01 березня 2023 року
справа № 753/8060/20
провадження № 22-ц/824/3069/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Яницькій О.Л.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Державне підприємство «Сетам», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2
третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року, та на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року, постановлені під головуванням судді Заставенко М.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів,
У травні 2020 року ОСОБА_1 , в особі адвоката Мороза В.П., звернулася до суду із позовною заявою до ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В., ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Бондра І.М., в якій просила визнати недійсними результати прилюдних торгів, які проводилися ДП «Сетам» з реалізації лоту № 415921 (будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за вказаною адресою, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006), які оформлені протоколом № 479017 проведення електронних торгів.
Позовна заява обґрунтована тим, що 20.07.2007 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № ML-005/095/2007, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 75 300 дол. США. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 , укладено договір іпотеки № PCL-005/095/2007, предметом якого були: 1) будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:618:0006. Дані об'єкти нерухомості належали на праві власності ОСОБА_5 . 13.09.2019 приватним виконавцем Корольовим В.В. відкрито виконавче провадження № 60065422, у межах якого ОСОБА_5 є боржником, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - стягувачем. Дане виконавче провадження відкрито з метою виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Бондар І.М. В подальшому вказані будинок та земельна ділянка були реалізовані ДП «Сетам» на електронних торгах, переможцем яких став ОСОБА_2 . Позивач, яка являється спадкоємцем ОСОБА_5 , вважає що торги проведено незаконно, оскільки приватним виконавцем не було дотримано вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який не дозволяв реалізації будинку і земельної ділянки, оскільки такі об'єкти були предметом іпотеки та виступали як забезпечення зобов'язань за споживчим кредитом, який був наданий ОСОБА_4 в іноземній валюті, та використовувалися як місце постійного проживання ОСОБА_5 та її дочки - позивача по справі.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року заяву представника відповідача ОСОБА_6 про забезпечення судових витрат - задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_1 у п'ятнадцятиденний строк з моменту одержання копії даної ухвали внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві грошові кошти в сумі 25 000 гривень для забезпечення можливого відшкодування понесених витрат ОСОБА_7 на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання недійсними результатів прилюдних торгів.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року скасувати, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивачем надано належні докази на підтвердження проживання у спірному будинку, зокрема довідки Садівничого товариства «Енергетик» від 10 листопада 2018 року та від 19 травня 2020 року. Сумніви суду першої інстанції щодо достовірності інформації у вказаних довідках є невиправданими та помилковими. Матеріалами справи не спростовано факт того, що ОСОБА_1 не проживає у спірному будинку чи має у приватній власності інше житло. Також апелянт не погоджується із посиланням суду про те, що торги відбулося із дотриманням встановленої процедури.
Крім того, апелянт не погоджується із ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року та вважає, що підстави для застосування зустрічного забезпечення були відсутні. Діями суду порушено ч. 4 ст. 135 ЦПК України та законні права і інтереси ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що садовий будинок не відповідає ознакам житлового будинку в розумінні житлового законодавства та не призначений для постійного проживання. Порушень, що могли вплинути на результати торгів під час проведення прилюдних торгів не встановлено, електронні торги були проведені з дотриманням встановленого законом порядку, а тому немає підстав для визнання електронних торгів та їх результатів недійсними.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги на рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що порушень, які могли вплинути на результати торгів під час проведення прилюдних торгів, судом не встановлено, електронні торги були проведені з дотриманням вставленого законом порядку, а тому немає підстав для визнання електронних торгів та їх результатів недійсними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 20.07.2007 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № ML-005/095/2007, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 75 300 дол. США (а. с. 15 - 22 том 1).
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 , укладено договір іпотеки № PCL-005/095/2007, предметом якого були: 1) будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:618:0006 (а. с. 23 - 29 том 1).
24.02.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 642, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - садовий будинок та земельну ділянку, площею 0,0527 га, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_5 (а. с. 147 - 148 том 1).
18.07.2019 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Коновалової О.О. із заявою про прийняття спадщини за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 матір'ю ОСОБА_5 (а. с. 12 том 1).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. від 13.09.2019 відкрито виконавче провадження № 60065422 з примусового виконання виконавчого напису № 642 від 24.02.2014 (а. с. 151 - 154 том 1).
В межах вказаного виконавчого провадження, відповідно до протоколу № 479017 проведення електронних торгів, 07.05.2020 було проведено електронні торги з реалізації іпотечного майна - садового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем торгів став ОСОБА_2 (а. с. 50 том 1).
У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, зареєстровано за ОСОБА_2 .
Обгрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначила, що садовий будинок підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки він являється єдиним місцем постійного проживання позивача.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.
Зазначений висновок узгоджується зі статями 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, згідно з якими публічні торги належать до договорів купівлі-продажу.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державна виконавча служба укладає відповідний договір.
Проведення електронних торгів здійснюється відповідно до визначеного Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (зі змінами).
Доводи апелянта, що іпотечне майно - садовий будинок, відповідало положенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» і на нього не могло бути звернено стягнення, оскільки це єдине постійне місце проживання позивача, є необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до відповіді № 471 від 24.09.2019 Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА, в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади м. Києва» та в картотеці реєстраційного обліку відомості про зареєстрованих осіб в садовому будинку АДРЕСА_4 відсутні.
З копії паспорта позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 03.04.2001, вбачається, що позивач з 09.02.1993 по 03.02.2011 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , а з 11.01.2020 по 30.07.2020 - за адресою: АДРЕСА_6 (а. с. 10 - 14 том 2).
Судом вірно встановлено, що факт спільного проживання позивача з померлою за адресою: АДРЕСА_1 спростовується матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , а саме заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини, в якій зазначено місце реєстрації їх проживання АДРЕСА_5 .
У довідці Садівничого товариства «Енергетик» від 19.05.2020 року вказано про те, що у будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 постійно проживає дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.14) .
Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази щодо місця постійного проживання ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх суперечливість, відтак позивачем не доведено обставин постійного місця проживання за адресою розташування іпотечного майна в АДРЕСА_1 .
На виконання вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України судом першої інстанції вірно враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16 згідно з якими при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі №668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи заяву представника відповідача ОСОБА_6 про забезпечення судових витрат, шляхом зобов'язання внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві грошові кошти в сумі 25 000 гривень для забезпечення можливого відшкодування понесених витрат ОСОБА_7 на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом даної цивільної справи, суд виходив з існування ризику неможливості виконання рішення суду про відшкодування судових витрат.
Згідно з ч. 4. ст. 135 ЦПК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи.
11 грудня 2020 року ОСОБА_1 було сплачено 25000 гривень для забезпечення можливого відшкодування понесених витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали про забезпечення витрат на правничу допомогу, оскільки беззаперечних доказів на підтвердження непроживання ОСОБА_1 в Україні, що є підставою для застосування такого забезпечення, матеріали справ не містять. Крім того, до судових дебатів у справі представник ОСОБА_2 не зробив відповідну заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, як наслідок в оскаржуваному рішенні судом питання про розподіл судових витрат не вирішено.
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2021 року залишити без змін.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді