14 березня 2023 року справа № 580/4415/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 у зменшеному розмірі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 недоплачений грошовий дохід за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 в сумі 186032,57 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
Ухвалою суду від 16.02.2023 зупинено провадження у справі для надання витребуваних судом доказів.
Ухвалою суду від 14.03.2023 поновлено провадження у справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач протиправно виплатив позивачу грошове забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 у зменшеному розмірі. Така недоплата щомісячно склала 7174,81 грн., що загалом за вказаний період складає 186032,57 грн.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив проти позову, в якому вказав, що з'ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення дії чи бездіяльності, які оскаржуються. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності таких рішень, дій чи бездіяльності. Позивачем не наведено обставини, які свідчать про реальне порушення його прав з боку саме військової частини НОМЕР_1 .
Також відповідач просив суд звернути увагу на те, що лист військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2022 за вих. №36/1175 не носить нормативно правовий характер та не може слугувати доказом не правомірності дій відповідача.
Лист-відповідь стосується розміру підвищення грошового доходу для визначення суми індексації, а розрахунки проведені в листі здійснені у відповідності до пункту 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078.
На підставі наведеного відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Як встановлено судом, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2020 № 41 капітана ОСОБА_1 , начальника зенітної ракетної обслуги - заступника командира зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_2 , звільненого з військової служби наказом командира Повітряного командування «Центр» - заступника командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 12.02.2020 № 7 у запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважати таким, що 26.02.2020 справи та посаду здав.
На звернення позивача щодо виплати індексації грошового забезпечення відповідач листом №36/1175 від 14.09.2022 повідомив, що різниця грошового забезпечення до та після підвищення з 01.03.2018 в місяці підвищення посадового окладу складає 7621,93 грн. Сума індексації в місяці підвищення посадового окладу складає 4463,15 грн.
Оскільки сума підвищення грошового забезпечення (7621,93 грн.) перевищила суму індексації у березні 2018 року (4463,15грн.) у цьому місяці індексація не нараховується.
Дослідивши зміст наведеного листа, позивач вважає, що фактично підвищення розміру грошового забезпечення не відбулось, оскільки у лютому 2018 року позивачу нараховано грошове забезпечення в сумі 11280,24 грн., а в березні 11727,36 грн., тобто різниця склала 447,12 грн., а не 7621,93 грн., як зазначено в листі, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
В період з 01.01.2008 року по 28.02.2018 року нарахування грошового забезпечення військовослужбовців здійснювалося відповідно до розмірів передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року втратила чинність 01.03.2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Як вбачається з наданих відповідачем довідок про складові грошового забезпечення позивача №350/205/128/71, №350/205/128/72 від 02.03.2023 позивач отримував наступні види грошового забезпечення:
- у січні 2018 року основні види грошового забезпечення (оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань) складали 2005,20 грн. (115+999+222,80+668,40), а додаткові види грошового забезпечення (таємність, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода) 8555,76 грн. (99,90+4495,50+3960,36), всього 10560,96 грн.
- у лютому 2018 року основні види грошового забезпечення (оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань) складали 2005,20 грн. (115+999+222,80+668,40), а додаткові види грошового забезпечення (таємність, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода) 9125,19 грн. (99,90+4795,20+4230,09), всього 11130,39 грн.
- у березні 2018 року основні види грошового забезпечення (оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби) складали 7764,90 грн. (1200+4230+1629+705,90), а додаткові види грошового забезпечення (таємність, премія) 3827,60 грн. (532,17+3295,43), всього 11592,50 грн.
Отже, Постановою №704 Уряд збільшив у структурі грошового забезпечення частку основних його видів (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) та зменшив частку додаткових видів у структурі грошового забезпечення.
З наведеного вбачається, що у зв'язку з набранням чинності Постановою №704 з 01.03.2018 відбулось збільшення основних видів грошового забезпечення позивача з 2005,20 грн. до 7764,90 грн., тобто розмір підвищення склав 5759,70 грн., в той же час відбулось зменшення додаткових видів грошового забезпечення з 9125,19 грн. до 3827,60 грн.
З огляду на викладене, відповідачем не допущено, а судом не встановлено недоплату чи заниження розміру грошового забезпечення позивача, оскільки його нарахування відбулось у відповідності до Постанови №704. При цьому, викладені в листі від 14.09.2022 відомості не впливають на вирішення даного спору, оскільки предметом спору є саме розмір грошового забезпечення позивача, а не достовірність викладеної в листі інформації.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО