Єдиний унікальний номер справи 376/945/16-ц
Провадження №22-ц/824/125/2023
02 березня 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
У травні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначила, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, та мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем і знаходяться на її утриманні та вихованні. Матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач не надає. ОСОБА_1 матеріально забезпечений, стан його здоров'я задовільний, інших дітей, непрацездатних батьків не має.
З урахуванням викладеного, просила стягнути з відповідача на її користь щомісячно аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) відповідача до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей за минулий час з 23.05.2015 по 23.05.2016 року в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на загальну суму 8698,73 грн.
Заочним рішенням Сквирського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року позов задоволено частково; ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , щомісячно аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття; ухвало стягнення аліментів проводити в особі матері, ОСОБА_2 , починаючи з 26.05.2016 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У серпні 2022 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення.
В обґрунтування вказав, що при ухваленні вказаного заочного рішення відповідач не був присутній. Крім того, існують суттєві обставини які можуть вплинути на рішення, а саме, що ОСОБА_5 не є його донькою, а тому аліменти мають бути стягнуті в іншому розмірі.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 26 вересня 2022 року вищевказану заяву залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення змінити.
Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
30.11.2022 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та без участі його представника.
13.02.2023 року до Київського апеляційного суду від Сквирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області надійшов повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
В судове засідання 02.03.2023 року позивач не з'явилась, про розгляд справи належним чином повідомлялась, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надала.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бутизаконним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне:
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції встановив, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, та мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем і знаходяться на її утриманні та вихованні.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Верховний Суд у постанові від 21 липня 2021 року у справі №477/1165/20 зазначив, що факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов'язків щодо дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов'язків щодо утримання дитини. За загальним змістом цих норм обов'язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком. Такого обов'язку в особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.
Заперечуючи проти стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , апелянт зазначав, що він не є її батьком, оскільки дитина народилась поза шлюбом між ним та позивачем, твердження позивача про проживання сторін по справі після розірвання шлюбу без реєстрації повторного шлюбу аж до народження дитини ОСОБА_4 не відповідають дійсності, а відомості про батька дитини були записані за вказівкою матері.
Звертаючись до суду із позовом, позивачем не було надано належних доказів, які б підтверджували факт проживання разом сторін по страві після розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Відповідно до ст.. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народжена в період, коли сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, відтак, відповідно до положень ст.. 122 СК України, відповідач є її батьком.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася через рік після розірвання шлюбу між сторонами.
В ході розгляду справи апеляційним судом за клопотанням апелянта було витребувано у Сквирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, з якого вбачається, що державна реєстрація народження ОСОБА_4 проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері).
Зазначене підтверджує факт відсутності обов'язку відповідача утримувати дитину, яка народилася після розірвання шлюбу між сторонами.
За змістом ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирiшуючи питання щодо розмiру алiментiв, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матерiальне становище дитини i платника алiментiв; наявнiсть в останнього iнших неповнолiтнiх дiтей, непрацездатних чоловiка, дружини, батькiв, повнолiтнiх дочки, сина; iншi обставини, що мають iстотне значення.
Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд, враховуючи стан здоров'я та матеріальний стан дитини, платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, вважає визначити аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько