Категорія №2.16
Іменем України
17 серпня 2010 року Справа № 2а-5539/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Попові М.Г.
за участю:
представника позивача: Гончаров О.Г., дов. від 18.06.2010
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Об'єднаного житлово-будівельного кооперативу „Луч” до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №154 від 13.05.2010, -
15 липня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов об'єднаного житлово-будівельного кооперативу „Луч” до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій №154 від 13.05.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 05.05.2010 по 12.05.2010 проведено позапланову перевірку об'єднаного житлово-будівельного кооперативу „Луч” на предмет перевірки дотримання дисципліни цін при застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги.
12 травня 2010 року Головним державним інспектором відділу контролю цін Колесніковою М.П., за результатами перевірки складено акт № 256 від 12.05.2010 у якому зазначено, що за період з 01.06.2009 по 31.03.2010, при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішенням виконкому Луганської міської ради від 12.05.2008 № 127, підприємством завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку, який розташовано за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, 3, за рахунок включення повної вартості послуги «Освітлення місць загального користування», «Обслуговування димовентиляційних каналів», при фактичному надані цієї послуги не в повному обсязі.
Однак, позивачем, послуга „Освітлення місць загального користування” надавалась мешканцям житлового будинку на кв. Дружби, 2 у м. Луганську в повному обсязі згідно встановленої періодичності та норм споживання, а саме, щоденно в темний час доби. Вказані обставини підтверджуються відсутністю актів, в яких зафіксовано відсутність освітлення в місцях загального користування, відсутністю заяв та скарг на відсутність освітлення, оскільки лише при наявності зазначених документів можливо встановити фактичне надання послуги не в повному обсязі. Документів, які б підтвердили вказані обставини, державним інспектором під час перевірки не виявлено.
Вважав, що порушення вказані в акті перевірки, документально не підтверджені, в наслідок чого детально невідображено механізм скоєння порушення. Зазначив, що для підтвердження правопорушення вказаного в рішенні №154 від 13.05.2010 відповідач повинен був спочатку провести провадження в справі про адміністративне правопорушення, повно та об'єктивно з'ясувати обставини, оскільки інтереси підприємства представляє керівник, який дії від імені юридичної особи. Вважав, що тільки за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно керівника можливо робити висновок про скоєння підприємством правопорушення. Просив скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області №154 від 13.05.2010 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач - Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області позовні вимоги не визнав, про що зазначено у письмових запереченнях на адміністративний позов. В запереченнях проти позову відповідач просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що оскаржуване ОЖБК „Луч” рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін прийнято в межах повноважень, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Законм України „Про ціни та ціноутворення”, Положенням про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою КМУ від 13.12.2000 № 1819, а також Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/629, на підставі діючого законодавства, тому є законним і обґрунтованим.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.
Згідно із статтею 12 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.
Закон України „Про ціни та ціноутворення” поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст. 8 Закону України „Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
- державних фіксованих цін (тарифів);
- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Державний контроль за цінами відповідно до ст.13 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення” здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Абзацом 1 п.6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.
Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзацу першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819.
Відповідно до статті 14 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни і ціноутворення” та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Пунктом 1.4 Інструкції передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Як вбачається з матеріалів справи, з 05.05.2010 по 12.05.2010 державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області проведено позапланову перевірку Об'єднаного житлово-будівельного кооперативу „Луч”, з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановлені і застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги.
Оскільки підставою для здійснення позапланового заходу стало звернення мешканців будинку, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Дружби, буд.3, перевірка з питань застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій проводилась саме по цьому будинку.
Відповідно до пункту 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560, розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг.
В ході зазначеної перевірки встановлено, що у період з 01.06.2009 по 31.12.2009 мешканцям житлового будинку, який розташовано за адресою м. Луганськ, кв. Дружби, буд.3, послуга «Обслуговування димовентиляційних каналів» фактично не надавалась. Перерахунки плати населенню за ненадані послуги з обслуговування димовентиляційних каналів ОЖБК «Луч» самостійно не проводились.
Нарахування мешканцям житлового будинку, розташованого за адресою кв. Дружби, буд. 3, за послугу «Обслуговування димовентиляційних каналів» складають: в червні 2009 року - 45,44 грн., в липні 2009 року - 45,42 грн., в серпні 2009 року - 45,45 грн., у вересні 2009 року - 45,45 грн., у жовтні 2009 року - 45,47 грн., в листопаді 2009 року - 45,47 грн., у грудні 2009 року - 45.47 грн.
Фактичне надання послуги «Обслуговування димовентиляційних каналів не підтверджено. За період з 01.06.2009 по 31.12.2009 мешканцям перевіреного житлового будинку необґрунтовано нараховано за послугу «Обслуговування димовентиляційних каналів» 318,17грн.
У період з 01.06.2009 по 31.12.2009 мешканцям спірного житлового будинку, (кв. Дружби, 3) не в повному обсязі надавалась послуга «Освітлення місць загального користування». Перерахунки плати населенню за надані не в повному обсязі послуги з освітлення місць загального користування ОЖБК «Луч» самостійно не проводились.
У червні 2009 року мешканцям будинку нараховано за послугу «Освітлення місць загального користування» - 272,62 рн. Фактичні витрати з освітлення місць загального користування буд. № 3 на кв. Дружби за зазначений період склали 119,29грн.
Аналогічно, у липні 2009 року за вказану послугу нараховано 272,51 грн., фактичні витрати склали 149,64 грн., у серпні 2009 року нараховано 272,69 грн., фактичні, витрати становлять 92,33 грн., у вересні 2009 року нараховано 272,69грн. при фактичних витратах 127,42 грн., у жовтні 2009 року нараховано 272,81 грн., фактичні витрати - 137,67 грн., в листопаді 2009 року нараховано 272,84 грн., фактичні витрати склали 127,56 грн., у грудні 2009 року нараховано 272,84 грн. при фактичних витратах - 133,13 грн., у січні 2010 року нараховано 272,84 грн., фактичні витрати склали 168,80 грн., у лютому 2010 року нараховано 272,84 грн., фактичні витрати - 157,28 грн., у березні 2010 року нараховано за послугу «Освітлення місць загального користування» - 272,84 грн. при фактичних витратах - 168,47 грн.
За період з 01.06.2009 по 31.03.2010 необгрунтовано нараховано за послугу «Освітлення місць загального користування» по будинку 3 на кв.Дружби у м.Луганську 1345,91 грн.
За наслідками перевірки складено акт № 256 від 12.05.2010. Відповідно до висновків вказаного акту, загальна сума необґрунтовано отриманої виручки ОЖБК „Луч” за період з 01.06.2009 по 31.03.2010 за послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій складає 1495,63 грн., у тому числі за період з 01.06.2009 по 31.12.2009 за послугу «Обслуговування димовентиляційних каналів» - 294,45 грн., за період з 01.06.2009 по 31.03.2010 за послугу „Овітлення місць загального корисування” - 1201,18 грн. (а.с.6-10).
В порушення вимог п.2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005, розмір тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, не були сформовані для кожного типу будинків окремо.
Однак, відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець цих послуг, в тому числі, має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку, встановленому законодавством; пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги та інші.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач скористався цим правом.
Крім того, суд звертає увагу, що Постанова КМ № 560 від 12.07.2005 втратила чинність з 09.06.2009 з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», але у перевіряємий період позивачем застосовувались тарифи, затверджені рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.05.2008 № 127 «Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»(а.с. 17-20)
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що тарифи повинні застосовуватись про кожному житловому будинку окремо, а не по групі будинків, як на цьому наполягає позивач.
Доводи позивача стосовно того, що розрахунок фактичних послуг інспекторами зроблено без урахування матеріальних витрат суд не бере до уваги, оскільки вказані доводи спростовуються відомостями, які містяться у акті перевірки №256 від 12.02.2010 та додатками до нього.
Всі дані, на підставі яких Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області зроблено розрахунки необґрунтовано одержаної виручки, надавались ОЖБК „Луч” за підписом посадових осіб - директора та головного бухгалтера. Зазначені дані є додатками до акту перевірки (а.с.10).
На підставі даних акту перевірки № 256 від 12.02.2010, Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області винесено Рішення про застосування до ОЖБК „Луч” економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 154 від 13 травня 2010 року (а.с.13). Порушення, за які винесено оскаржуване рішення відповідають виявленим перевіркою.
Суми необґрунтовано одержаної виручки, яка підлягає вилученню, та розмір застосованого штрафу відповідає матеріалам справи та вимогам статті 14 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ „Про ціни та ціноутворення”.
Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що згідно п .6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» для здійснення перерахунку у зв'язку з ненаданням чи неповним наданням послуг мешканці будинків повинні звернутися з претензією чи скаргою, оскільки відсутність таких звернень громадян не звільняє позивача від обов'язку надання послуг належної якості та в повному обсязі за тарифами, сформованими відповідно до вимог діючого законодавства. Обов'язок позивача, як виконавця житлово-комунальних послуг, щодо дотримання державної дисципліни цін не залежить від суб'єктивного права споживача на зменшення плати за ці послуги у зв'язку з їх неякісним чи неповним наданням.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність порушень державної дисципліни цін при формуванні тарифів на житлово-комунальні послуги з боку позивача та про відсутність підстав для скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про застосування економічних санкцій №154 від 13.05.2010.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог, якщо суд відмовляє у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі викладеного, ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Об'єднаного житлово-будівельного кооперативу "Луч" до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій № 154 від 13.05.2010 - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову складено у повному обсязі 20 серпня 2010 року.
Суддя Смішлива Т.В.