30 серпня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І., суддів: Григор'євої Л.І., Костенка А.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя,
У жовтні 2002 року ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сумісне проживання в шлюбі не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя. Просила шлюб, зареєстрований з відповідачем 21квітня 1991 року, розірвати. Із зустрічним позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна, у якому просив поділити майно, яке складається із земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Харкові, недобудованого будинку на вказаній ділянці, автомобіля “ВОЛЬВО» д/н НОМЕР_1, квартири АДРЕСА_2 у м. Харкові, 18/100 частин квартири АДРЕСА_3 у м. Харкові, автомобіля “ФОРД» д/н НОМЕР_2.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2002 року позов та зустрічний позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2003 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2002 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.
При новому розгляді ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги та просив розірвати шлюб з ОСОБА_2.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2004 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишена без розгляду у зв'язку з неявкою позивачки у судове засідання.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2004 року позов задоволено. Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2. та ОСОБА_1 27 січня 1992 року, розірвано. За ОСОБА_2. визнано право власності в порядку поділу сумісного майна подружжя на автомобіль »ФОРД» та кошти у сумі, еквівалентній 100 000 доларів США, з яких 40 000 доларів США отримані нею 23 лютого 2002 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя 318600 грн. За ОСОБА_1 визнано право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 у м. Харкові, недобудований будинок на вказаних земельних ділянках, автомобіль “ВОЛЬВО», д/н НОМЕР_1, квартиру АДРЕСА_2 у м. Харкові, 18/100 частин квартири АДРЕСА_3 у тому ж будинку.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2005 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2004 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Окремою ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2005 року повідомлено Президію Харківської обласної колегії адвокатів про відношення адвоката ОСОБА_5 до виконання своїх обов'язків. Направлено копію окремої ухвали для відповідного реагування.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати постановлену окрему ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2005 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постановлену ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2005 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
За правилами ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвали суду постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_1 відхилити, а окрему ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2005 року та ухвалу цього ж суду від 22 червня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гуменюк В.І.
Судді: Григор'єва Л.І.
Костенко А.В.