18 серпня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-725/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря - Дрижирук М.І.,
представника позивача - Карасенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Райз - Максимко" до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про визнання нечинними та скасування вимоги про сплату боргу від 16.11.2009 № 70/2 та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків від 03.12.2009 № 304, -
22 лютого 2010 року Закрите акціонерне товариство "Райз - Максимко" /далі по тексту - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області /далі по тексту - відповідач/ про визнання нечинними та скасування вимоги про сплату боргу від 16.11.2009 № 70/2 та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків від 03.12.2009 № 304.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Романівська філія зареєстрована без права юридичної особи, входить до складу ЗАТ «Райз-Максимко», яке є платником фіксованого сільськогосподарського податку, здійснює свою діяльність від імені головного підприємства, а відтак має право сплачувати страхові внески за тією ставкою, за якою їх сплачує ЗАТ «Райз-Максимко», тобто у 2008 році -за ставкою 19,92%, а у 2009 році- за ставкою 26,56 % від суми фактичних витрат на оплату праці. З огляду на це, позивач вважає безпідставним донарахування Романівській філії позивача страхових внесків у сумі 269 857,00 грн, зазначеній у вимозі про сплату боргу від 16.11.2009 № 70/2, та застосування до Романівської філії фінансових санкцій у сумі 144 060,22 грн за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 03.12.2009 № 304.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що пільгову ставку страхових внесків /у 2008 році -19,92%, а у 2009 році- 26,56 % / має право застосовувати платник фіксованого сільськогосподарського податку, а Романівська філія ЗАТ «Райз-Максимко»таким не є, що не заперечується самим позивачем. Таким чином, донарахування Романівській філії страхових внесків за 2008 -2009 роки за ставкою 33,2% відповідає правильному застосуванню частини 6 статті 17, частини 2 статті 20, пункту 8 частини 5 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пунктів 4.1 та 4.4 розділу 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663. У свою чергу у разі донарахування платнику теріторіальним органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків є підставою для застосування до платника страхових внесків фінансових санкцій у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми, відповідно до пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити.
Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази того, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду та зібрані ним письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач, Закрите акціонерне товариство «Райз-Максимко»/ідентифікаційний код 30382533/, зареєстроване юридичною особою 26.05.1999 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, та має ряд філій, у тому числі і Романівську філію /ідентифікаційний код 35644016/.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Романівська філія ЗАТ «Райз-Максимко»за своїм правовим статусом є філією без права юридичної особи.
Як платник страхових внесків Романівська філія взята на облік в Управлінні Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі 11.02.2008.
З 06.11.2009 по 16.11.2009 працівниками управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі проведена планова перевірка Романівської філії ЗАТ "Райз-Максимко" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.06.2008 по 01.10.2009.
За результатами перевірки складено акт від 16.11.2009 № 49, яким зафіксовано порушення платником частини 6 статті 17, частини 2 статті 20, пункту 8 частини 5 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пунктів 4.1 та 4.4 розділу 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, внаслідок обчислення у 2008-2009 роках страхових внесків за пільговою ставкою, встановленою для платників фіксованого сільськогосподарського податку /у 2008 році -19,92%, а у 2009 році- 26,56 %/. За висновком контролюючого органу оскільки Романівська філія не була платником фіксованого сільськогосподарського податку і повинна була обчислювати страхові внески за ставкою 33,2% від суми фактичних витрат на оплату праці, то їй донараховано страхових внесків на загальну суму 269 857, 86 грн.
16 листопада 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі сформовано вимогу про сплату боргу № 70/2, яку направлено Романівській філії для погашення недоїмки.
За донарахування платнику сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків управлінням пенсійного фонду на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовано до Романівської філії позивача фінансову санкцію у сумі 144 060,22 грн /5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми/, про що прийнято рішення від 03.12.2009 № 304.
Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі по тексту -Основ) загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 цих Основ одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 № 1058.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень -солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, другий рівень -накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, третій рівень -система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 3 цього ж Закону суб'єктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.
Статтею 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
За змістом пункту 8 частини 5 Прикінцевих положень цього Закону страхові внески сплачуються на умовах та у порядку, передбачених цим Законом, та за ставками, встановленими Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що:
для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону /суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади/ встановлюється ставка збору у розмірі 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування /абзац 1/;
для платників фіксованого сільськогосподарського податку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за спеціальною ставкою від об'єкта оподаткування /абзац 7/.
Пунктом 4.1 розділу 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування конкретизовано ставки для платників фіксованого сільськогосподарського податку, а саме: у 2008 році ставка дорівнює 19,92 відсотка, а у 2009 році - 26,56 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.
Отже, право застосовувати знижену ставку для обчислення страхових внесків має платник фіксованого сільськогосподарського податку.
Водночас відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.
Згідно з частиною 1 статті 2 цього Закону особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
За цим Законом фіксований сільськогосподарський податок стягується в рахунок податку на прибуток підприємств, плати (податку) на землю, комунального податку тощо /стаття 1/.
Також передбачено, що об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах.
Тобто за змістом цього Закону платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути лише юридичні особи - сільськогосподарські підприємства. Механізм сплати такого податку не передбачає можливість його сплати за територіальним принципом знаходження відокремлених підрозділів платника податку - юридичної особи.
Таким чином, філія, відділення або інший відокремлений підрозділ юридичної особи - платника податків, які розташовані на території іншої, ніж такий платник податку територіальної громади, не можуть бути самостійними платниками фіксованого сільськогосподарського податку, а відповідно до умов та порядку, визначених Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок", сплачують його у складі консолідованого податку юридичної особи - платника цього податку.
Такий висновок суду підтверджується листами органу державної податкової служби, а також листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 30.11.2004 № 06-10/10-129, наявними у матеріалах справи.
Пунктом 5 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 658, встановлено, що сільськогосподарські підприємства для набуття і підтвердження статусу платників податку самостійно обчислюють суму такого податку за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією, та до 1 лютого поточного року подають:
загальний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з якої справляється податок, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням;
звітний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку окремо за кожною земельною ділянкою до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;
розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок за формою, встановленою Мінагрополітики разом з Державною податковою адміністрацією;
витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок.
Судом встановлено, що у 2008 та 2009 роках ЗАТ «Райз-Максимко»було платником фіксованого сільськогосподарського податку. Втім, у 2008 році товариство не нарахувало фіксований сільськогосподарський податок щодо всієї площі земельних ділянок, у тому числі щодо земельних ділянок у Тростянецькому районі Сумської області, де розташована і діє Романівська філія. Згідно листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 13.02.2008 № 2313/10/15-332 ЗАТ «Райз-Максимко»розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за земельними ділянками, на яких здійснює діяльність Романівська філія, до органу ДПС за місцем розташування цих земельних ділянок не подавало, а згідно листа Охтирської МДПІ № 1245 у 2008 році ЗАТ «Райз-Максимко»фіксований сільськогосподарський податок по Білківській сільській раді та Станівській сільській раді, на землях яких проводить діяльність Романівська філія, не сплачувало /а.с. 45, 87,88/.
Водночас зазначеним листом Охтирської МДПІ підтверджується, що у 2009 році ЗАТ «Райз-Максимко»фіксований сільськогосподарський податок по Білківській сільській раді та Станівській сільській раді, на землях яких проводить діяльність Романівська філія, сплачувало. Також згідно листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 12.02.2009 № 2716/10/15-311 ЗАТ «Райз-Максимко»у 2009 році за місцем розташування земельних ділянок нарахував фіксований сільськогосподарський податок у 6 районах Сумської області, зокрема по Тростянецькому районі, в якому здійснює свою діяльність Романівська філія /а.с. 46, 87,88/.
Таким чином, суд доходить висновку, що Романівська філія неправомірно нарахувала та утримала страхові внески за пільговою ставкою лише у 2008 році, тоді як у 2009 році мала законні підстави обчислювати страхові ставки за такою ставкою.
Згідно акту перевірки від 16.11.2009 № 49 за 2008 рік Романівській філії визначено до сплати страхових внесків у сумі 163 812,94 грн, за 2009 рік -у сумі 106 044,92 грн, всього -269857,86 грн /а.с. 15/.
Отже, спірна вимога про сплату боргу від 16.11.2009 № 70/2 не відповідає законодавству та фактичним обставинам у справі у частині визначення позивачу боргу у сумі 106 044,92 грн.
Пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Згідно розрахунку фінансової санкції до рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків від 03.12.2009 № 304 за 2008 рік позивачу визначено фінансову санкцію у сумі 112 675,45 грн, за 2009 рік -у сумі 31 384,77 грн, всього 144 060,22 грн /а.с. 23/.
Отже, спірне рішення не відповідає законодавству та фактичним обставинам у справі у частині застосування до позивача фінансової санкції у сумі 31 384,77 грн.
Оскільки вимога про сплату боргу від 16.11.2009 № 70/2 та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків від 03.12.2009 № 304 є правовими актами індивідуальної дії та згідно з частиною 2 статті 162 КАС України, у разі їх неправомірності, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання нечинними та скасування цих вимоги і рішення, і визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу від 16.11.2009 № 70/2 та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків від 03.12.2009 № 304 у зазначених частинах.
Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3,40 грн, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь у сумі 1,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Райз - Максимко" до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про визнання нечинними та скасування вимоги про сплату боргу від 16.11.2009 № 70/2 та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків від 03.12.2009 № 304 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу від 16.11.2009 № 70/2 у частині визначення Романівській філії закритого акціонерного товариства "Райз - Максимко" суми недоїмки у розмірі 106 044, 92 грн та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків від 03.12.2009 № 304 у частині застосування до Романівської філії закритого акціонерного товариства "Райз - Максимко" фінансових санкцій на загальну суму 31 384,77 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Райз - Максимко" (вул. Матросова, 10, м. Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область, код 30382533) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 25 серпня 2010 року.
Суддя Н.І. Слободянюк