ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
17 серпня 2010 року 12 год. 09 хв. № 2а-4707/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арс Стіл Лімітед»
ДоГоловного управління економіки та інвестиції Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
Третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»
Провизнання незаконним та скасування Рішення від 05.03.2010 р. № 049-14/955
За участю представників сторін
від позивача: Тукмачов О.О. за дов. від 03.05.2010 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Беркута Н.В. за дов. від 11.01.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арс Стіл Лімітед»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Головного управління економіки та інвестиції Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання незаконним та скасування рішення від 05.03.2010 р. № 049-14/955.
21.05.2010 р. через Відділ документального обігу та контролю надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій просить суд зобов'язати Головне управління економіки та інвестиції Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) провести реєстрацію внесення іноземної інвестиції до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»учасником ТОВ «Арсенал-Центр»- ТОВ «Арс Стіл Лімітед»у вигляді обладнання.
Представник позивача адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити, вважає рішення відповідача незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, стверджує, що позивачем було надано належний пакет документів для реєстрації внесення іноземної інвестиції до статутного фонду ТОВ «Арсенал-Центр» у вигляді обладнання, а тому у відповідача не було підстав для винесення рішення щодо відмови у проведенні державної реєстрації іноземної інвестиції.
Представник третьої особи підтримав позицію позивача, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений.
У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до наступних висновків.
Заявлено вимоги про визнання незаконним та скасування рішення від 05.03.2010 р. № 049-14/955 та зобов'язання відповідача провести реєстрацію внесення іноземної інвестиції до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»учасником ТОВ «Арсенал-Центр»- ТОВ «Арс Стіл Лімітед»у вигляді обладнання.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищевикладеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішення, дію чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Позивач звернувся до Головного управління економіки та інвестиції Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з заявою № 453 від 03.03.2010 р., в якій просило провести реєстрацію внесення іноземної інвестиції до статутного фонду ТОВ «Арсенал-Центр»у часником ТОВ «Арсенал-Центр»- ТОВ «Арс Стіл Лімітед»у вигляді обладнання.
02.02.2010 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. києві по роботі з великими платниками податків, було зроблено відмітку про фактичне внесення іноземної інвестиції ТОВ «Арс Стіл Лімітед»до статутного фонду ТОВ «Арсенал-Центр».
Рішенням від 05.03.2010 р. за № 049-14/955 Головне управління економіки та інвестиції Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) відмовило позивачу у реєстрації внесення іноземної інвестиції до статутного фонду ТОВ «Арсенал-Центр»учасником даного Товариства ТОВ «Арс Стіл Лімітед».
Відмова відповідача у проведенні реєстрації внесення іноземної інвестиції до статутного фонду ТОВ «Арсенал-Центр»у часником ТОВ «Арсенал-Центр»- ТОВ «Арс Стіл Лімітед»у вигляді обладнання мотивована тим, що подані позивачем документи не відповідають вимогам Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабміну від 07.08.1996 р. № 928 та додатку № 1 до нього, а саме позивачем було порушено порядок формування оцінки іноземної інвестиції, що суперечать нормам ст. 5 Закону України «Про режим іноземного інвестування»та ст. 393 Господарського кодексу України; дані вказані у графі 2 інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції не співпадають з даними вантажно-митної декларації (ВМД) № 100000011/2010/501419; дані в графі інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції щодо коду форм власності не відповідають нормам чинного законодавства.
Позивач вважає спірне рішення незаконним та таким, що прийняте безпідставно, порушує його права та охоронювані законом інтереси, а тому і звернувся до суду за їх захистом шляхом визнання незаконним та скасування неправомірного рішення відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.
Згідно вимог ст. 393 Господарського кодексу України, оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в іноземній конвертованій валюті та у гривнях, за згодою сторін, на основі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті у гривні провадиться за курсом, встановленим Національним банком України.
Так, іноземні інвестиції, що були внесені у вигляді обладнання позивачем до статутного фонду ТОВ «Арсенал-Центр»оцінювались в іноземній конвертованій валюті за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день ввезення інвестиції на територію України, про що і зазначено у графі 23 ВМД № 100000011/2010/501419.
З огляду на наведене, суд не вбачає з боку позивача порушень ст. 5 Закону України «Про режим іноземного інвестування»та ст. 393 Господарського кодексу України.
Також, у своїй відповіді відповідач здійснює посилання на відмінність даних вказаних у графі 2 інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції з даними зазначеними у ВМД № 100000011/2010/501419.
Дослідивши надані до матеріалів справи Інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції та ВМД № 100000011/2010/501419 суд дійшов висновку про те що, дані зазначені у графі 2 інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції співпадають з даними зазначеними у графі 31 ВМД № 100000011/2010/501419.
Посилання відповідача на п. 2, 6 «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого постановою Кабміну № 574 від 09.02.2010 р. є безпідставними, адже ВМД вважається оформленою тоді, коли на всіх її аркушах є відбиток особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснив митне оформлення товару. Оформлена ВМД засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів і транспортних засобів у визначений митний режим і підтверджує права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо проведення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій, тому позивачем і було зазначено дату фактичного оформлення, а саме 10.02.2010 р.
Крім того, суд не вбачає порушень з боку позивача у складенні інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції, так як воно було складено у відповідності до «Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. № 928.
Так, статтею 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З наведеного вище вбачається, що у Головного управління економіки та інвестиції Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не було законних підстав для відмови позивачу у проведенні реєстрації внесення іноземної інвестиції до статутного фонду ТОВ «Арсенал-Центр»у часником ТОВ «Арсенал-Центр»- ТОВ «Арс Стіл Лімітед»у вигляді обладнання.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно було винесено спірне рішення, що в свою чергу призвело до порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Акт державного або іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення від 05.03.2010 р. № 049-14/955 та зобов'язання відповідача провести реєстрацію внесення іноземної інвестиції до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»учасником ТОВ «Арсенал-Центр»- ТОВ «Арс Стіл Лімітед»у вигляді обладнання, належить задовольнити.
Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
ПостановиВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати Рішення Головного управління економіки та інвестиції Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 05.03.2010 р. № 049-14/955.
3. Зобов'язати Головне управління економіки та інвестиції Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) провести реєстрацію внесення іноземної інвестиції до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»учасником ТОВ «Арсенал-Центр»- ТОВ «Арс Стіл Лімітед»у вигляді обладнання.
4. Судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арс Стіл Лімітед»за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 20.08.2010 р.