового місяця-січень 2008.
Доводи апелянта щодо дискреційних повноважень відповідача в частині визначення базового місяця індексації колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Так, дискреційними повноваженнями є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Верховний Суд у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 12 травня 2022 року у справі № 200/7006/21 вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Так, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у згаданих справах №400/1118/21 і 420/3593/20 Верховний Суд указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим, Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Зрештою на основі аналізу наведених норм Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Правовідносини у наведених справах і справі, що розглядається є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.
У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Указана постанова була чинна з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.
Суд першої інстанції встановив, що з січня 2008 року до 29 грудня 2017 року (дати звільнення з військової служби) тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, яку займав позивач, не змінювалася й не підвищувався.
На основі цього колегія суддів зазначає, що в силу норм Порядку проведення індексації грошових доходів населення січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 02.08.2016 по 28.02.2018.
Отже, суду першої інстанції правомірно обрав спосіб захисту прав позивача з одночасним визначенням січня 2008 року як базового місяця для проведення указаної індексації.
Доводи скаржника не спростовують цього висновку і не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації за період з 01.03.2018 року по 17.08.2021 року в сумі 160 051,42 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Постанови № 1078, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017, в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Відповідно до ч. 2 п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 № 260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.05.2022 у справі № 400/4491/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в період з квітня 2018 по листопад 2018 відповідачем не проводилась нарахування та виплата позивачу індексації, проте суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно не проводилося нарахування та виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення з квітня 2018 року по листопад 2018 року (включно), оскільки поріг індексації не було перевищено.
Водночас, як вбачається з наданої відповідачем довідки про грошове забезпечення, вбачається, що індексація грошового забезпечення позивача за грудень 2018 року - серпень 2021 року відповідачем нараховувалась та виплачувалась.
Суд наголошує, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Так, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 до 16.08.2020) не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації».
Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15.12.2015.
Саме такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі № 520/4061/21.
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Таким чином, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).
Оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів, то відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у березні 2018 року повинна розраховуватися як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу.
Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, до визначеної (згідно абзаців 4 та 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).
Тобто, з березня 2018 року підлягає до виплати сума індексації грошового забезпечення, визначена на підставі вищенаведених положень Порядку №1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.
Подібні висновки Верховний Суд виклав у постанові від 19 травня 2022 року у справі №380/11404/21, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/14479/21.
Колегією суддів проаналізовано довідку про складові грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 від 19.11.2021, та встановлено, що з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розмір нарахованої позивачу зарплати:
за 2018 р.: у березні становив 19 929,00 грн; у квітні - 12874,98 грн; у травні - 12 531,94 грн; у червні - 13 562,50 грн; у липні - 12 617,70 грн; у серпні - жовтні - 13 582,50 грн; у листопаді - 12 617,70 грн; у грудні - 13 653,58 грн;
за 2019 р.: у січні - 13 171,18 грн; у лютому - 18 702,83 грн; у березні - червні - 18 766,22 грн; у липні - 41 470,22 грн; у серпні - 19 838,47 грн; у вересні - 18 838,47 грн; у жовтні - 18 631,75 грн; у листопаді - грудні - 18 838,47 грн;
за 2020 р.: у січні - квітні - 18 848,26 грн; у травні - 37 292,41 грн; у червні - липні - 18 848,26 грн; у серпні - листопаді - 18 858,04 грн; у грудні - 19 167,75 грн;
за 2021 р.: у січні - 18 792,55 грн; у лютому - 19 958,86 грн; у березні - 19 311,98 грн; у квітні - 20 909,17 грн; у травні - 19 207,96 грн; у червні - липні - 19 583,16 грн; у серпні - 19 171,78 грн; у вересні - 26 646,43 грн. Розмір індексації становить 7 742,22 гривень.
При цьому, обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що розмір індексації був розрахований неправильно, позивач не навів і судом таких не встановлено.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 17.08.2021 включно, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в сумі 160 051, 42 грн., а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи в цій частині позовні вимоги суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування судом обставин,що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів, дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 01.03.2018 до 17.08.2021 про визнання протиправними дій при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату такої індексації підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволені позову в цій частині.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 по справі № 520/6243/22 в частині задоволення позову про визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.08.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язання Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.08.2021 включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078- скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині задоволення позову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 по справі №520/6243/22- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій