Єдиний унікальний номер №943/1418/22
Провадження №2-о/943/20/2023
14 березня 2023 року м. Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Гута О.С.
за участі представника заявника ОСОБА_1
заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Буський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення (факту смерті),-
встановив:
До суду із заявою звернулася ОСОБА_2 , заінтересована особа Буський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення (факту смерті) вказавши, що ОСОБА_3 є її батьком, а ОСОБА_4 її бабцею.
Заявниця має право на спадщину за законом після смерті баби ОСОБА_4 , що складається із середньої земельної частки (пай) площею 3,52 умовно кадастрових га. Однак для прийняття спадщини їй необхідне свідоцтво про смерть баби та батька. Зазначила, що бабуся ОСОБА_4 та батько заявниці ОСОБА_3 близько у 1998 році виїхали на постійне місце проживання до російської федерації місто Астрахань. У березні 2007 року сестрі батька заявниці, ОСОБА_5 прийшло повідомлення з російської федерації про те, що батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після цього, в грудні 2009 року родині заявнці прийшло повідомлення про те, що її баба, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . З цього часу, у неї не збереглися документи які б підтвердили смерть її батька та бабусі. Проте факт смерті можуть підтвердити свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Поховання її бабусі та батька здійснили родичі в м. Астрахань російської федерації. На неодноразові прохання надіслати їй свідоцтво про смерть баби і батька відповіді від людей, які здійснювали їх поховання, не надійшло та у зв'язку з погіршенням відносин України з російською федерацією на даний час вона з своїми рідними не спілкується.
З метою отримання свідоцтва про смерть рідних, заявниця звернулася у Буський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). У відділі РАЦС їй повідомили, що у них відсутні відомості про реєстрацію смерті батька та бабусі. Відділом було підготовлено відповідний лист від 18.02.2022 року компетентному органу російської федерації з проханням надати інформацію про смерть ОСОБА_4 , 1929 р.н. та ОСОБА_3 , 1955 р.н. Однак, як вбачається з поштового конверта з номером рекомендованого відправлення RA805039552UA, даний лист було повернуто відправнику у зв'язку з припиненням пересилань до країни росія.
Тому лікарське свідоцтво про смерть заявниця не може отримати у зв'язку з тим, що смерть настала на території Росії.
При зверненні до органів ДРАЦС для реєстрації смерті рідних та видачі свідоцтва про смерть їй було відмовлено через відсутність підстав для державної реєстрації смерті, зокрема лікарського свідоцтва про смерть та рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Тому посилаючись на норми чинного законодавства, просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , 1955 року народження, днем смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті російська федерація м. Астрахань та ОСОБА_4 , 1929 року народження, днем смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті Російська Федерація м. Астрахань.
Заявниця та її представник адвокат Коченаш Ю.К. в судовому засіданні просили задовольнити заяву, посилаючись на обставини, викладені в заяві, дане засідання проводити без застосування засобів звукозапису, про що подали письмову заяву.
Представник заінтересованої особи Буського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з'явилася, до суду направила письмову заяву з проханням про розгляд справи без участі представника, щодо задоволення заяви не заперечила.
За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу без участі представника заінтересованої особи, на що заявниця у ході судового розгляду у справі не заперечувала.
Заслухавши згадані пояснення та вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню за такими обставинами.
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження м. Буськ, Львівської області, батько - ОСОБА_3 .
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00035001067 виданого Буським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 11.02.2022 року стверджується, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 6 складений Виконавчим комітетом Яблунівської сільської ради Золочівського району Львівської області 18.03.1955 року, матір - ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, до складу якої входить середня земельна частка (пай) площею 3,52 умовно кадастрових га, яка розташована на території Буської міської ради, що стверджується Сертифікатом на прав приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 079133 від 06.05.1997 року.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали на території України до 1998 року. Після чого переїхали до російської федерації м. Астрахань, там і проживала до своєї смерті. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх було поховано близькими друзями та родичами на території росії у м. Астрахань. На неодноразові прохання надіслати заявниці свідоцтво про смерть баби і батька відповіді від людей, які здійснювали їх поховання, не надійшло та у зв'язку з погіршенням відносин України з російською федерацією на даний час вона з своїми рідними не спілкуюся.
В матеріалах справи наявна копія листа Буського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 18.02.2022 року адресована компетентному органу російської федерації з проханням надати інформацію про смерть ОСОБА_4 , 1929 р.н. та ОСОБА_3 , 1955 р.н. Із поштового конверта з номером рекомендованого відправлення RA805039552UA вбачається, що даний лист було повернуто відправнику у зв'язку з припиненням пересилань до країни росія.
Згідно заяви свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що останнім відомо про смерть рідних заявниці, у свій час вони отримали повідомлення з росії, а тому достовірно стверджують факт смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті російська федерація м. Астрахань та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті російська федерація м. Астрахань.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом.
В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміни та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
За ч.ч.3, 4 ст.49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
За таких обставин, суд прийшов до безсумнівного висновку, що заява підставна та підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 46 ЦК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 305-308 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Буський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення (факту смерті) - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України - ОСОБА_3 , 1955 року народження, днем смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті російська федерація м. Астрахань.
Встановити факт смерті громадянина України - ОСОБА_4 , 1929 року народження, днем смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті російська федерація м. Астрахань.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя Б. М. Журибіда