Справа № 2а-2820/10/1770
19 серпня 2010 року 10год. 58хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Твердої А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув
відповідача: представник не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області
до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Позивач -Здолбунівська об”єднана державна податкова інспекція звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 319,17 грн.
Позивач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, однак до початку судового засідання представник позивача подав клопотання, в якому просить про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач як платник податків взятий на облік у Острозькому відділенні Здолбунівської ОДПІ з 20.03.1995 року за № 90, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку.
Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності відповідач здійснює такий вид діяльності, як здача в оренду нерухомого майна, здача в оренду автомобілів, ремонт та технічне обслуговування автомобілів, роздрібна торгівля автозапчастинами по Україні.
Станом на 08.06.2009 року - період, що передував даті звернення позивача до суду, згідно даних обліку позивача за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку в сумі 319,17 грн, в тому числі : недоїмка в сумі 292,70 грн., застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення №0004191730 від 07.12.2009 року штрафні санкції в сумі 3,75 грн. та пеня в сумі 22,72 грн.
Станом на день розгляду справи у суді заборгованість перед бюджетом не погашена.
Дані обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.4), копією заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.5), копією корінця свідоцтва про сплату єдиного податку серії Е №946952 (а.с.6), довідкою про заборгованість відповідача перед бюджетом (а.с.3).
Статтею ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ч.2 п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №797/98 від 03.07.1998 року, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до з ч.3 п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №797/98 від 03.07.1998 року, у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Згідно з рішенням Острозької міської ради №332 від 28.12.2007 року, ставка єдиного податку для обраного відповідачем виду діяльності встановлена в розмірі 100 грн. (а.с.7-8).
Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
За правилами ч.6 п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №797/98 від 03.07.1998 року, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Всупереч цьому, відповідач не сплачував єдиний податок впродовж періоду вересень-листопад 2009 року, внаслідок чого утворилася заборгованість по єдиному податку, яка з урахуванням застосованих до відповідача штрафних санкцій в сумі 3,75 грн., пені в сумі 22,72 грн., складає 319,17 грн.
У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Примусове стягнення податкової заборгованості -це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.
За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету м.Острог заборгованість по сплаті єдиного податку станом на 08.06.2010 року в сумі 319 (триста дев'ятнадцять) грн. 17 коп. на р/р 34212379700005, МФО 833017, ЄДРПОУ 22588330 в УДКУ Рівненській області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, суд не надсилає копії такого рішення, а лише повідомляє про можливість отримання копії судового рішення безпосередньо в суді і десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду в такому випадку обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Друзенко Н.В.
Постанова складена в повному обсязі 20.08.10р.