13 березня 2023 року
справа № 753/9303/21
провадження № 22-ц/824/3273/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго - Качкурової Світлани Володимирівни та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Каліушка Ф.А., у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У травні 2021 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 11 079,81 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 775,92 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 18 611,95 грн; витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн. та судовий збір.
Позовна заява обґрунтована наступним. За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності, виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку з чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Крім того, 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким позивач набув права вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, отриманих кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. За цим договором позивач набув права вимоги за заборгованістю за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 11 079,81 грн., згідно якого новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованості. Відповідач є споживачем вищевказаних послуг, оскільки являється власником квартири АДРЕСА_1 , однак своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/або постачання гарячої води, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.04.2021 р. складає 19 387,87 грн. (заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 775,92 грн.; заборгованість за спожиті послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 18 611,95 грн.). Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору, нарахування за спожиті відповідачем послуги здійснювалось на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року позов КП Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь КП Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 01.04.2021 у сумі 19 387,87 грн, а також судовий збір у розмірі 1 440,40 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі представник КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, постановити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом неправильно застосовано строки позовної давності. Вказує, що між позивачем та ПАТ «Київенерго» 11.10.2018 року укладено договір про відступлення права вимоги, а тому обчислення строків позовної давності починається з моменту укладання вказаного договору, оскільки позивач до укладення договору про відступлення права вимоги про порушення свого права не знав. Відтак, КП «Київтеплоенерго» звернулось до суду у межах строку позовної давності. Крім того, посилається на запровадження на території України карантину з 12.03.2020 року, та п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо продовження строків, визначених статтею 257 ЦК України на строк дії такого карантину.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить частково скасувати рішення, постановити нове, яким стягнути заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.05.2018 р. по 01.04.2021р. у сумі 508,75 грн. У задоволенні решти вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Вказує, що наявність доказів в матеріалах справи щодо сплати відповідачем за централізоване опалення відповідно до фіскального чеку від 16.04.2021 року у сумі 775,92 грн, відповідно до фіскального чеку від 18.05.2021 р. у суму 169,91 грн та відповідно до рахунку повідомлення станом на 01.06.2021 р. у відповідача відсутня заборгованість за послуги з централізованого опалення. Також зазначає, що відповідач спожив 28,8 куб.м води. Разом із тим, позивач за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 необґрунтовано та безпідставно нарахував 169,52 куб.м води. Апелянт стверджує, що заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води за період травень 2018 р. - березень 2021 р. складає 508,76 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник КП «Киїтеплоенерго» просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вимоги мотивовані тим, що КП «Київтеплоенерго» звернулось до суду за захистом своїх прав у межах строку позовної давності, враховуючи що договір про відступлення прав вимоги КП «Київтеплоенерго» та ПАТ «Київенерго» укладено 11.10.2018 року. ОСОБА_1 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому законом порядку не звертався, а тому має здійснювати оплату за надані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга КП «Київтеплоенерго» задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги до 01.05.2018 року суд першої інстанції виходив із пропуску позивачем строку позовної давності.
Задовольняючи позов в частині стягнення комунальної заборгованості з 01.05.2018 року суд першої інстанції виходив із невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Колегія суддів частково погоджується із таким висновком суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 .
11.10.2018 р. між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору, позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення відповідачем у розмірі 7062,67 грн. за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Додатку № 2 до Договору, позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з гарячого водопостачання відповідачем у розмірі 11079,81 грн. за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно п. 3.4.2 Договору новий кредитор має право на отримання замість кредитора споживачів, визначених у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.
Крім того, відповідно до п. 1.3 Договору цесії кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3 % річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які без виключень та обмежень, що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору цесії.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Доводи позивача про те, що обчислення строків позовної давності повинно розпочинатися з моменту укладення між позивачем та ПАТ «Київенерго» договору про відступлення права вимоги 11.10.2018 року суперечать положенням ч. 1 ст. 262 ЦПК України, а тому судом до уваги не приймаються.
Посилання позивача на запровадження на території України карантину, в подальшому воєнного стану та продовження строків у зв'язку із вказаними обставинами судом не приймається, оскільки поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи. Разом із тим, об'єктивних перешкод, що пов'язані з введенням карантину чи воєнного стану для своєчасного подання позову про стягнення заборгованості в межах встановленого законодавством строку, позивачем не наведено.
Відтак колегія суддів вважає вірним висновок суду про застосування строків позовної давності до позовних вимог за період до 01.05.2018 року.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2018 року суд виходить із наступного.
Звертаючись до суду із позовом КП «Київтеплоенерго» зазначало, що у відповідача наявна заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 775,92 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 18 611,95 грн.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Позивачем надано розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 року по 31.03.2021 року, яка складає 19 387,87 грн. Зокрема, відповідно до вказаного розрахунку за березень 2021 року відповідачу нараховано 775, 92 грн за надані послуги.
В матеріалах справи наявна копія квитанції від 16 квітня 2021 р. про оплату послуг у розмірі 775,92 за централізоване опалення (а.с.97), однак сплачені відповідачем кошти у розрахунку не відображені.
Доказів сплати за надані послуги запостачання гарячої води в період із травня 2018 року по квітень 2021 року відповідачем не надано.
Відтак колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача заборгованості за період з 01.05.2018 року по 01.04.2021 року у розмірі 18611,95 (19 387,87 -775,92) грн.
Враховуючи викладене рішення суду в частині стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 775,92 грн підлягає скасуванню із постановленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні вимог.
В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - Качкурової Світлани Володимирівни залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованості за спожиті в період з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 775,92 грн скасувати, постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді