Справа № 420/2443/23
15 березня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю одного зі своїх батьків із числа осіб з інвалідністю II групи;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю одного зі своїх батьків із числа осіб з інвалідністю II групи.
Ухвалою суду від 13.02.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
06.03.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду. В обґрунтування вказаної заяви представник зазначив, що відповідачем було самостійно звільнено ОСОБА_1 зі служби, що підтверджується витягами із наказів від 25.02.2023 року №15-РС та від 02.03.2023 року №61,
Вирішуючи клопотання позивача, суд враховує наступне.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 2 та ст. 8 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч.1-3 ст.9 КАС України).
Відповідно до положень частини 1 ст. 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Пунктом 3 частини 3 ст. 44 КАС України визначено право учасника справи подавати до адміністративного суду заяви та клопотання.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (ч.1 ст. 47 КАС України).
Пунктом 5 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Залишення позовної без розгляду - це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Зазначені обставини можуть свідчити про втрату позивачем інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такої із засад адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського Dispono - розпоряджаюся, та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 ст. 166 КАС України).
Частиною 2 цієї статті КАСУ визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина 3 ст. 166 КАСУ).
Суд зазначає, що звернення із заявою про залишення позовної заяви без розгляду є імперативним правом позивача, закріпленим в п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України, при цьому суд не зобов'язаний з'ясовувати причини та підстави звернення з такою заявою. Зазначена заява не обмежує прав учасників справи і не перешкоджає повторному зверненню позивача з аналогічним позовом.
На підставі вищезазначеного суд вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача та залишити без розгляду адміністративний позов у справі №420/2443/23.
Керуючись приписами ст.ст. 5-11, 12, 166-167, 240, 241-243, 248, 256, 267, 258, 262, 293-295 КАС України, -
Клопотання представника позивача - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя Білостоцький О.В.