Справа № 359/6097/22
№ апеляційного провадження: 33/824/1010/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Ткаченко Д.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
24 лютого 2023 року суддя Київського апеляційного суду Семенюк Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київського області від 17 січня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий,
за ч. 1 ст. 130 КпАП України,-
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київського області від 17 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто зОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Судом встановлено, що 23 серпня 2022 року о 10 год. 15 хв. по вул. Київський Шлях, 2 в м. Бориспіль, Київської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW-520» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, звуженні зіниці очей, які не реагують на світо. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння він відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального адміністративного закону та неправильним застосуванням норм матеріального адміністративного права, при цьому суддя місцевого суду неповно з'ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, що призвело до безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Також зазначив, що матеріалами справи явно відображені порушення поліції, які повністю виключають притягнення мене до відповідальності, а саме судом першої інстанції не враховано, що при відмові від огляду не залучалися свідки, що явно видно з відеозапису та протоколу, на відео відсутні жодні ознаки сп'яніння, не було і роз'яснено права, зокрема - право на захист. Як і усю процедуру огляду.
Вважає, що суд першої інстанції не врахував і те, що апелянт самостійно пройшов 23.08.2022 року огляд та здав аналізи, згідно висновку №30812 від 25.08.2022 року наркотичних речовин не виявлено.
Вказав, що його не відсторонили від керування, а просто відпустили їхати далі, що також доводить тверезість і реальну відсутність ознак сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених у апеляційній скарзі скаржником, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи зазначені скаржником, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених у апеляційній скарзі, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи зазначені в судовому засіданні апелянтом та його захисником, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави.
Відмова водія від огляду на стан сп'яніння містить склад адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У відповідності до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України .
У разі незгоди водія з результатами огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, та відмови водія після цього пройти огляд у медичному закладі складається протокол про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КупАП.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №245617 від 23.08.2022 року, ОСОБА_1 23.08.2022 року о 10 годині 15 хвилин рухаючись в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 2, керував транспортним засобом «BMW 520», номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення всупереч доводам апелянта відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у його достовірності не викликає.
Апеляційним судом переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. На вказаному відеозапису зафіксовано те, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що його зупинено за порушення Правил дорожнього руху та про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на підтвердження чого в матеріалах справи є направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'янінняв медичному закладі.
Зафіксовані відеозаписом обставини доводять, що ОСОБА_1 були роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення, роз'яснені права, порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 суддею місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КпАП України є правильною.
Даючи оцінку вищевказаним доказам,апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ньогоуповноваженою особою органу поліції.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд та отримав висновок №30812 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, апеляційний суд не приймає, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Апеляційний суд також не приймає доводи скаржника, що при відмові від огляду не залучалися свідки, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Оскільки під час відмови від проходження у встановленому законом порядку ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичногосп'яніння поліцейським застосовано технічні засоби відеозапису, то наявність свідків в даному випадку не була обов'язковою.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними.
Апеляційний суд приймає до уваги твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо відсторонення його від керування транспортним засобом, проте зазначає, що примусове відсторонення від керування транспортним засобом є правом, а не обов'язком працівників поліції
На переконання апеляційного суду, зазначена обставина не впливає на висновки суду про порушення ОСОБА_1 вимог п 2.5 ПДР .
Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст. 33 КпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволенняапеляційний суд не вбачає.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, про що йдеться в апеляційній скарзі ОСОБА_1 - відсутні.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київського області від 17 січня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2023 року.
Суддя
Київського апеляційного суду Т.А. Семенюк