№ справи: 754/8386/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/922/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Скрипка О.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
09 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.
секретар - Ольшевський П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Айбокс банк» - Суходольського Сергія Михайловича на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року,
встановив:
у вересні 2022 року заявник звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив накласти арешт на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , заборонити всім суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження вказаної квартири та заборонити ПрАТ «Айбокс Банк» розпоряджатися та користуватися спірним майном, у тому числі перебувати на його території.
В обґрунтування вимог заяви заявник вказував, що він має намір звернутись до суду з позовними вимогами до ПрАТ «Айбокс Банк» про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування рішення нотаріуса про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПрАТ «Айбокс Банк», а невжиття заходів забезпечення позову у обраний ним спосіб може утруднити або унеможливити ефективний захист його прав, які він вважає порушеними.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року заяву було задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та встановлено заборону вчинення реєстраційних дій щодо неї, заборонено ПрАТ «Айбокс Банк» розпоряджатись та користуватись спірним майном.
Не погоджуючись із ухвалою, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилався на те, що 25 листопада 2021 року приватним нотаріусом КМНО Косенком І.В. за ПрАТ «Айбокс Банк» на підставі іпотечного договору було зареєстровано право власності на належну ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя квартиру АДРЕСА_1 . Зазначав, що реєстрація права власності відбулась із порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим він має намір звернутись до суду з позовом про визнання неправомірними дій нотаріуса та витребування квартири з чужого незаконного володіння.
Заявник також вказував, що оскільки наразі право власності зареєстровано за ПрАТ «Айбокс Банк» існує реальна загроза подальшого відчуження квартири, що призведе до неможливості ефективного захисту прав позивача.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року заяву було задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та встановлено заборону вчинення реєстраційних дій щодо неї, заборонено ПрАТ «Айбокс Банк» розпоряджатись та користуватись спірним майном.
Задовольняючи вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості ефективного захисту прав позивача. Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.
У своїй апеляційній скарзі представник ПрАТ «Айбокс Банк» посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що банком вчиняються будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, а тому посилання на загрозу невиконання рішення суду є припущенням. Крім того, апелянт вказував, що судом безпідставно застосовано декілька видів забезпечення позову одночасно. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що 21 листопада 2021 року за ПрАТ «Айбокс Банк» було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 , і між сторонами існує спір щодо законності такої реєстрації. Крім того, окрім ОСОБА_1 зареєстровані члени його сім'ї - дружина ОСОБА_4 та повнолітні діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказані обставини свідчать про те, що ПрАТ «Айбокс Банк» за відсутності встановленої заборони може у будь-який момент відчужити спірне майно або здійснити інші реєстраційні дії щодо нього.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно вжито одночасно декілька видів забезпечення позову, а також протиправно позбавлено банк права користування належною йому квартирою, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки скаржником не вказано яким саме чином одночасне накладення арешту та встановлення заборони відчуження квартири призводить до порушення прав банку. Крім того, апелянтом не надано доказів про те, що спірна квартира фактично знаходиться у користуванні банку, а не позивача із членами його сім'ї.
Так, квартира АДРЕСА_1 є предметом спору між ОСОБА_1 та ПрАТ «Айбокс банк» та знаходиться у фактичному користуванні позивача, як зареєстроване місце проживання, а відповідач, як власник майна, може без відома та згоди інших осіб здійснити відчуження квартири, входження безпосередньо до житла, тощо. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у обраний заявником спосіб.
У рішенні від 19 березня 1997 року заява № 18357/91 у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
В даному випадку суд першої інстанції вірно встановив, що між сторонами існує спір щодо захисту права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, та дійшов обґрунтованого висновку щодо застосування заходів забезпечення позову.
Статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, ухвала була постановлена судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Айбокс банк» - Суходольського Сергія Михайловича залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2023 року.
Головуючий
Судді