Справа № 595/23/23
Провадження № 2/595/83/2023
15.03.2023 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Шпуняр О.В.,
представника відповідачки, адвоката Рекуша О.Р.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментівна утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених судовим наказом Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2022 року, в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач просить визначити аліменти у розмірі 1/8 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 2014 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, які притаманні подружжю. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася дочка ОСОБА_3 27 лютого 2021 року сторони зареєстрували шлюб. Їхня дочка ОСОБА_4 народилася із значними вадами здоров'я і потребувала довготривалого та коштовного медичного лікування, у тому числі проведення складних хірургічних операцій. Позивач, як батько дитини, був визнаний особою, що здійснює догляд за дитиною-інвалідом. Відповідачка разом з дочкою протягом декількох місяців знаходилися на лікуванні в Дніпропетровській обласній дитячій клінічній лікарні Дніпропетровської обласної ради, 89 днів перебували в реанімаційному відділенні, дочці ОСОБА_4 було проведено 7 хірургічних операцій. Позивач ніколи не відмовлявся від своєї дитини, багато працював, щоб заробити необхідні кошти для лікування дочки. Крім того, він оформлював договори позики та кредитні договори, за якими отримував кошти для лікування ОСОБА_4 . Так, 06 серпня 2020 року, йому за місцем роботи (ПрАТ «Оріль-Лідер») була надана позика в розмірі 30000 грн, яку він повертав до 06 серпня 2021 року із заробітної плати. За дані кошти було придбано медичне обладнання для лікування дочки ОСОБА_4 (шунт малий - Рівень 1,5). 06 грудня 2021 року ним для лікування дочки повторно була отримана за місцем роботи позика в розмірі 25000 грн, яку повертав до 01 листопада 2022 року. Крім того, 20 жовтня 2020 року позивач уклав кредитний договір з АТ «Банк Кредит Дніпро», за умовами якого йому було надано кредит в розмірі 146750,52 грн на споживчі потреби на строк до 20 жовтня 2023 року, які повертає щомісячними платежами в сумі 7000 грн по даний час. Отримані за кредитним договором кошти були витрачені ним з відповідачкою на лікування дочки ОСОБА_4 , у тому числі на проведення складної хірургічної операції, яка була виконана лікарями Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні Дніпропетровської обласної ради. В нього відсутні медичні документи на підтвердження обсягу наданої дочці медичної допомоги, тривалості лікування та розміру витрат на лікування їхньої дочки, оскільки їх забрала відповідачка. З березня 2022 року шлюбні відносини між сторонами припинені, відповідачка переїхала проживати з дочкою до матері в Тернопільську область, він залишився проживати із неповнолітніми синами, які після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 їх матері ОСОБА_5 залишилися проживати з ним в АДРЕСА_1 та знаходяться на його вихованні та утриманні. Позивач працює в ПрАТ «Оріль - Лідер», щомісячно отримує заробітну плату, а саме за жовтень 2022 року йому було нараховано 23174,37 грн, з яких 4292,74 грн було відраховано на податок з доходів фізичних осіб, залишок його доходів склав - 19555,18 грн, з яких сплатив щомісячний платіж за позикою в розмірі 2500,00 грн, щомісячний платіж за кредитом в розмірі 7000,00 грн, та залишок коштів склав 10055,18 грн, за рахунок яких він повинен утримувати двох неповнолітніх дітей, витрачати кошти на їх харчування, одяг, навчання, а також на своє утримання та сплату комунальних послуг. Відповідачка, у свою чергу, отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда (дочку ОСОБА_4 ), допомогу на дитину як внутрішньо переміщена особа в розмірі 3000 грн на місяць, допомогу на своє утримання як внутрішньо переміщена особа в розмірі 2000 грн на місяць. Вона не сплачує комунальні послуги по квартирі, де до теперішнього часу залишається зареєстрованою, не повертає кредитні кошти, які були запозичені під час їхніх фактичних шлюбних відносин для лікування дочки ОСОБА_4 . Враховуючи вищевикладене та наявність в нього кредитних зобов'язань, які виникли під час фактичних шлюбних відносин з відповідачкою та були витрачені на лікування дочки ОСОБА_4 , просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на користь відповідачки на утримання дочки Софії, з однієї чверті його доходів до однієї восьмої частини. Зменшення розміру аліментів дозволить йому належним чином утримувати ще двох його неповнолітніх синів на повертати кредитні кошти, які були витрачені ним та відповідачкою на потреби їхньої сім'ї (лікування дитини).
Ухвалою судді від 11 січня 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання на 26 січня 2023 року об 11 год 00 хв.
24 січня 2023 року представником відповідачки, адвокатом Рекушем О.Р. подано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що розмір аліментів - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 вересня 2022 року, який визначений судовим наказом Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2022 року, є співмірним до тих витрат на утримання дитини та медичне забезпечення (лікування), які є на даний час. Крім того, такий розмір аліментів повністю забезпечує рівень життя малолітньої дитини, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Зазначені позивачем обставини, що він не має змоги сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом, оскільки має на утриманні інших двох неповнолітніх дітей, а також те, що у нього майнові зобов'язання згідно з договорами позики та кредитними договорами, не є підставою для зменшення розміру аліментів, так як вони існували і на час винесення судового наказу. Доводів та доказів на підтвердження своїх вимог, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів, суду надано не було. Зазначає, що згідно медичного висновку № 81 від 28 вересня 2022 року малолітня донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною-інвалідом «Підгрупи А». Від народження малолітня ОСОБА_3 страждає на сполучену гідроцефалію, млява тетраплегія, симптоматична епілепсія, період ремісії, груба затримка психо-моторного та домовленевого розвитку. Через вказані захворювання малолітня ОСОБА_3 тривалий час перебувала на лікуванні у різних лікувальних закладах, що підтверджується виписками з медичних карт стаціонарного хворого. У зв'язку із вищенаведеними недугами, ОСОБА_6 рекомендовано: лікувальна фізкультура в домашніх умовах щодня; нагляд ортопедом, неврологом, педіатром та хірургом; курси терапії в реабілітаційному центрі, санаторно-курортне лікування, тощо. На виконання зазначених рекомендацій та придбання необхідних медикаментів відповідачці щомісячно необхідно 12-15 тисяч грн. Позивач на тлі російського вторгнення на територію України та введення воєнного стану, у березні 2022 року вигнав із свого помешкання, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідачку разом із малолітньою донькою ОСОБА_3 , тому вони були змушені переїхати в с. Литвинівка Дніпропетровської області і проживати у помешканні, яке винаймали волонтери. З липня 2022 року по даний час відповідачка ОСОБА_2 разом із малолітньою донькою проживають в с. Ліщанці Чортківського району Тернопільської області, вони мають статус внутрішньо переміщених осіб, однак допомоги у зв'язку з цим не отримують. При цьому, відповідачка щомісячно сплачує комунальні послуги за помешкання. Починаючи з 01 листопада 2022 року, відповідачка отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда ОСОБА_3 . Однак, позивачем вищевказана допомога отримувалась з 22 січня 2021 року по 30 жовтня 2022 року, при тому, що з березня 2022 року відповідачка з малолітньою дитиною проживали окремо від позивача і останнім використовувалась зазначена допомога на власні потреби. Крім цього, позивач кошти від отриманих ним позик, кредитів і подальших відповідних зобов'язань згідно із кредитними договорами, використовував на власні потреби, у тому числі на погашення заборгованостей за попередніми кредитами. Натомість, кошти на лікування малолітньої ОСОБА_3 , у тому числі придбання медичного шунта вартістю 28500 грн, спрямовувались із благодійних фондів, а також за рахунок переказів коштів небайдужих людей та родичів відповідачки. Так як позивач є працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, будь-яких інших належних та допустимих доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання доньки не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, та те, що розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.
Згідно ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місцейого проведення, не прибув.13 лютого 2023 року до суду надійшла заява позивача, в якій він просить розглядати справу за його відсутності, у зв'язку з тим, що постійно проживає та зареєстрований в м. Кам'янське Дніпропетровської області, а Бучацький суд Тернопільської області знаходиться на значній відстані від його помешкання. Свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить позов задовольнити.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача, адвокат Рекуш О.Р. проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в його задоволенні.
Вислухавши представника відповідача, адвоката Рекуша О.Р., дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що у сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 02 липня 2020 року Південним районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Як слідує із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 27 лютого 2021 року Південним районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), з 27 лютого 2021 року сторони з 27 лютого 2021 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що складено відповідний актовий запис № 37.
Судовим наказом Бучацького районного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №595/1130/22 стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 26 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Як слідує із довідок № 6103-7001376915, № 6103-7001376967, виданих 28 липня 2022 року Бучацькою міською радою Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на обліку в міській раді як внутрішньо переміщені особи.
Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 13 липня 2010 року (справа № 2-231/2010) визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_3 , батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Зобов'язано внести зміни в Книгу реєстрації народжень дітей, вказавши ОСОБА_1 батьком дітей та змінити їх прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 . Свідоцтва про народження дітей анульовано, зобов'язано видати нові свідоцтва відповідно внесених реєстраційних змін. Судове рішення набрало законної сили 23 липня 2010 року.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Зачепилівського районного управління юстиції Харківській області 27 липня 2010 року, батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Зачепилівського районного управління юстиції Харківській області 27 липня 2010 року, батьками ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вказані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого повторно 31 липня 2019 року Зачепилівським районного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як слідує із довідки № 422 від 10 листопада 2022 року, виданої Комунальним закладом «Гімназія №32» Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_13 , 2007 року народження, навчається в 9А класі даного закладу.
Згідно довідки № 525, виданої 11 листопада 2022 року Державним професійно-технічним навчальним закладом «Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту», ОСОБА_12 , 2005 року народження, навчається в даному закладі у групі АНГЗ-21 за спеціальністю «Арматурник, електрогазозварник» (очне навчання).
Відповідно до рішення про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 26 січня 2021 року ДСП Кам'янської міської ради Південного району, ОСОБА_1 призначена допомога на дитину-інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Південним УСЗН ДСП КМР 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , видано посвідчення серії НОМЕР_7 , на дитину - інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державну соціальну допомогу призначено з 08 січня 2021 року.
Відповідно до рішення про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 23 листопада 2022 року Управлінням соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 призначена допомога на дитину-інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки про доходи № 4304 7034 7630 1388, виданої Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області, пенсіонер ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кам'янському об'єднаним управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по втраті годувальника, сума пенсії за період з 01 січня 2022 року по 31 жовтня 2022 року складає 23208 грн.
Із довідок № 001204738, № 001204739, виданих 10 листопада 2022 року ТОВ «Абонент ХХІ», м. Кам'янське, вбачається, що до складу сім'ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , входять: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 має заборгованість за надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до довідки про доходи № 510 від 16 листопада 2022 року, виданої керівником Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер», ОСОБА_1 працює в товаристві на посаді оператора виробничої дільниці, загальна сума доходу за період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2022 року без урахування аліментів становить 263174,37 грн.
Згідно кредитного договору № 22034000426646 від 20 жовтня 2020 року, укладеного між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 , останній одержав кредит в сумі 146750,52 грн на строк 36 місяців.
Відповідно до договорів позики № 215 від 06 серпня 2020 року та № 291 від 06 грудня 2021 року Приватне акціонерне товариство «Оріль-Лідер» передало в позику ОСОБА_1 по 30000 грн відповідно, на строк 12 місяців.
Із рахунку-фактури № И0ПВ-21363 від 06 липня 2020 року ТОВ «Іридіум», вбачається, що вартість товару - СSF Шунт, малий - Рівень 1,5 становить 28500 грн.
Відповідно до наданих представником відповідачки копій документів: виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09 жовтня 2020 року, виписки з історії хвороби № 6088 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня» ДОР», виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 23 грудня 2020 року КП «ДОКЛ» ДОР», протоколу дослідження від 11 серпня 2021 року дитячою лікарнею м. Дніпродзержинська, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 438 від 30 вересня 2021 року КЗОЗ «ЦПМСД №3», виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 12426 від 19 листопада 2021 року, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 537 від 06 січня 2022 року КЗОЗ «ЦПМСД №3», виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 7224 від 15 червня 2022 року КП «ДОКЛ» ДОР», медичного висновку № 81 «Підгрупи А» від 28 вересня 2022 року КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради, вбачається, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною-інвалідом «Підгрупи А», вона від народження страждає на сполучену гідроцефалію, мляву пораплегію, симптоматичну епілепсію, період ремісії, грубу затримку психо-моторного та домовленевого розвитку. Через вказані захворювання малолітня ОСОБА_3 тривалий час перебувала на лікуванні в різних медичних закладах.
Відповідно до наданих копій розписок ОСОБА_2 отримувала грошові кошти в борг від ОСОБА_14 , а саме: 13 квітня 2020 року в сумі 700 грн, 19 квітня 2022 року в сумі 1000 грн, 29 квітня 2022 року в сумі 800 грн, 10 травня 2022 року в сумі 800 грн, 19 травня 2022 року в сумі 1000 грн, 24 травня 2022 року в сумі 1200 грн, які зобов'язувалась повернути на вимогу, але не раніше 01 січня 2024 року. Крім цього, отримала безповоротно грошову допомогу 09 червня 2022 року в сумі 3500 грн, 23 червня 2022 року в сумі 1000 грн та 22 липня 2022 року в сумі 2500 грн. Також 19 квітня 2022 року, 10 травня 2022 року, 19 травня 2022 року, 25 травня 2022 року, 23 червня 2022 року отримувала побутові речі, засоби гігієни та продукти харчування.
З наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки по картці/рахунку НОМЕР_8 ОСОБА_2 за період 01 липня 2020 року по 30 листопада 2020 року, слідує, що з вказаного рахунку 20 серпня 2020 року було знято 28500 грн.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення ст. 7 СК України передбачають, що учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками матеріального стану, місця проживання, іншими ознаками, а регулювання сімейних відносин має здійснюватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина перша статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що довготривалий час сплачує одержані ним кошти по кредитних зобов'язаннях та договорах позики, які він витратив на лікування дочки ОСОБА_4 , також має на утриманні двох синів, мати яких померла, та заборгованість за комунальні послуги, що в сукупності позбавляє його можливості сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі однієї чверті його доходів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судовим розглядом встановлено, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами твердження про те, що його майновий стан погіршився настільки, що унеможливлює сплату ним аліментів у визначеному судом розмірі, натомість доводи позивача по суті зводяться до незгоди з визначеним судовим рішенням розміром аліментів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до судового наказу Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2022 року (справа № 595/1130/22) розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є дитиною-інвалідом, та суперечитиме її інтересам.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).
Крім того, у ході судового розгляду судом встановлено, що позивач є працездатним - на даний час офіційно працює в Приватному акціонерному товаристві «Оріль-Лідер» на посаді оператора виробничої дільниці та отримує заробітну плату, також отримує пенсійні виплати по втраті годувальника.
Твердження позивача ОСОБА_1 стосовно того, що він отримував кошти в кредит та позику, які затратив на лікування дочки ОСОБА_4 , суд оцінює критично, оскільки підтверджуючих документів про здійснення ним витрат на купівлю ліків та медичних препаратів для дитини, ним суду не надано.
Інші доводи позивача, зокрема і про наявність у нього заборгованості по оплаті комунальних послуг, не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.
Вимагаючи зміни розміру аліментів у даному випадку, позивач мав довести факт зміни будь-якої з обставин, зазначеної в ст. 192 СК України.
Відтак, суд встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані по справі докази, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач не надав суду достатніх доказів на підтвердження погіршення його матеріального стану.
Суд звертає увагу на те, що утримання дитини є обов'язком батьків, і рішення суду про стягнення аліментів, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання платником аліментів. Розглядаючи дану цивільну справу, суд виходить з інтересів, в тому числі дитини, та повинен дотриматися балансу права платника аліментів на зменшення їх розміру та права дитини на утримання з боку батька.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зважаючи, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що в нього значно змінилось матеріальне становище та за своїм матеріальним станом або ж через стан здоров'я він не здатен сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі, визначеному судовим рішенням, приймаючи до уваги те, що спільна дитина сторін є дитиною-інвалідом, проживає разом з відповідачкою, і, безумовно, остання несе більші витрати на дитину, ніж той із батьків, із ким дитина не проживає, підстав для зменшення розміру аліментів у суду немає, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки вимоги позивача є необґрунтованими.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 80-82, 89, 141, 258-268, 273, 274, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Л. І. Созанська