Постанова від 09.03.2023 по справі 758/11052/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/5237/2023

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ Справа № 758/11052/22

09 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Кирилюк Г.М.

при секретарі - Шпильовій Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без руху в частині сплати судового збору, постановлену під головуванням судді Ларіонової Н.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про визнання дискримінації трудових прав, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про визнання дискримінації трудових прав, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Просив суд припинити дії дискримінаційного характеру з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері», визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» дискримінацією позивача у сфері праці (трудових відносин), усунути цю дискримінацію шляхом визнання дій та рішення при обмеженні та порушенні конституційних прав позивача - права на рівність всіх перед законом, права на працю, право на звернення зі скаргами та заявами стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері»до державних органів та установ; визнати незаконним, скасувати наказ генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері»про звільнення позивача, припинити порушення трудових прав та поновити на роботі позивача, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про визнання дискримінації трудових прав для подання доказів сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. та позовної заяви, яка за змістом буде відповідати вимогам п. 4,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про визнання дискримінації трудових прав повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням ним вимог ухвали Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року .

Не погоджуючись з ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року про залишення позову без руху, 10 січня 2023 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без руху з підстав невідповідності позовної заяви ОСОБА_1 вимогам п. 4,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повернуто апелянту.

Отже, ухвала Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року переглядається апеляційним судом лише в частині залишення позовної заяви без руху з підстав несплати ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

На думку апелянта при постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, в наслідком чого стало порушення його права на судовий розгляд його позову.

Зазначає, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості зменшити/відмінити судовий збір або відстрочити його сплату на певний строк, проте суд першої інстанції цього не зробив.

Вказує на те, що він переніс моральні страждання, був повністю позбавлений права не тільки на справедливий суд, а навіть можливості на здійснення правосуддя, про що постійно та невпинно вказує ЄСПЛ. Окрім того, він переніс мобінг та переслідування на роботі, до цього ще додалось переслідування з боку судової системи та безпосередньо з боку суду першої інстанції

Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виходячи зі змісту його позовних вимог, які також містять вимогу про визнання дій дискримінацією та припинення дискримінації позивача відповідачем, він повинен сплатити судовий збір за вказану вимогу в сумі 992,40 грн., так як такі висновки суду, на думку апелянта, не відповідають матеріалам справи, приписам цивільного законодавства та змісту поданої ним позовної заяви.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, 06 березня 2023 року подав заяву про розгляд справи у його відсутність, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність позивача.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» в судове засідання також не з'явився, про дату та час слухання справи судом повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про визнання дискримінації трудових прав, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем пред'явлено позов до відповідачаіоднією з позовнихвимог євимога проприпиння дій дискримінаційного характеру з боку відповідача, визнання дій дискримінацією позивача у сфері праці (трудових відносин), усунення дискримінації та стягнення моральної шкоди. Закон не звільняє позивача від сплати судового збору за подання до суду позову з такими позовними вимогами, на відміну від вимоги про стягненням заробітної плати та поновленням на роботі, а тому позивач повинен долучити докази сплати судового збору за подання до суду вказаної вимоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями статей 175, 177 ЦПК України встановлено вимоги до форми, змісту позовної заяви та визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Зокрема, частиною 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Згідно вимог частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Звертаючись до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВК Конфекшінері» про визнання дискримінації трудових прав, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 зазначав, що він звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог, пов'язаних із дискримінацією трудових прав на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції на час поданння позову у даній справі, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;

21) заявники - у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв'язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;

22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції";

26) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;

27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З викладеного вбачається, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції на час подання позову, не містить норми про те, що позивачі у справах про дискримінацію звільняються від сплати судового збору за подання вказаного позову.

Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дійсно було внесено зміни до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а саме доповнено її пунктом 6-1, такого змісту: від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією. Цей закон набрав чинності з 04 жовтня 2012 року.

Разом із тим, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у новій редакції, в якій передбачено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Проте, позивачі за подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією до зазначеного кола осіб не відносяться. Цей Закон набрав чинності з 01 вересня 2015 року.

Таким чином, позивачі за подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією були звільнені від сплати судового збору лише у період з 04 жовтня 2012 року до 01 вересня 2015 року.

З урахуванням того, що правовідносини між сторонами виникли у 2018 році, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Подільського районного суду м. Києва 26 листопада 2022 року, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом Законом України «Про судовий збір» не було передбачено пільг щодо сплати судового збору для позивачів за подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн. з розрахунку 2481,00 грн. * 0.4 = 992,40 грн., а тому суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надав позивачу строк для сплати судового збору у визначеному розмірі 992,40 грн.

Національне законодавство передбачило процедуру, яка дозволяє реалізувати особам право на доступ до правосуддя, навіть за умови відсутності у них фінансової можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Близькі за змістом положення частин першої та третьої статті 136 ЦПК України.

Копію ухвали Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року про залишення його позовної заяви без руху ОСОБА_1 отримав 02 січня 2023 року, проте не скористався своїм правом звернутись до суду першої інстанції з заявою про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення його від сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості зменшити/відмінити судовий збір або відстрочити його сплату на певний строк, проте цього не зробив, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України " Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивач не звертався до суду першої інстанції із заявою про відстрочення, розстрочення йому сплати судового збору чи про звільнення його від сплати судового збору, а тому вказане питання судом першої інстанції і не вирішувалось

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що він переніс моральні страждання, був повністю позбавлений права не тільки на справедливий суд, а навіть можливості на здійснення правосуддя, про що постійно та невпинно вказує ЄСПЛ, колегія суддів вважає безпідставними, так як ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року позивача не було позбавлено доступу до правосуддя, а його позовну заяву судом лише було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої ним позовної заяви.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року про залишення позову без руху в частині стягнення судового постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .

Керуючись Законом України " Про судовий збір", ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 05 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без руху в частині сплати судового збору залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 14 березня 2023 року.

Головуючий: Судді:

Попередній документ
109576180
Наступний документ
109576182
Інформація про рішення:
№ рішення: 109576181
№ справи: 758/11052/22
Дата рішення: 09.03.2023
Дата публікації: 17.03.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (08.06.2023)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 08.06.2023
Предмет позову: про визнання дискримінації трудових прав,