Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
16 березня 2023 р. справа № 520/3684/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України №0140130-2413-2035 від 07.04.2021.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 продовжено процесуальний строк відповідачу на подання відзиву на п'ятнадцять днів з дня закінчення простою.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом безпідставно винесено податкове повідомлення - рішення №0140130-2413-2035 від 07.04.20221 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 311,72 грн. Відповідачем при винесенні податкового зобов'язання не було враховано ставку податку для оподаткування квартири, що перебувають у власності фізичних осіб, передбачену рішення Харківської міської ради, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема квартири/квартир незалежно від їх кількості загальної площею до 85 кв.м., що перебувають у власності фізичних осіб, застосовується ставка у розмірі 0 відсотків. Оскілки площа нерухомого майна, що перебуває у власності позивача має площу менше, ніж 85 кв.м., то слід застосовувати ставку 0%, а не ставку 1%, як було застосовано контролюючим органом, а тому податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що у 2020 році у позивача перебувала квартира загальною площею 66,6 кв.м., при формуванні податкового повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік контролюючим органом застосована ставка податку відповідно до рішення XI сесії Харківської міської ради VII скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові»,зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішеннями Харківської міської ради XIX сесії VII скликання від 18.04.2018 № 1041/18, XXII сесії VII скликання від 17.10.2018 № 1220/18, XXIII сесії VII скликання від 28.11.2018 № 1284/18, XXV сесії VII скликання від 27.02.2019 № 1449/19 (далі - рішення Харківської міської ради), та становить для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб - 1 %.
Згідно з ч.3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 162 КАС України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем, Головним управління ДПС у Харківській області, подано відзив вх. № 01-26/50499/22 з додатками, а саме довіреність, виписка з ЄДР ОСОБА_2 та Бти-1.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами статті 8 КАС України, адміністративний суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У той же час відповідачем не подано до суду доказів направлення позивачу відзиву та доданих до нього доказів, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника провадження можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Отже, відповідач не виконав вимоги КАС України у частині направлення відзиву позивачу.
Системний аналіз положень частини дев'ятої статті 79, статей 162, 167 дає підстави для висновку, що у разі подання учасником справи відзиву та доданих до нього доказів без додержання вимог п.2 ч.4 ст162 КАС України, суд долучає відповідний відзив та додані до нього докази до матеріалів справи, проте не приймає до розгляду.
Суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості повернення судом відзиву та доданих до нього доказів, поданих без додержання вимог п.2 ч.4 ст162 КАС України, тому правових підстав для їх повернення немає.
Зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідачем не подано до суду доказів, що підтверджують направлення позивачу відзиву та доданих до нього доказів, суд долучає до матеріалів справи відзив та додані до нього докази, проте залишає їх без розгляду.
Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом з матеріалів справи встановлено, що у власності ОСОБА_1 станом на 2020 рік перебувала квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,6 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
07 квітня 2021 року Головним управління ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення рішення №0140130-2413-2035, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у розмірі 311,72 грн.
Позивач 01.09.2021 оскаржив податкове повідомлення-рішення №0140130-2413-2035 від 07.04.2021 в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби України від 03.02.2022 №1454/К/99-00-06-01-04-09 про результат скарги, поданої на податкове повідомлення-рішення №0140130-2413-2035 від 07.04.2021, скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно пп.266.1.1. п.266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1. п.266.2 ст. 266 ПК України).
Підпунктами 266.3.1. та 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно пп. 266.4.1. п.266.4 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6. ст. 266 ПК України).
Відповідно до пп.266.5.1. п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно пп.12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, на підставі ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, керуючись ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, на 11 сесії Харківської міської ради було прийнято рішення від 22.02.2017 року №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яким зокрема, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори. Згідно п.4 рішення №542/17 набирало чинності з 01.03.2017 року.
Пунктом 3 рішення встановлено, що місцеві податки та збори на території міста Харкова справляються відповідно до норм Податкового кодексу України, з урахуванням ставок та пільг, встановлених п. 2 цього рішення. Об'єкт оподаткування, платники податку, податковий період та інші обов'язкові елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, єдиного податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору визначаються відповідно до норм Податкового кодексу України.
В пунктах 1, 2 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 № 542/17 зазначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток.
Положеннями пп.266.4.2 п.266.4. ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
В свою чергу, пунктом 3 Додатку 1 до рішення ХМР від 22.02.2017 № 542/17 визначено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості загальною площею до 85 кв.м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків.
Оскільки, загальна площа квартири позивача, яка стала об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, становить 66,6 кв.м, то відповідно ставка податку відносно таких квартир, власниками яких є фізичні особи встановлюється у розмірі 0 відсотків.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом було протиправно розраховано суму податкового зобов'язання позивачу, оскільки площа оподатковуваного об'єкта є меншою, ніж 85 кв. м., а тому нарахування вищевказаної суми податкового зобов'язання не є правомірним.
За таких підстав, належним способом захисту прав та інтересів позивача є задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України №0140130-2413-2035 від 07.04.2021.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) №0140130-2413-2035 від 07.04.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 16 березня 2023 року.
Суддя Олексій Котеньов