Верховного Суду України у складі:
головуючого
Синявського О.Г.,
суддів
Філатова В.М., Буніна О.І.,
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2005 року, яким засуджений
ОСОБА_1,
4 вересня 1964 року народження,
громадянин України,
раніше судимий вироком Керченського міського суду
Автономної Республіки Крим від 1 квітня 2005 року
за ст. 121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від
відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік,
- засуджений за ст. 164 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 1 квітня 2005 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання 5 років 4 місяці позбавлення волі.
За вироком суду на підставі ст. 96 КК України ОСОБА_1 застосовано примусове лікування від алкоголізму.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що будучи зобов'язаним за рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2004 року сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 29 квітня 1989 року народження, щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 15 листопада 2004 року та до повноліття дитини, злісно ухилявся від виплати аліментів, не працевлаштовувався, добровільно матеріальну шкоду не надавав, допустив заборгованість по аліментах з 15 листопада 2004 року до 1 серпня 2005 року у розмірі 1060 грн.
У касаційному поданні заступник прокурора Автономної Республіки Крим, не оспорюючи правильності кваліфікації, обгрунтованості засудження та обраної засудженому міри покарання, порушує питання про виключення із вироку вказівки суду про застосування до засудженого на підставі ст. 96 КК України примусового лікування від алкоголізму.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, що не оспорюється у касаційному поданні.
Проте вирок підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Як видно із вироку, суд всупереч вимогам, передбачених ст. 96 КК України застосував до засудженого примусове лікування від алкоголізму, а тому в цій частині судове рішення підлягає зміні, а вказівка про застосування примусового лікування від алкоголізму виключенню.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
Вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити із резолютивної частини вироку вказівку суду про призначення ОСОБА_1 примусового лікування від алкоголізму.
Синявський О.Г. Філатов В.М. Бунін О.І.