Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 756/8556/22
Номер провадження 33/824/886/2023
Головуючий у суді першої інстанції І. М. Банасько
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
24 лютого 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року про притягнення
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП не зазначено, громадянина України,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 05 вересня 2022 року о 21 год 50 хв. по проспекту Мінський, 20-А в м. Києві, керував транспортним засобом «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей не реагують на світло, блідий покрив шкіри обличчя, підвищена жвавість ходи. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря - нарколога в приміщенні КНП «КМНКЛ Соціотерапія», за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №004778 від 14.09.2022 (дата і точний час огляду 05.09.2022 о 23:50 год.), ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, внаслідок вживання стимуляторів - амфетамін. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з'ясував усі фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами.
ОСОБА_1 вказав, що визнавши його винним у вчинені інкримінованого йому правопорушення суд першої інстанції поверхнево розглянув справу, не мотивував відмову у призначенні судово-токсикологічної експертизи зразка біологічного матеріалу на визначення наявності амфітаміну у цій справі. Доводи захисту суддя суду першої інстанції просто проігнорувала. Суд не врахував, що водій 05.09.2022 не перебував у стані сп'яніння. Апелянт уважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що автомобіль під його керуванням було зупинено без законних на те підстав, що є порушенням вимог закону. ОСОБА_1 зазначив про відсутність у поліцейського правової підстави для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення 05.09.2022 до отримання висновку щодо результатів медичного огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, який було складено через 09 діб - 14.09.2022, а тому вважає, що протокол складено поліцейським за неіснуюче порушення повністю безпідставно на дату його складення.
Також апелянт вказав на відсутність в матералах справи направлення на огляд, що передбачено законом; порушення порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння, оскільки такий огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за його результатами проводився за вимогою поліцейського, хоча лікар не вбачав у водія ознак сп'яніння. Оскільки висновок щодо результатів медичного огляду водія на стан сп'яніння, складено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому він не може бути належним та допустимим доказом у цій справі.
Вказує на існування у справі протиріч, що є підставою для призначення експертизи зразка біологічного матеріалу на наявність на вміст амфітаміну, про що апелянт ставить питання у апеляційній скарзі. Проведення експертизи просить доручити держанвій установі, шляхом проведення контрольного дослідження на навність на вміст амфітаміну зразка біологічного середовища (сечі), що було отримано він нього під час огляду на час, який вказано в матеріалах справи, а на її вирішення поставити питання: - чи є в наданому на дослідження зразку біологічного середовища (сечі), що отримано та підписано на його ім'я, вміст амфітаміну, а якщо так, то які саме і в якій кількості? - чи є певні підстави вважати, що зразок біологічного середовища (сечі) належить саме йому? Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384,385 КК України. Витребувати із закладу, що проводив огляд зразків, які були відібрані для медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння та зобов'язати доставити ці зразки до державної установи, де проводитиметься експертиза. Експертизу ОСОБА_1 просить провести за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертній установі з Державного бюджету України.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду справи, не з'явився. Будь - яких заяв, клопотань до суду апеляційної інстанції від особи, яка подала апеляційну скаргу не надходило.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу («Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04).
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Ураховуючи строки розгляду апеляційної скарги на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення та положення ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка подала апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 2.9 а) ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №374523 від 06 вересня 2022 року ОСОБА_1 05 вересня 2022 року о 21год 50 хв по пр. Мінський, 20-А в м. Києві керував транспортним засобом «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей не реагують на світло, блідий покрив шкіри обличчя, підвищена жвавість ходи. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря - нарколога в приміщенні КНП «КМНКЛ Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №004778 від 14.09.2022 (дата і точний час огляду 05.09.2022 о 23:50 год) ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, внаслідок вживання стимуляторів - амфетамін.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови судді суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги та встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, на обґрунтування порушення ОСОБА_1 пункту 2.9 а) ПДР України, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис з нагрудної камери поліцейського №470886, висновок лікаря-нарколога, який підтвердив стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Будь - яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав, лише зазначив, що нічого не вживав.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №004778, складений 14.09.2022, дата заповнення якого 05.09.2022 о 23 год 50 хв., а також диск із відеозаписом з нагрудної бодікамери працівника поліції №470886.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що 05.09.2022 працівники поліції зупинили автомобіль «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який проїжджав блокпост. На підставі зазначеного працівники поліції перевірили документи, речі та повідомили водію про підозру у керуванні ним автомобілем у стані наркотичного сп'яніння, після чого запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що водій ОСОБА_1 погодився.
Далі з відеозапису вбачається, що працівники поліції відсторонили водія ОСОБА_1 від керування вказаним транспортним засобом, роз'яснивши заборону керувати транспортними засобами протягом доби, після чого водія доставили до КНП «КМНКЛ Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18, де його оглянув лікар-нарколог, потім у ОСОБА_1 було відібрано на дослідження зразок біологічного середовища (сечу). На підставі вказаного працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, роз'яснили наслідки складання протоколу ОСОБА_1 , який проти складення протоколу не заперечував, підписавши його. У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що нічого не вживав.
Згідно з висновком КНП КМНКЛ «Соціотерапія» від 14.09.2022 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на підставі акту медичного огляду №004778, складеного 14.09.2022, дата заповнення якого 05.09.2022 о 23 год 50 хв. встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів (амфітамін).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь - які сумніви у їх достовірності та істинності.
Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення по справі судово-токсилогічної експертизи зразка біологічного матеріалу, оскільки підстави якими ОСОБА_1 обгрунтовує подане ним клопотання щодо призначення експертизи не спростовують висновок КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 004778 від 14.09.2022 (дата і точний час огляду 05.09.2022 о 23:50 год) і не ставлять під сумнів результати отримані внаслідок проведення медичного огляду. При цьому доказів самостійного звернення до лікаря-нарколога, які б містили інші результати медичного огляду, ніж зазначені у висновку лікаря - нарколога ОСОБА_1 суду не надано. Обставин на підтвердження об'єктивних причин, які перешкоджали такому зверненню ОСОБА_1 не зазначив.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не наведені обставини, що дають підстави визнати обґрунтованим ненадання ним наведеного доказу до суду та не наведені обставини про необґрунтоване відхилення такого доказу судом.
Разом з тим, ОСОБА_1 заявлено апеляційному суду клопотання про призначення по справі судово-токсилогічної експертизи зразка біологічного матеріалу.
Так, відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 передбачено, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Як слідує із матеріалів справи, зразки біоматеріалу ОСОБА_1 були відібрані 05.09.2022. Таким чином, 90 днів закінчились на час надходження матеріалів справи до апеляційного суду. Указані обставини є очевидними та доказування не потребують. Доказів збереження зразків біологічного середовища понад встановлений в інструкції термін 90 днів ОСОБА_1 не надано, відтак не підтверджено можливість здобуття цього матеріалу для проведення судово-токсилогічної експертизи зразка біологічного матеріалу.
З урахуванням зазначеного, апеляційни суд відмовляє у задоволенні такого клопотання з підстав спливу строку збереження зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження, встановлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, станом на день розгляду клопотання про призначення експертизи, оскільки з дня відібрання біоматеріалу 05.09.2022 минуло понад 180 днів, а ОСОБА_1 не надано апеляційному суду доказів збереження цього матеріалу у строк понад 90 днів.
Отже, апелянтом не наведені обставини, які свідчать про можливість здобуття нового доказу, такого як висновок судово-токсилогічної експертизи зразка біологічного матеріал біоматеріалу ОСОБА_1 , оскільки збереження відповідного біоматеріалу у КНП «КМНКЛ «Соцфотерапія» обмежено певними строками.
При цьому апеляційний суд роз'яснює, що матеріали справи вже містять доказ, а саме висновок КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 004778 від 14.09.2022 (дата і точний час огляду 05.09.2022 о 23:50 год), таким чином, здобуття нового доказу у спростування вказаного висновку має бути обґрунтоване наявністю очевидних та об'єктивних сумнівів щодо достовірності наявного у справі висновку, чи наявністю невідповідності цього висновку іншим доказам, чого ОСОБА_1 надано не було.
Відмова у призначенні експертизи не є обмеженням у доступі до правосуддя чи можливості захисту, оскільки можливість здобуття та подання нових доказів на стадії апеляційного перегляду регламентована законом та була передбачувана для ОСОБА_1 як учасника судового процесу. Процесуальні норми КУпАП є чіткими щодо права на подання нових доказів під час оскарження судових рішень, а національна судова практика - узгодженою та послідовною.
Водій ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (п. 2 Порядку № 1103).
Пунктом 3 Порядку № 1103 визначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 13 Порядку № 1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 16, 19 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ від 09 листопада 2015 року № 1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд вважає, що у матеріалах справи містяться докази, які беззаперечно доводять порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що могли стати підставою невиконувати ОСОБА_1 законних вимог поліції про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення судді суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Хибними є доводи апеляційної скарги щодо розбіжності у часі складення протоколу про адміністративне правопорушення та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння апеляційний з огляду на таке.
Висновок КНП КМНКЛ «Соціотерапія» складений 14.09.2022, дата заповнення 05.09.2022, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складено на підставі акта медичного огляду №004778 від 05.09.2022 о 23 год 50 хв., що відповідає часу, вказаному на відеозаписі.
У висновку лікарем-наркологом зазначено, що ОСОБА_1 здав аналіз сечі для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу. Зазначене також вбачається із відеозапису нагрудної камери працівника поліції, який є безприривним та відображає цю подію.
Згідно з п. 8 Інструкції № 1452/735 метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Таким чином, оскільки для проведення лабораторних досліджень з метою визначення наркотичного засобу необхідний час, доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським процедури проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченої статтею 266 КУпАП та вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» при проведенні огляду на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи.
Долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. Підстави вважати вказаний відеозапис неналежним та недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані процесуальні дії, що підтверджують проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння у запропонований поліцейським спосіб.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного судового рішення та спростовували його висновки апелянтом не наведено.
Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо особи, фактичних обставин справи, нормативного акту, що передбачає відповідальність, та інших даних.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, та свідчать про намір ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, проте висновків судді вони не спростовують.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Поливач