26 серпня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-10845/09
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Пехоті М.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Трунова Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, суд, -
24 листопада 2008 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області про суб'єкта владних повноважень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області № 015959 від 01 жовтня 2007 року, до нього, на підставі ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” безпідставно застосована фінансова санкція в розмірі 1700 грн., оскільки Наказ Мінтрансу та МВС від 25 травня 2007 року № 450/167 не є законодавчим актом, а передбачене ним узгодження перевезень з органами Мінавтотранса та МВС суперечить законодавству.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року провадження по справі зупинено відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, у зв'язку із розглядом Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 6/38-6/110 про визнання незаконними окремих положень наказу Міністерства транспорту та зв'язку України та Міністерства внутрішніх справ України "Про Основні вимоги щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень" від 25.05.2007 року № 450/167. Ухвалою від 20 липня 2010 року провадження у справі поновлене.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що службовими особами відповідача 30 серпня 2007 року, на підставі завдання № 014514 здійснена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом, що належить позивачу.
Перевіркою виявлене порушення ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” та спільного Наказу Мінтрансу та МВС від 25 травня 2007 року №450/167, які полягали в наданні позивачем послуг з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом Кременчук -Київ без узгодження на здійснення даного перевезення, про що складений акт № 023656.
Постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області № 015959 від 01 жовтня 2007 року, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, на підставі ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосована фінансова санкція в розмірі 1700 грн.
Відповідно до ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є відповідач.
Згідно з п. 2.7 спільного наказу від 25.05.2007 № 450/167 Міністерства транспорту та зв'язку України та МВС зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 червня 2007 р. за № 614/13881 “Про Основні вимоги щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень” автомобільний перевізник напередодні виконання нерегулярного перевезення (крім туристично-екскурсійних, ритуальних перевезень та перевезень по території одного населеного пункту) повідомляє факсограмою, телефонограмою, електронною поштою або в телефонному режимі відповідне територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні управління Головавтотрансінспекції) про намір здійснювати такі перевезення та зазначає при цьому дані про себе (найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, номер та серія ліцензії), про водія(їв) (прізвище, ім'я, по батькові, номер мобільного телефону - за наявності), автобус(и) (марка, реєстраційний номер, серія та номер ліцензійної картки(ок), маршрут руху, дата і час перевезення (початковий та кінцевий пункти, дата, час виїзду та орієнтовний час повернення), а також повідомляє про пасажиромісткість автобуса(ів) та з якою метою будуть здійснюватись перевезення.
Позивачем не заперечується факт здійснення ним перевезень без зазначеного узгодження, посилання у позові на невідповідність цього положення чинному законодавству судом не сприймається з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1,3 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 р. № 789 Міністерство транспорту та зв'язку України (Мінтрансзв'язку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Основними завданнями міністерства є участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі транспорту, у сфері використання та обслуговування повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України.
Згідно з ч. 8 п. 4 Положення міністерство забезпечує в межах своєї компетенції правове регулювання перевезень пасажирів, вантажів, багажу і пошти, безпеки руху транспортних засобів, технічної експлуатації рухомого складу, функціонування морських та річкових портів, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання аеропортів і шляхів сполучення, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства. З метою цих повноважень відповідно до п. 7 Положення міністерство в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Мінтрансзв'язку в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Нормативно-правові акти Мінтрансзв'язку підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінтрансзв'язку є обов'язковими для виконання органами виконавчої лади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами.
В судовому засіданні встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду місті Києва від 22.05.2008 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного cуду від 08.12.2009 року в задоволенні адміністративного позову Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 та ТВО "Сталкер-Транс" до Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Міністерство юстиції України, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державний департамент автомобільної інспекції України, Головна держава інспекція на автомобільному транспорті, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5 про визнання незаконним наказу № 450/167 - відмовлено.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що спільний наказ Наказу Мінтрансу та МВС № 450/167 “Про Основні вимоги щодо забезпечення безпеки перевезень при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень та порядок узгодження їх виконання” прийнятий з дотриманням вимог чинного законодавства без перевищення меж повноважень та не порушує права і охоронювані законом інтереси суб'єктів господарювання, які провадять свою діяльність у сфері перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування.
В силу викладеного можна зробити висновок, що твердження позивача про те, що прийняття п. 2.7 спільного наказу від 25.05.2007 № 450/167 Міністерства транспорту та зв'язку України та МВС виходить за межі їх компетенції є безпідставним.
Виходячи з наведеного суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено до 31 серпня 2010 року.
Суддя С.С. Бойко