Категорія №2.6.1
Іменем України
19 серпня 2010 року Справа № 2а-6016/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Попові М.Г.
за участю:
представника позивача: Гамза О.П., дов. № 39/Д від 16.02.2010
Білоконь О.П., дов. від 12.08.2010
Білик В.В. - директор
представника відповідача: Черепаніна К.В., дов. від 09.04.2010
третя особа: Остяк М.В., дов. № 03/5-1058 від 25.12.2009
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство “Луганськвугілля” про визнання незаконною бездіяльності, стягнення судових витрат,
05 серпня 2010 року позивач Дочірнє підприємство “Донбаснафтопродукт” товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаснафтопродукт” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінського відділі Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, у якому зазначило, що у відповідача знаходиться на виконанні рішення суду про примусове стягнення з ДП “Луганськвугілля” заборгованості, стягнутої за рішеннями господарського суду Луганської області. Постановами державного виконавця виконавчі провадження зупинено з мотивів того, що боржника ДП “Луганськвугілля” внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Позивач 03.08.2010 звернувся до відповідача із заявами про поновлення зупинених виконавчих проваджень так як вважав, що Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не розповсюджується на позивача. Відповідь на вказане звернення позивач на час звернення до суду не отримав.
Крім того, позивачем зазначено, що Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” мав періоди, коли його дію було зупинено, зокрема, у період з 31.12.2006 до 11.01.2007, коли набув чинності Закон України від 28.07.2006 «Про внесення змін до статті 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а також відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 не діяв у період з 22.05.2008 по 04.06.2008, у зв'язку з чим у відповідача існував обов'язок поновити виконавче провадження та провести необхідні дії та заходи, спрямовані на примусове виконання наказу господарського суду. Проте відповідачем, в порушення статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", не було надіслано на адресу стягувача копії постанов про поновлення виконавчого провадження, виконавчі дії не здійснювались.
Позивач просив суд визнати незаконною бездіяльність Ленінського ВДВС Луганського МУЮ щодо відмови у задоволенні заяви від 03.08.3010 та відсутності належного реагування на звернення, визнати незаконною бездіяльність в частині не проведення передбачених законодавством виконавчих дій у період припинення дії Закону України № 2711 з 31 грудня 2006 року по 11 січня 2007 року, а також з 25 травня 2008 року по 3 червня 2008 року та щодо застосування наказу Мінпаливенерго України № 568 від 10.11.2005 та даних реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, які цим наказом затверджені, зобов'язати відповідача поновити зупинене виконавче провадження № 3525730, № 12408148, № 16264764 та здійснити всі передбачені законом заходи по примусовому виконанню наказів господарського суду Луганської області від 15 березня 2007 року по справі № 2/450, від 13 квітня 2009 року по справі № 11/93, та від 23 листопаду 2009 року по справі № 17/258, стягнути з відповідача витрати з оплати державного мита у сумі 3,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 700 грн.
Розгляд справи розпочато судом 17.08.2010, у судовому засіданні 17.08.2010 представниками сторін та третьої особи надано пояснення по суті спору, долучено до матеріалів справи додаткові докази та на клопотання представників позивача оголошено перерву до 19.08.2010.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.08.2010 позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити та пояснив, що відповідь на звернення ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» від 03.08.2010 надано 13.08.2010, звернення розглянуто в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», відповідь надано а та енергетики України, ДП “Енергоринок” та ДП “Луганськвугілля” з аналогічними вимогами.
Представник третьої особи - ДП “Луганськвугілля” підтримав позицію відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Ленінському відділі Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ДП “Луганськвугілля” на користь фізичних, юридичних осіб та держави грошових коштів.
Згідно виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” ДП “Луганськвугілля” включено до вказаного реєстру 28.11.2005 за наказом Мінпаливенерго України № 568 від 10.11.2005. (а.с. 34)
За результатами розгляду звернення ДП “Луганськвугілля” від 29.11.2005 (а.с. 33) державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції винесено постанову № 8-88 від 30.11.2005, якою зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ДП “Луганськвугілля” зупинено у зв'язку з внесенням боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” наказом Мінпаливенерго України № 568 від 10.11.2005. (а.с. 40)
З матеріалів справи також вбачається та не оскаржується сторонами, що у період часу з квітня 2007 року по грудень 2009 року ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» надано до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на виконання накази господарського суду Луганської області № 2/450 від 15.03.2007, № 11/93 від 13.04.2009 та № 17/258 від 23.11.2009 про стягнення з ДП “Луганськвугілля” на користь ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» грошових коштів. (а.с. 43-45)
На підставі зазначених наказів суду відповідачем 13.04.2007, 17.04.2009 та 09.12.2009 відкрито виконавчі провадження (а.с. 46 - 48), та майже одразу винесено постанови про приєднання вказаних виконавчих проваджень до зупиненого виконавчого провадження № 8-88 про стягнення коштів з ДП “Луганськвугілля” та постанови зупинення виконавчих проваджень, які мотивовано тим, що боржника внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. (а.с. 50-53)
Позивач 03.08.2010 звернувся до відповідача із заявою про поновлення зупинених виконавчих проваджень так як вважав, що Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не розповсюджується на позивача. Відповідь на вказане звернення позивач на час звернення до суду не отримав.(а.с. 14)
Враховуючи, що ухвалою суду від 19.08.2010 закрито провадження в частині вимог, викладених у пунктах 2 - 4 позову, предметом оскарження у даній справі є правомірність бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 03.08.2010.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що звернення ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» від 03.08.2010 № 7-в надано безпосередньо до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ, про що свідчить дані про реєстрацію заяви за вхідним номером 6944/11-12/8 від 03.08.2010. (а.с. 66)
З позовом про оскарження бездіяльності щодо відмови у задоволенні заяви від 03.08.2010 позивач звернувся 05.08.2010 (а.с. 3), тобто, через день після подання заяви про поновлення виконавчих проваджень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV) визначено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Виконавче провадження зупиняється, зокрема, у випадках, передбачених пунктом 15 статті 34, - до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Згідно ч. 5 ст. 36 Закону № 606-XIV після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам.
При цьому, Законом № 606-XIV передбачено лише винесення постанови про поновлення виконавчого провадження та визначено строки її винесення та строки направлення копії постанови сторонам виконавчого провадження.
Постанова про відмову у поновленні виконавчого провадження державним виконавцем не виноситься, так як її винесення не передбачено Законом № 606-XIV.
Відповідь на заяву ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» від 03.08.2010 надано відповідачем 13.08.2010 за № 8-88, у якій роз'яснено, що на даний час боржника за зведеним виконавчим провадженням ДП “Луганськвугілля” внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, що відповідно до п. 15 ст. 34 Закону № 606-XIV є обов'язковою підставою для зупинення виконавчого провадження. Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2011 року. (а.с. 65)
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд вважає, що під час розгляду справи встановлено відсутність бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» від 03.08.2010, а надана відповідь про відмову у поновленні виконавчих проваджень про стягнення з ДП “Луганськвугілля” коштів на користь відповідача відповідає вимогам чинного законодавства.
Статтею 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі і витрати на правову допомогу.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову особі, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачені нею судові витрати не повертаються.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача витрат з оплати державного мита у сумі 3,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 700 грн. задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство “Луганськвугілля” про визнання незаконною бездіяльності, стягнення судових витрат відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову складено у повному обсязі 20 серпня 2010 року.
Суддя Смішлива Т.В.