Справа № 459/3197/22
Провадження № 1-кп/459/140/2022
14 березня 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Червонограді кримінальне провадження №12022141150000514 та №12022141150000595 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.4 ст.185, ч.4 ст. 186 КК України,-
У провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В його обґрунтування вказав, що обставини, які були підставою для обрання такого, на даний час не відпали.
Обвинувачена заперечила клоптання прокурора. Просила змінити запобіжний захід на більш м'який, домашній арешт.
Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного.
24.11.2022 у підготовчому судовому засіданні обвинуваченій ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на 60 днів, починаючи з 24.11.2022 по 22.01.2023 включно, з правом внесення застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою судового засідання від 17.01.2023 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17.03.2023 включно.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Наведені прокурором у клопотанні доводи й факти є достатньо переконливими і можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 могла вчинити інкриміновані їй кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.125, ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України.
Суд бере до уваги дані, що характеризують особу обвинуваченої, зокрема, її вік та стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, те, що вона незаміжня, непрацююча, раніше судима, має на утриманні одну неповнолітню дитину.
Винятковими обставинами, щодо застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, адже за інкриміновані кримінальні правопорушення санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, і обвинувачена усвідомлює можливість засудження до реального терміну позбавлення волі, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Обвинувачена може впливати на свідків та потерпілого, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Також обвинувачена може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки вчинила дане правопорушення під час перебування в суді відносно неї іншого кримінального провадження, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд застосовує положення п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходом та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Крім того, завершити розгляд справи до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої неможливо, оскільки по справі не завершено судовий розгляд, не допитані всі свідки, не досліджено письмові докази.
Прокурором доведено, що наявні ризики і та обставина, що судовий розгляд не завершено, виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою і що застосування більш м'яких запобіжних заходів є не достатнім для запобігання наведеним у клопотанні ризикам для гарантування належної поведінки обвинуваченої.
Наведені захисником обставини не свідчать про зменшення або відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
З врахуванням наведеного подальше тримання обвинуваченої під вартою є виправданим, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання наявним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Підстав вважати, що м'якший запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, немає.
Враховуючи вік та стан здоров'я обвинуваченої, приймаючи до уваги що ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження такого, існують на даний час і не зменшилися. Тому суд дійшов висновку, що їй слід продовжити строк тримання під вартою.
Правових підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на більш м'який, як про це просить обвинувачена, суд не вбачає.
Тому з метою уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, суд дійшов до висновку, що обвинуваченій слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою із заставою, а в клопотанні обвинуваченої про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Відповідно до ст.183 КПК України ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн..
Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 314-316 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити. У клопотанні обвинуваченої про зміну запобіжного заходу обвинуваченій на домашній арешт - відмовити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 14.03.2023 по 12.05.2023 включно.
Строк дії ухвали закінчується 12.05.2023.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Визначити розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, орахунок отримувача UA598201720355219002000000757).
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави, у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Червоноградський міський суд Львівської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави на обвинувачену покласти наступні обов'язки: прибувати на виклики суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована чи проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків та якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 5-ти діб з часу її проголошення, а обвинуваченою - з часу отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1