25 серпня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-2979/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі - Вовченко Т.П.,
за участю:
прокурора - Шарбенка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -
22 червня 2010 року прокурор Полтавського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що проведеною Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Полтавській області рейдовою перевіркою було встановлено та зафіксовано в акті перевірки № 058285 від 06.05.2009 року порушення відповідачем статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, у зв'язку з чим постановою № 066145 від 22.06.2009 року до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 грн. Вказану постанову відповідачем не оскаржено, разом з тим фінансові санкції до Державного бюджету не перераховано, що порушує інтереси держави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача та відповідач у судове засідання не з'явилися, хоча у матеріалах справи наявні докази, що вони належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи, що відповідач повторно не прибув у судове засідання, про причини неприбуття суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті.
Згідно із частиною 11 статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Судом встановлено, що 06.05.2009 року о 10 год. 21 хв. при здійсненні рейдової перевірки на підставі завдання на перевірку № 014888 від 05.05.2009 року державними інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області перевірено транспортний засіб марки ВАЗ 21150 ЗНГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за кермом якого згідно посвідчення водія НОМЕР_3, виданого 19.12.1999 р., знаходився ОСОБА_1.
Власником перевіреного транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 505220 є ОСОБА_1, який зареєстрований як фізична особа-підприємець Полтавської районною державною адміністрацією 22.02.2006 року, номер запису 25770000000001258, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.05.2010 року.
Під час перевірки транспортного засобу встановлено та зафіксовано у акті перевірки № 058285 від 06.05.2009 року, що відповідач надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі (автомобілі обладнаному ліхтарем таксі 1557/25), без наявності ліцензійної картки, чим порушив вимоги статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Згідно із частиною 1 статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Вказані вимоги кореспондуються із положеннями статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, якими передбачено, що ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт”.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було допущено порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (надалі - Порядок), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
На виконання вимог даного Порядку позивачем 19.05.2009 року було направлено відповідачу за адресою, внесеною до ЄДР, повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті.
Положеннями Порядку передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій (пункт 27 Порядку).
З огляду на викладене, оскільки відповідач не з'явився на розгляд справи, за результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акту № 058285 від 06.05.2009 року, начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області Кужіль В.М. винесено постанову № 066145 від 22.06.2009 року, якою до відповідача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн.
Зазначена постанова направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, внесеною до ЄДР, але повернута поштовою організацією із відміткою «адресат виїхав».
Згідно з пунктом 28 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Суду не надано доказів щодо оскарження постанови про застосування фінансових санкцій відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку.
Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені ч. 2 ст. 61 КАС України, ч. 2 ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області (р/р 31112106700395 УДК у Полтавському районі, код за ЄДРПОУ 34698254, банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106) фінансову санкцію в сумі 1700 грн. (одну тисячу сімсот гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 30 серпня 2010 року.
Суддя А.Б. Головко