13 березня 2023 року
справа № 758/2209/20
провадження № 22-ц/824/3568/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року, постановлене під головуванням судді Скрипник О.Г., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
В лютому 2020 року ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 8120,36 гривень (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), а також 3% річних, інфляційних втрат та судових витрат.
Вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» є експлуатуючою організацією у будинку АДРЕСА_1 , на підставі Акту приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 03 вересня 2015 року, та виконує функції із утримання будинку, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами житлових приміщень за надані комунальні послуги. Основним видом економічної діяльності Позивача є комплексне обслуговування об'єктів.
ОСОБА_1 постійно користується наданими послугами згідно з договором, але сплачує за них не в повному обсязі. Таким чином, за період з 01.05.2018 року по 30.11.2020 року виникла заборгованість у сумі 8120,36 гривень.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 9362,80 грн, з яких: 8120,36 грн - основна сума боргу за житлово-комунальні послуги, 532,08 грн - 3% річних, 710,36 грн - інфляційні втрати.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи та не дослідив зібрані у справі докази, зокрема оскаржуваним судовим рішенням не надано правової оцінки доказам, які витребувано ухвалою Подільського районного суду від 29 липня 2021 року, а саме інформацію про те, чи працював засіб обліку теплової енергії у січні 2019 року в квартирі АДРЕСА_2 . Вказує, що розрахунки позивача за лютий-березень 2019 року значно вищі, ніж за суміжні місяці. Середньомісячні витрати за попередні два місяці становлять по 200 грн. Позивачем не надано доказів на підтвердження споживання відповідачем теплової енергії в розмірі по 2235 Гкал за лютий та березень 2019 року, а відтак відсутня заборгованість за оплату таких послуг, оскільки в таких об'ємах вони не надавались.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська -Житлосервіс» є експлуатуючою організацією у будинку АДРЕСА_1 , на підставі Акту приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 03 вересня 2015 року (додаток 1), та виконує функції із утримання будинку, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами житлових приміщень за надані комунальні послуги.
Основним видом економічної діяльності Позивача є комплексне обслуговування об'єктів.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 46,8 кв. м.
Відповідач, як майбутній власник квартири згідно з Додатковим договору до Інвестиційного договору №КР/К055/1 від 10.07.2014 року, був орендарем вищевказаної квартири з 03 жовтня 2015 року на підставі Договору оренди житлової квартири (житла).
03 жовтня 2015 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про 2 надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій №700055.
Також, 03 жовтня 2015 року між Позивачем і Відповідачем укладено Договір про надання послуг №700055, предметом якого є: забезпечення надання послуг з утримання служби адміністраторів; забезпечення силами сторонніх організацій шляхом укладення відповідного договору, контрольно-пропускного режиму на прибудинкову територію за адресою АДРЕСА_1 .
01 грудня 2015 року між Позивачем і Відповідачем укладено Договір №700055 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, у відповідності до умов якого у квартирі Відповідача встановлено, опломбовано та проведено повірку лічильників обліку гарячої води та теплової енергії.
Звертаючись до суду із позовом, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, представник ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» посилався на те, що станом на 01 грудня 2020 року відповідач має заборгованість у розмірі 8120,36 грн за оплату житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії).
Згідно пункту 1 Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, виконавець (Позивач) зобов'язується своєчасно надавати послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач (Відповідач) зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.
У відповідності до пункту 7 Договору, плата за надані послуги за наявності засобів обліку гарячої води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в повному обсязі та у строки, встановлені договором або законом.
Розмір плати за житлово-комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. Закону рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.
Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (Закону) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону у разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.
Абзацом другим пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (Правила) визначено, що справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 15 Правил у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
29.12.2018 р. працівниками ТОВ «Ковальська житло сервіс» складено Акт про те, що 26.12.2018 року при знятті показників індивідуального приладу обліку теплової енергії Apator Powogaz S.A., заводський № 1540464, в кв. АДРЕСА_2 було виявлено, що показник не змінився з дати попереднього зняття і становив 1,596Gcal. Також в ході обстеження було встановлено, що подаюча магістраль та зворотня магістраль були гарячі, система опалення в квартирі працює. Власника квартири ОСОБА_1 станом на 29.12.2018 року було повідомлено про несправність приладу обліку теплової енергії.
Відповідно до службової записки начальника ЖЕД №5 від 28.01.2019 р. повідомлено, що при перевірці роботи квартирних засобів обліку теплової енергії в житловому будинку АДРЕСА_3 станом на 25.01.2019 р. було виявлено непрацюючі теплолічильники в житлових квартирах, зокрема № 55. Нарахування за централізоване опалення просить здійснювати згідно будинкового засобу обліку теплової енергії до відновлення роботи квартирного засобу обліку теплової енергії споживачами.
26.02.2019 року складено акт про те, що в квартирі АДРЕСА_2 був демонтований індивідуальний прилад обліку теплової енергії № 1540464, тип Apator Powogaz S.A., показники 1,596 Gcal, та змонтовано теплолічильник № 90556131 тип Senso Star U (S3) поточні показники - 0,0 МВТ. Вказаний акт підписано також ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 21 Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб.метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
У відзиві на апеляційну скаргу представником ТОВ «Ковальска-Житлосервіс» зазначено, що нарахування вартості послуг з опалювання здійснювалось враховуючи вищенаведену норму Правил.
Колегія суддів вважає обґрунтованим вказаний розрахунок, а тому погоджується із висновком суду про наявність підстав для стягнення заборгованості у визначеному позивачем розмірі.
Посилання в апеляційній скарзі на розрахунок відповідно до п. 6.4.3. Робочого проекту розробленого відповідно до Договору від 25.11.2015 року, згідно з яким при знятті теплолічильника в ремонт підрахунок використаного тепла визначається по середньомісячним витратам за попередні розрахункові місяці, судом не приймається.
Відповідно до п. 6.4.3 Робочого проекту розробленого відповідно до Договору при знятті теплолічильника в ремонт підрахунок використаного тепла проводиться розрахунковим способом по нормативним, затвердженим місцевими органами або визначаються по середньомісячним витратам за попередні два розрахункових місяця.
Разом із тим, вказане положення не підтверджує доводи апелянта, що розрахунок за послуги з теплопостачання у разі відсутності засобу обліку має здійснюватись саме за середньомісячними витратами відповідача за послуги з опалення за попередні два місяці.
Пункт 6.4.2 Робочого проекту містить формули, за якими здійснюються відповідні нарахування за надані послуги.
Апелянт також посилається на ч. 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», відповідно до якого у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду
Водночас, п. 21 Правил, який застосовано позивачем при нарахуванні вартості послуг, не суперечить ч. 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», оскільки при визначенні розрахунку взято середні витрати тепла на 1кв. м.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком з відповідача також підлягають стягненню збитки від інфляції у сумі 710,36 грн та три проценти річних у сумі 532,08 грн за період з 01.05.2018 року по 30.11.2020 року.
Відповідачем контррозрахунку не надано.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому відповідно до положень ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Суддя-доповідач
Судді