Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у видачі судового наказу
14.03.2023м. ХарківСправа № 922/923/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕСС-ЛКБ», місто Харків,
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛАВА», місто Харків,
Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕСС-ЛКБ», звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛАВА», суми заборгованості в розмірі 222 026,30 грн. за договором поставки № 2012/25 від 20 грудня 2019 року.
Ознайомившись зі змістом заяви та долучених до неї матеріалів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Згідно частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до частини 2 статті 156 Господарського процесуального кодексу України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Попри це, до заяви про видачу судового наказу заявником не додано копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надіслання боржникові.
Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов'язку суду виготовляти копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів для надіслання їх боржнику. Тоді як пунктом 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Тобто, згаданою нормою ГПК України обов'язок щодо долучення до заяви про видачу судового наказу копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів покладено на заявника. Суд лише надсилає одночасно з копією судового наказу боржнику копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, яку заявник долучає до заяви про видачу судового наказу.
Більше того, суд не може самостійно виготовити копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів та надіслати їх разом з копією судового наказу боржнику, оскільки додані заявником до заяви про видачу судового наказу докази не є оригіналами, а є їх засвідченими копіями.
Виготовлення судом копій документів з копій та їх засвідчення чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено. Суд вправі засвідчити копію письмового доказу або витяг з нього лише за наявності оригіналу письмового доказу при поверненні оригіналів письмових доказів за заявою особи, яка подала суду оригінали (положення статті 92 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Враховуючи те, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив відмовити у видачі судового наказу до пункту 1 частини 1 статті 152 Кодексу.
Відповідно частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Суд звертає увагу заявника, що після усунення недоліків поданої заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕСС-ЛКБ» вправі повторно звернутися до Господарського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу.
Керуючись статтею 12, статтями 147-148, 150-153, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ІМПРЕСС-ЛКБ» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЛАВА» суми заборгованості в розмірі 222 026,30 грн. за договором поставки № 2012/25 від 20 грудня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.
Ухвалу підписано 14 березня 2023 року.
СуддяКалініченко Н.В.