ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"13" березня 2023 р. Справа № 300/887/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкового боргу та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними і скасувати раніше прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання - податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: за 2017 №0002534-1302-0921 від 17.08.2018, за 2018 №0115847-5113- 0921 від 28.05.2019, за 2019 №0075241-5133-0921 від 17.06.2020, за 2020 №0595618-2407- 0921 від 21.05.2021; скасувати податковий борг в сумі 67089 грн. 55 коп., в тому числі: 63452 грн. 14 коп. податкового зобов'язання та 3637 грн. 41 коп. пені; зобов'язати звільнити майно - нежитлову будівлю (корівник) по АДРЕСА_1 з податкової застави.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а, та сформулювала у постанові від 27 січня 2022 року за результатом розгляду справи № 160/11673/20 (адміністративне провадження № К/9901/30170/21) такий правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить суд, серед іншого, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання - податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: за 2017 №0002534-1302-0921 від 17.08.2018, за 2018 №0115847-5113-0921 від 28.05.2019, за 2019 №0075241-5133-0921 від 17.06.2020, за 2020 №0595618-2407- 0921 від 21.05.2021.
До суду за захистом свої прав позивач звернувся 02.03.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. При цьому, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що об'єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду у строк встановлений КАС України.
При цьому, суд звертає на те, що позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення від 17.06.2020 за №0075241-5133-0921 та податкове повідомлення-рішення №0002534-1302-0921 від 17.08.2018.
Так, рішенням суду від 02.11.2020 у адміністративній справі №300/2138/20, яке набрало законної сили 17.03.2021, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 17.06.2020 за №0075241-5133-0921 відмовлено. Рішенням суду від 22.11.2018 у адміністративній справі №0940/1934/18, яке набрало законної сили 27.03.2019, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0002534-1302-0921 від 17.08.2018 відмовлено.
Крім того, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Способи судового захисту визначені в статті 5 КАС України.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить ефективний розгляд справи.
Також частиною 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може, серед іншого, прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
Як слідує із змісту позовної заяви позивач просить, зокрема, скасувати податковий борг в сумі 67089, 55 грн., в тому числі 63452,14 грн. податкового зобов'язання та 3637,41 грн. пені.
Однак, така позовна вимога не відповідає приписам частини 1 статті 5 та частини 2 статті 245 КАС України.
Позивач просить суд, серед іншого, також зобов'язати відповідача звільнити майно - нежитлову будівлю (корівник) по АДРЕСА_1 з податкової застави.
Однак, позивачем не надано жодних доказів перебування вказаного майна у податковій заставі, як і не надано доказів в підтвердження наявності у нього права власності на нежитлову будівлю (корівник) по АДРЕСА_1 .
Також, позивачем в порушення частини 4 статті 161 КАС України, не додано до позовної заяви оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання - податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: за 2017 №0002534-1302-0921 від 17.08.2018, за 2018 №0115847-5113- 0921 від 28.05.2019, за 2019 №0075241-5133-0921 від 17.06.2020, за 2020 №0595618-2407- 0921 від 21.05.2021 та докази їх отримання ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною 2 статті 94 вказаного Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 5 статті 94 КАС України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Частиною 10 статті 44 КАС України передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Судом встановлено, що додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, оскільки не містять відповідних відміток про їх засвідчення, як того вимагає частина 5 статті 94 КАС України.
Крім зазначеного, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Суд зауважує, що відповідно до відомостей з витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований 21.09.2022 як фізична особа-підприємець.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002534-1302-0921 від 17.08.2018, №0115847-5113-0921 від 28.05.2019, №0075241-5133-0921 від 17.06.2020, №0595618-2407-0921 від 21.05.2021 та зобов'язати звільнити майно - нежитлову будівлю (корівник) по АДРЕСА_1 з податкової застави.
Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом вказаних податкових повідомлень-рішень безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002534-1302-0921 від 17.08.2018, №0115847-5113-0921 від 28.05.2019, №0075241-5133-0921 від 17.06.2020, №0595618-2407-0921 від 21.05.2021 та скасування податкового боргу в сумі 67089,55, в тому числі, 63452,14 грн. податкового зобов'язання та 3637,41 грн. пені є вимогами майнового характеру. А позовна вимога про зобов'язання звільнити майно - нежитлову будівлю (корівник) по АДРЕСА_1 з податкової застави є вимогою немайнового характеру.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", який вступив в дію з 01.01.2023 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленою позивачем позовною вимогою немайнового характеру складає 2684,00 грн.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 02.03.2023 №0.0.2885121850.1.
Відтак, позивачу слід доплатити 1610,40 грн. (2684,00 - 1073,60 = 1610,40).
Суд звертає увагу, що оскільки позивачем не додано до позовної заяви спірних податкових повідомлень-рішень, у суду відсутня можливість визначити ціну позову та, відповідно, обчислити судовий збір за позовні вимоги майнового характеру.
При розрахунку судового збору за подання до адміністративного суду цього позову майнового характеру слід виходити з формули: ціна позову х 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Крім того, згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судом встановлено, що у позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкового боргу та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення позовної заяви в частині позовних вимог, їх обґрунтування у відповідність до вимог статей 5, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із врахуванням наведених у цій ухвалі недоліків щодо прохальної частини позову; надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви; належним чином засвідчених копій податкових повідомлень-рішень №0002534-1302-0921 від 17.08.2018, №0115847-5113-0921 від 28.05.2019, №0075241-5133-0921 від 17.06.2020, №0595618-2407-0921 від 21.05.2021 та доказів їх отримання; належним чином засвідчених доказів на підтвердження перебування нежитлової будівлі (корівника), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у податковій заставі та належності її на праві власності позивачу; документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також документа про доплату судового збору у розмірі 1610,40 грн.; власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.