15 березня 2023 року Справа № 480/5513/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5513/22 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-
Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 42 555 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходила службу в поліції. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ відповідача прийнято на службу до Національної поліції, зараховано курсантом ХНУВС, присвоївши спеціальне звання “рядовий поліції”. На виконання наказу МВС від 01.03.2017 №173 «Про затвердження Типового форми Контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між Відповідачем, ХНУВС та ГУНП України в Сумській укладено контракт №1162 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських. У подальшому відповідача відрахували зі складу слухачів Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ та було звільнено зі служби відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Відповідач повинна відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у ХНУВС в сумі 42 555 грн. 40 коп.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою, зазначеною у довідці відділу реєстрації місця проживання управління "ЦНАП у м. Суми", однак відправлення було повернуто на адресу суду із відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи положення ст.ст. 124, 126 КАС України вважається, що ухвала вручена відповідачу належним чином.
Заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, відповідач до суду не надала, клопотань від відповідача також не надходило.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Так, наказом ХНУВС від 19.07.2019 № 240 о/с відповідача прийнято на службу до Національної поліції України зараховано курсантом 1-го курсу до Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ (а.с. 5).
Між відповідачем, ХНУВС та Головним управлінням МВС України в Сумській області 04.11.2019 укладено контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (а.с. 9-10).
При цьому, відповідно до п.п. 7 ч. 3 розділу ІІІ (Обов'язки сторін), у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом 3 років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом ХНУВС від 11.03.2022 №92 о/с відповідача відраховано зі складу слухачів Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ з 11.03.2022 (а.с. 8).
Відповідача повідомлено про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, за весь період навчання, про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі (зв. бік а.с. 7).
Згідно із довідкою № 4-439-д фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 в ХНУВС складають 42555,40 грн. (а.с. 27), про які відповідачка була повідомлена 13.07.2022, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на повідомленні (зв. бік а.с. 7).
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Згідно із ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно з п. 2 Порядку витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Відповідно до п. 3 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Згідно з п. 5 Порядку після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Як установлено судом, відповідач під час підписання контракту та додаткового договору до контракту був обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив відповідача про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, за весь період навчання, про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі (зв. бік а.с. 7).
Однак, у встановлений строк суму боргу відповідач не сплатила. Станом на час звернення до суду з позовом належна до стягнення сума складає 42555,40 грн.
Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодувала, доказів на спростування зазначеного не надано.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 42555,40 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми витрат на момент розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UА418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням у розмірі 42 555 (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко