Іменем України
09.03.2023 Справа №607/17142/22 Провадження № 2/607/531/2023
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю: секретаря судового засідання Макогін А.В.,
представника позивача Миц І.В.,
представника відповідача Біль Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі за текстом - ПАТ «СГ «ТАС») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ «СГ «ТАС» уклало договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № FO-00313293, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Так, 26.11.2019 приблизно об 11 год. 35 хв. в с. Гаї Гречинські Тернопільського району Тернопільської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу марки «Honda» моделі «Accord», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.12.2019 у справі № 607/28418/19 ОСОБА_1 за даним фактом визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відтак, враховуючи наявність договору добровільного страхування, представник власника пошкодженого автомобіля марки «Fiat» моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування. За наслідками проведення огляду пошкодженого транспортного засобу складено акт огляду та отримано рахунок від станції технічного обслуговування, з яких встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 110375 грн. Указана сума виплачена позивачем потерпілому в якості страхового відшкодування.
У подальшому, зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно з полісом № АО5829159, позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. ТДВ «СК «Альфа-Гарант» частково задовольнило заяву позивача на суму 83021,10 грн.
З урахуванням викладених обставин позивач вважає, що ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України зобов'язаний сплатити на його користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у сумі 27353,90 грн (110375 грн - 83021,10 грн = 27353,90 грн).
За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СГ «ТАС» кошти, виплачені як страхове відшкодування, у сумі 27353,90 грн, а також судові витрати у виді судового збору у сумі 2481 грн.
29.11.2022 позовна заява залишена без руху та позивачеві наданий строк для усунення недоліків позовної заяви. 05.12.2022 представник позивача усунула недоліки позовної заяви.
08.12.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 17.01.2023 та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
17.01.2023 відмовлено у задоволені клопотання представника позивача про витребування доказів, судове засідання відкладено на 14.02.2023.
08.02.2023 адвокат Біль Р.С., який діє від імені відповідача ОСОБА_1 , подав до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відзив, в якому позов не визнав, заперечував проти задоволення позову та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що відповідач як винна особа, цивільна відповідальність якої застрахована, несе матеріальну відповідальність за завдану шкоду лише у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у випадку, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт страховика. Разом з тим позивач не надав належних доказів, які б підтверджували розмір компенсації за завдану шкоду, зокрема, відсутній висновок чи звіт про оцінку майна, оформлений відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». При цьому відповідач вважає, що зобов'язаний відповідати перед позивачем лише в розмірі, який перевищує розмір страхової суми, встановленої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5829159, тобто у випаду, якщо розмір страхового відшкодування перевищує 100000 грн. Зауважує, що позивач не звертався до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з додатковими вимогами, зважаючи на те, що останнє здійснило виплату страхового відшкодування лише у розмірі 83021,10 грн.
14.02.2023 судове засідання відкладено на 09.03.2023 та визнано обов'язковою явку представника позивача ПАТ «СГ «ТАС» у судове засідання.
У судовому засіданні 09.03.2023 представник позивача Миц І.В. позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити повністю. Пояснила, що вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 110375 грн визначена без урахування коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу (деталей). Вважає, що пред'явлені до ОСОБА_1 вимоги є обґрунтованими, оскільки між відповідачем та ТОВ «СК «Альфа-Гарант» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого страхова компанія зобов'язувалась виплачувати компенсацію за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, яка не перевищує суму у 100000 грн, а також здійснювати відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Відтак різниця вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу та вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу підлягає стягненню саме з відповідача.
У судовому засіданні 09.03.2023 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Біль Р.С. позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві, та просив у позові відмовити повністю. Уважає, що розмір завданих потерпілому збитків не підтверджений відповідним висновком або звітом про оцінку вартості майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зазначив, що позивач має повторно звернутися з даними вимогами до ТДВ «СК «Альфа-Гарант», оскільки останнє не в повному обсязі здійснило компенсацію шкоди, завданої майну потерпілого, а полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5829159 передбачено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 100000 грн.
У судове засідання 09.03.2023 відповідач ОСОБА_1 не з'явився, однак приймає участь у судовому процесі через свого представника.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з виконанням договору страхування та відшкодуванням шкоди і регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування» та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).
Розрізняють добровільну та обов'язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування»). Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частина 6 ст. 82 ЦПК України визначає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.12.2019, винесеною у справі № 607/28418/19 (а.с. 99-100), встановлено, що 26.11.2019 приблизно об 11 год. 35 хв. в с. Гаї Гречинські Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Honda» моделі «Accord», державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Fiat», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Указаною вище постановою суду від 19.12.2019 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Дана постанова 02.01.2020 набрала законної сили.
Суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Nuovo Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ТзОВ «Хімія Парк» (а.с. 15).
Таким чином внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки з вини ОСОБА_1 потерпілому ТзОВ «Хімія Парк» було завдано майнову шкоду.
07.02.2019 ПАТ «СГ «ТАС» та ТзОВ «Хімія Парк» уклали договір добровільного страхування засобів наземного транспорту ПК/21 № FO-00313293 з франшизою 0,00 грн. Предметом цього договору є, зокрема, майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Fiat» моделі «Nuovo Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до умов договору страхова компанія взяла на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування, нарахування якого здійснюється без урахування коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу (деталей). Строк дії договору до 07.02.2020 (а.с. 7).
Так, п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про страхування» покладає на страхувальника обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування. Відповідно до даної норми закону 26.11.2019 уповноважена посадова особа ТзОВ «Хімія Парк» звернулася до позивача із повідомленням про настання події (№ справи 23206/21/2019/20), в якій повідомила про настання страхового випадку за участю застрахованого транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Nuovo Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 11-12).
Відповідно до акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) (а.с 19-20) та рахунку-фактури № СВ-О002606 від 03.12.2019, виданої ФОП ОСОБА_3 (а.с. 21-22), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Nuovo Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , склала 110375 грн.
При цьому з витягу та з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована у встановленому законом порядку як фізична особа-підприємець і здійснює діяльність, пов'язану з технічним обслуговуванням та ремонтом транспортних засобів, а також здійснює роздрібну торгівлю деталями та приладами для автотранспортних засобів (а.с. 23-26).
Указані обставини свідчать про те, що ФОП ОСОБА_3 є належним суб'єктом, уповноваженим здійснювати ремонт автомобіля та встановлювати вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що рахунок-фактура № СВ-О002606 від 03.12.2019, який виданий ФОП ОСОБА_3 , є неналежним доказом вартості відновлювального ремонту транспортного засобу відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.
Разом з тим розмір страхового відшкодування визначається, виходячи з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з та/або без урахування коефіцієнта фізичного зносу, а не вартості такого транспортного засобу станом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди чи після неї. Відтак положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
При цьому, не погоджуючись із вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Nuovo Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідач іншого розрахунку такої вартості та докази на її підтвердження суду не надав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 990 ЦК України та ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно зі страховим актом № 07967/24/919 від 13.12.2019 заявлена ТзОВ «Хімія Парк» подія є страховим випадком за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту FO-00313293 від 07.02.2019. Сума страхового відшкодування відповідно до розрахунку становить 110375 грн (а.с. 13, 14).
06.12.2019 ТзОВ «Хімія Парк» подало позивачеві заяву на виплату страхового відшкодування по страховому випадку, який стався 26.11.2019 з автомобілем марки «Fiat» моделі «Nuovo Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 34).
17.12.2019 ПАТ «СГ «ТАС» виплатило на користь ФОП ОСОБА_3 , якою здійснювався відновлювальний ремонт зазначеного вище автомобіля, суму страхового відшкодування в розмірі 110375 грн. Указане підтверджується копією платіжного доручення № 67961 від 17.12.2019 (а.с. 9).
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Також згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
При цьому згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Суд встановив, що станом на 26.11.2019 цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки «Honda» моделі «Accord», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 була застрахована за чинним полісом страхування в ТДВ СК «Альфа-Гарант». Указане підтверджується копією полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5829159 (а.с. 89).
При цьому з вказаного вище полісу також вбачається, що відповідно до п. 4 страховик та ОСОБА_1 узгодили між собою, зокрема, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 100000 грн. Крім цього, відповідно до п. 5 вказаного вище полісу встановлений розмір франшизи у сумі 1000 грн.
З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що на ТДВ СК «Альфа-Гарант» як страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу марки «Honda» моделі «Accord», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 покладений обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну в тому числі майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в межах 100000 грн з відрахуванням франшизи у сумі 1000 грн.
Відтак ПАТ «СГ «ТАС» звернулось до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з регресною вимогою про компенсацію виплаченого страхового відшкодування на суму 110375 грн.
Так, положення ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначають, що страхова компанія за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відтак, зважаючи на те, що виплата ПАТ «СГ «ТАС» страхового відшкодування за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту здійснювалася без урахування коефіцієнта фізичного зносу, ТДВ СК «Альфа-Гарант» провело розрахунок фізичного зносу транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Nuovo Doblo», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з консультацією № 19-D/71/8 від 17.06.2020 розрахунковий коефіцієнт фізичного зносу деталей зазначеного вище автомобіля складає 0,39, а вартість фізичного зносу відповідно становить 39,0 % (а.с. 91-94).
Відтак з урахуванням встановленого коефіцієнту зносу та розміру франшизи ТДВ СК «Альфа-Гарант» дійшло висновку, що зобов'язане сплатити на користь ПАТ «СГ «ТАС» страхове відшкодування у розмірі 83021,10 грн (110375 грн - 26353,90 грн - 1000 грн = 83021,10 грн). Указане підтверджується копією листа ТДВ СК «Альфа-Гарант» № 12/265 від 2101.2021 (а.с. 90).
20.07.2020 ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило на користь ПАТ «СГ «ТАС» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 83021,10 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 10225 від 20.07.2020 (а.с. 31).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі № 754/1114/15-ц, від 21.02.2020 у справі № 755/5374/18, від 22.04.2020 у справі № 756/2632/17, від 22.04.2021 у справі № 759/7787/18, від 11.08.2021 у справі № 554/8473/19.
За таких обставин, враховуючи те, що розмір страхового відшкодування становить 110375 грн, а розмір компенсованої ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхової виплати з урахуванням франшизи та коефіцієнту фізичного зносу становить 83021,10 грн, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити на користь ПАТ «СГ «ТАС» різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у сумі 27353,90 грн.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2481 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4974 від 24.11.2022 (а.с. 35). Відтак з урахування вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 979, 980, 999, 1166 ч. 1, 1187 ч. 1, 2, 1188, 1191 ч. 1, 1194 ЦК України, ст. 5-7, 27 Закону України «Про страхування», ст. 3, 5, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 4, 13, 76-82, 89, 133 ч. 1, 3, 137, 141 ч. 1, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» кошти, виплачені як страхове відшкодування, у сумі 27353 (двадцять сім тисяч триста п'ятдесят три) гривні 90 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судові витрати у виді судового збору у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місцезнаходження: проспект Перемоги, буд. 65, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30115243.
Представник позивача: Миц Ірина Володимирівна, місцезнаходження: вул. Кіото, буд. 25, офіс 203, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Представник відповідача: адвокат Біль Руслан Степанович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
СуддяІ. В. Марциновська
Повне судове рішення складене 14.03.2023.