ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30 липня 2010 року < Час проголошення > № 2а-9531/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Европа-2002"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.06.2010 №0004212310/0 та від 07.06.2010 №0004202310/0
22.06.2010 товариство з обмеженою відповідальністю “Европа -2002” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0004212310/0 від 07.06.2010, № 0004202310/0 від 07.06.2010, № 0003501705/0 від 07.06.2010, визнання не чинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004222310/0 від 07.06.2010.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2010 було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.07.2010.
13.07.2010, з метою отримання додаткових доказів по справі, у удовому засіданні було оголошено перерву до 27.07.2010 та ухвалено направити судовий запит до Державної податкової адміністрації України щодо надання інформації та копій документів по кримінальній справі.
Також, у судовому засіданні 13.07.2010 представник позивача заявив про відмову від частини позовних вимог, а саме, щодо визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0003501705/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.06.2010 №0004222310/0.
У судовому засіданні 27.07.2010, в порядку встановленому частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представники позивача Осипенко В.В. та Олефіренко О.І. у судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0004212310/0 та №0004202310/0.
Представник відповідача Василевська А.С., у судовому засіданні 13.07.2010, проти задоволення адміністративного позову заперечувала та надала суду письмові заперечення. Представник відповідача Бевза В.І., у судовому засіданні 27.07.2010, також проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що на його думку висновки акту перевірки від 27.05.2010 №383/23-10/31812361 та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0004212310/0 та №0004202310/0 є неправомірними, а сума податкового кредиту за травень 2008 року ним сформована правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної, отриманої від ТОВ «Арма-Строй», яке на момент виконання зобов'язань знаходилось у Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України та було зареєстровано платником податку на додану вартість.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд,
З 13.05.2010 по 21.05.2010 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Европа-2002» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2009.
Перевірка проводилась на підставі направлень від 13.05.2010 №359/23-10 та від 20.05.2010 №388/23-10 виданих Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.
Термін проведення перевірки продовжувався з 20.05.2010 по 21.05.2010 на підставі наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.05.2010 №222 та направлення від 20.05.2010 №388/23-10.
Направлення та копію наказу 13.05.2010 було вручено під розписку головному бухгалтеру товариства з обмеженою відповідальністю «Европа-2002». Перевірку проведено з відома та в присутності директора та головного бухгалтера товариства. У журналі реєстрації перевірок 13.05.2010 вчинено запис під №20.
В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем завищено валові витрати у ІІІ кварталі 2008 року на загальну суму 3 383 333,37 грн. та порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2008 року на суму 676 666,67 грн., на підставі отриманої податкової накладної від товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», яка складена з порушенням встановленого порядку заповнення податкової накладної.
До вказаного висновку податковий орган дійшов через визнання нікчемним договору від 12.03.2008 №б/н між товариством з обмеженою відповідальністю «Европа-2002», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», як виконавцем, про надання послуг з пошуку покупця на об'єкт нерухомості та, як слід, податкової накладної такою, що складена з порушенням вимог пункту 18 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.06.1997 за №233/2037.
Зазначений договір відповідачем було визнано нікчемним, а податкову накладну складеною з порушенням встановленого порядку, з наступних підстав.
Договір було підписано від імені позивача директором Осипенком В.В. та від імені товариства «Арма-Строй»директором Малоног Н.М.
На виконання умов договору між позивачем та товариством «Арма-Строй»30.05.2008 був складений акт приймання-передавання наданих послуг, відповідно до якого загальна сума винагороди товариству «Арма-Строй»за наданні послуги складає 4060000,00 грн.
Також товариством «Арма-Строй»було виписано позивачеві податкову накладну від 30.05.2001 №05/289 на загальну суму 4060000,00 грн. у тому числі ПДВ 676666,67 грн., яка від імені товариства «Арма-Строй»підписана Малоног Н.М.
Відповідно до протоколу додаткового допиту обвинуваченого від 22.04.2009, Малоног Н.М. показала, що не підписувала жодного документу, що засвідчує факт здійснення фінансово-господарських відносин товариства «Арма-Строй»з товариством «Европа-2002». Відповідно до висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру з обслуговування лінійного управління на Південно-Західній залізниці управління МВС України на залізничному транспорті від 24.04.2009 №28, підписи від імені директора товариства «Арма-Строй»Малоног Н.М. у договорі від 12.03.2008 №б/н між товариством «Арма-Строй»та товариством «Европа - 2002», додатку до вказаного договору, акті приймання-передавання наданих послуг, виписаній товариством «Арма-Строй»товариству «Европа - 2002»податковій накладній виконанні не громадянкою Малоног Н.М., а іншою особою.
З вищевказаного податковим органом було зроблено висновок, що складені між позивачем та товариством «Арма-Строй»правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме, частині третій статті 203 Цивільного кодексу України та відповідно до частин першої, другої статті 215 вказаного Кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.
За результатами перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 27.05.2010 №383/23-10/31812361 на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0004212310/0 (на загальну суму 1 268 750,00 грн.) та №0004202310/0 (на загальну суму 1 015 000,00 грн.).
Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки від 27.05.2010 №383/23-10/31812361, 28.05.2010 звернувся до начальника ДПІ у Печерському районі міста Києва з відповідними запереченнями. Розглянувши заперечення Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва, листом від 02.06.2010 №30667/10/23-1011, повідомила позивача про те, що висновки акту від 27.05.2010 №383/23-10/31812361 залишаються без змін.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Европа-2002», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», як виконавцем, було укладено договір від 12.03.2008 №б/н про надання послуг з пошуку покупця на об'єкт нерухомості. Умовами даного договору передбачено, що виконавець зобов'язується виконати ряд фактичних дій з метою знаходження покупця готового придбати об'єкт нерухомості вказаний у додатках до договору та сподіяти у підписанні договорів купівлі-продажу між замовником (позивачем по справі) та покупцем. Пунктом 4.1 вказаного договору від 12.03.2008 №б/н передбачено, що за виконання своїх обов'язків за договором виконавець, на підставі акту виконаних робіт, отримує винагороду у розмірі 15% від вартості проданого об'єкта. У випадку виконання умов договору на більш вигідних умовах, ніж передбачено додатком 1 до договору, виконавець отримує додаткову винагороду у розмірі 362000,00 грн. за кожен додатковий мільйон зверх встановленої вартості об'єкту.
Додатком 1 до договору від 12.03.2008 №б/н було встановлено, що виконавець здійснює пошук покупця на 3/20 частини комплексу загальною площею 9858,60 кв.м, який знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32 за ціною 15 000 000,00 грн.
09.06.2008 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»було підписано та нотаріально посвідчено договір купівлі продажу вищевказаного об'єкта нерухомості за ціною 20 000 000,00 грн., тобто на 5 000 000,00 дорожче ніж передбачено додатком 1 до договору від 12.03.2008 №б/н. При посвідченні договору купівлі-продажу нотаріусом було перевірено, що об'єкт нерухомості, а саме, 3/20 частини комплексу загальною площею 9858,60 кв.м, який знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32, на момент вчинення правочину належав позивачу на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 26.03.2007 та зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно Кам'янець-Подільським бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 11357088.
Також, факт здійснення купівлі продажу позивачем 3/20 частини комплексу загальною площею 9858,60 кв.м, який знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягу з Державного реєстру правочинів від 09.06.2008, акту приймання-передавання об'єкту нерухомості від 09.07.2008, видаткової накладної від 09.07.2008 №00135, податкових накладних від 19.06.2008 №00117 та від 20.06.2008 №00117/1.
30.05.2008, позивачем та товариством «Арма-Строй»було підписано акт до договору про надання послуг, відповідно до якого останній виконав визначенні договором послуги за результатом чого було укладено договір купівлі-продажу від 09.06.2008 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг», а загальна сума винагороди виконавця складає 4 060 000,00 грн. Того ж дня товариством «Арма-Строй»було виписано позивачеві податкову накладну №05/289 на всю суму винагороди. Перерахування суми винагороди було здійснено у безготівковій формі з розрахункового рахунку позивача на розрахунковий рахунок товариства «Арма-Строй», що встановлено відповідачем під час проведення перевірки та відображено у акті від 27.05.2010 №383/23-10/31812361.
Крім того, на вимогу суду відповідачем надано роздруківки податкових декларацій товариства «Арма-Строй»за 5-8 місяці 2008 року (період коли мали місце спірні правовідносини), з яких вбачається, що товариство «Арма-Строй»відображало у податковій звітності податкові зобов'язання у значних розмірах, зокрема, 5 576 977,00 грн. за 5-й місяць, 5 095 964,00 грн. за 6-й місяць, 5 791 112,00 грн. за 7-й місяць та 6 864 128,00 грн. за 8-й місяць.
Також позивачем не надано доказів того, що на момент вчинення між позивачем та товариством «Арма-Строй»правовідносин за договором від 12.03.2008 №б/н, останнє було виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та/або щодо анулювання реєстрації товариства «Арма-Строй», як платника податку на додану вартість.
Частиною п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У даному випадку, судом встановлено, що за результатами виконання договору між товариством з обмеженою відповідальністю «Европа-2002»та товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй»від 12.03.2008 №б/н про надання послуг з пошуку покупця на об'єкт нерухомості, мало місце настання реальних правових наслідків у вигляді визначення покупця та подальшого укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості.
У договорі від 12.03.2008 №б/н між товариством «Арма-Строй»та товариством «Европа - 2002», додатку до вказаного договору, акті приймання-передавання наданих послуг, виписаній товариством «Арма-Строй»товариству «Европа - 2002»податковій накладній вказано, що вони підписані громадянкою Малоног Н.М., як директором товариства. Водночас, представниками відповідача у судових засіданнях, письмових запереченнях відповідача, акті перевірки від 27.05.2010 №383/23-10/31812361, з посиланням на висновок експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру з обслуговування лінійного управління на Південно-Західній залізниці управління МВС України на залізничному транспорті від 24.04.2009 №28 та протокол додаткового допиту обвинуваченого від 22.04.2009, Малоног Н.М., наголошується на тому, що насправді підпис на вказаних документах вчинено не громадянкою Малоног Н.М., а іншою особою.
На судовий запит від 13.07.2010 Державною податковою адміністрацією України, з супровідним листом від 22.07.2010 №8866/5/09-0016, було надано копії матеріалів кримінальної справі №69-0094, які, крім іншого, містять копію висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру з обслуговування лінійного управління на Південно-Західній залізниці управління МВС України на залізничному транспорті від 24.04.2009 №28 та протоколу додаткового допиту обвинуваченого від 22.04.2009, Малоног Н.М. Станом на 22.07.2010 кримінальна справа №69-0094 знаходиться в провадженні слідчого.
Крім того, Державною податковою адміністрацією України, вказаним листом, повідомлено, що 22.05.2009 слідчим управлінням податкової міліції ДПА України в кримінальній справі №70/107-08 порушено кримінальну справу по епізоду умисного ухилення від сплати податків директором товариства з обмеженою відповідальністю «Европа-2002»Осипенко Володимиром Васильовичем за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
З вказаних матеріалів кримінальної справи дійсно вбачається, що за висновком експерта документи підписано не громадянкою Малоног Н.М., а іншою особою. Так само й громадянка Малоног Н.М. заперечує свою причетність до будь-яких правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Европа-2002».
Суд, у рамках даної справи, не надає правову оцінку доказам наявним у матеріалах кримінальної справи №69-0094, оскільки це виходить за межі повноважень адміністративного суду й має доводитись у рамках слідства та кримінального судочинства.
Водночас, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується ані позивачем, ані відповідачем на момент укладання договору від 12.03.2008 №б/н між товариством «Арма-Строй»та товариством «Европа - 2002»громадянка Малоног Н.М. була директором товариства «Арма-Строй». Вказаний договір містить підписи сторін та скріплений їхніми печатками. Встановлення факту підписання договору не громадянкою Малоног Н.М., а іншою особою не пояснює факт скріплення договору печаткою товариства «Арма-Строй». Законодавством України не передбачено обов'язковість встановлення особи контрагента при укладенні договорів. Крім того, позивач не був зобов'язаний та не мав можливості перевірити достовірність підпису громадянки Малоног Н.М.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Відповідно до частин першої статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Отже, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.
У даному випадку, відповідачем не доведено та не обґрунтовано обов'язок позивача встановлювати особу керівника контрагента та достовірність його підпису при укладанні господарських договорів. Відтак, вини позивача у підписанні первинних документів від імені товариства «Арма-Строй»не директором але від імені директора, не вбачається.
З огляду на викладене, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено на підставі висновків податкового органу щодо нікчемності договору від 12.03.2008 №б/н між товариством «Арма-Строй»та товариством «Европа - 2002»та складення податкової накладної від 30.05.2008 №05/289 з порушенням вимог пункту 18 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.06.1997 за №233/2037, зроблено через підписання вказаних документів не громадянкою Малоног Н.М., а іншою особою, але вини позивача у цьому не доведено, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0004212310/0 (на загальну суму 1 268 750,00 грн.) та №0004202310/0 (на загальну суму 1 015 000,00 грн.) підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 07.06.2010 №0004212310/0 та №0004202310/0.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови виготовлено 30.07.2010