Україна
16 серпня 2010 р. справа № 2а-8485/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання нечинною та скасування постанови від 23.03.2010 р. № 095150, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання нечинною та скасування постанови від 23.03.2010 р. № 095150.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 29.03.2010 р. ним було отримано поштою копію постанови №095150 від 23.03.2010 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт України», а саме: за відсутність ліцензійної картки. Позивач не згоден з винесеною постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки інспектору була надана ліцензійна картка 269290 до ліцензії серії АВ № 310379, яка діє до 12.02.2012 р., де зазначено дані про ліцензіата, транспортний засіб, дозволений вид робіт та строк дії ліцензійної картки - з 22.01.2008 р. по 12.02.2012 р. В ліцензійній картці зазначено номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ: АНС № 127978, проте інспектору було надано для огляду свідоцтво про реєстрацію ТЗ: АНС № 259501 у зв'язку з тим, що 11.11.2008 р. позивачем була здійснена перереєстрація транспортного засобу. При цьому, після перереєстрації не змінилися будь-які дані щодо транспортного засобу, власника або ліцензії. 09.02.2010 р. позивачем була отримана нова ліцензійна картка 390628 до ліцензії серії АВ № 310379, яка містить такі ж дані, як і ліцензійна картка 269290 за винятком номеру свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, у зв'язку з чим вважає, що до нього фінансові санкцій застосовані неправомірно. Просить визнати нечинною та скасувати постанову від 23.03.2010 р. № 095150.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки невідомі. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник позивача суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КАС України, - суд відкладає розгляд справи у разі неприбуття у судове засідання сторони, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки. Оскільки відповідач є суб”єктом владних повноважень, в справі наявні відомості про вручення йому судової повістки, то неприбуття його у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки належним чином повідомлені сторони в судове засідання не з'явилися і не повідомили про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні обставини справи та перевіривши їх наданими доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, відповідач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується.
Згідно з п.4 вищевказаного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Згідно п.8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. №1190, Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
З наведеного випливає, що територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у прийнятті рішення про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.07.1995 р. Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В02 № 500531.
13.02.2007р. Міністерством Транспорту та зв'язку України - Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті ОСОБА_1 видана ліцензія про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) з дозволеним видом робіт: внутрішні перевезення вантажів, міжнародні перевезення вантажів, строком дії до 12.02.2012 р.
До ліцензії серії АВ № 310379, яка діє до 12.02.2012 р., надана ліцензійна картка 269290, де зазначено дані про ліцензіата, транспортний засіб, дозволений вид робіт та строк дії ліцензійної картки - з 22.01.2008 р. по 12.02.2012 р. В ліцензійній картці зазначено номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ: АНС № 127978.
11.11.2008 р. позивачем була здійснена перереєстрація транспортного засобу та видано нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ: АНС № 259501.
09.02.2010 р. позивачем була отримана нова ліцензійна картка 390628 до ліцензії серії АВ № 310379, яка містить такі ж дані, як і ліцензійна картка 269290 за винятком номеру свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 2-4, 14, 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом та інше.
Згідно п.п. 16, 19, 21, 36 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів. Посадові особи мають право проводити перевірку транспортного засобу, у тому числі з його зупиненням, згідно із завданням на перевірку; знайомитися з документами, на підставі яких суб'єкти господарювання провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, та отримувати їх копії.
09.02.2010 р. державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України у Луганській області проведена перевірка додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт від 09.02.2010р., який за своєю формою відповідає додатку № 3 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567.
Вимогою п. 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
За змістом акту перевірки позивачу інкримінується порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якої автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Як вбачається з цього акту, під час перевірки були виявлені порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання транспортних послуг з перевезення вантажу по маршруту Україна м. Донецьк - Каменець - Шахтинський, згідно СМR № 032604 від 08.02.2010 р. Ліцензійна картка не оформлена, в зв'язку із зміною реєстраційного талону транспортного засобу.
Згідно Положення про ліцензійну картку, яка додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.11.2005 р. № 803, при змінах у реєстраційних документах власних або орендованих транспортних засобів оформлюються нові ліцензійні картки, а попередні втрачають чинність з унесенням до них відповідного запису.
Відповідно до вимог п. 40 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, уповноважена особа суб'єкта господарювання, водій мають право ознайомитися з актом, підписати або відмовитися від його підписання, а також надати свої пояснення та зауваження щодо змісту акта.
Вказані вимоги законодавства посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області дотримані, акт було надано для ознайомлення водію ОСОБА_2, яким власноруч в ньому записано пояснення щодо виявленого порушення. ОСОБА_2 з порушенням погодився.
Вказаний акт перевірки було спрямовано для розгляду до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України у Донецькій області.
Пунктами 25-27, 29, 37 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567, встановлено, що керівник органу державного контролю та його заступник має право виносити обов'язкові для виконання суб'єктами господарювання приписи і постанови. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України у Донецькій області було повідомлено позивача про час та місце розгляду справи рекомендованим листом із повідомленням від 23.02.2010 р., який позивач отримав 02.03.2010р.
За наслідками розгляду акту перевірки заступником начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України у Донецькій області Дубчаком О.В. була прийнята постанова № 095150 від 23.03.2010 р. про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій, передбачених статтею 60 частиною 1 абзацом 3 Закону України «Про автомобільний транспорт», на суму 1700 грн.
Копію постанови позивач отримав 29.03.2010 р., що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення і винесенні постанови про застосування фінансової санкції до позивача № 095150 від 23.03.2010 р., діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, добросовісно, розсудливо, своєчасно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Позивач не довів суду тих обставин, що посадові особи Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області при прийнятті спірного рішення діяли всупереч вимогам діючого законодавства.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що на момент перевірки у позивача була відсутня чинна ліцензійна картка, порушення, за яке відповідачем застосовано фінансову санкцію, дійсно мало місце, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання нечинною та скасування постанови від 23.03.2010 р. № 095150 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання нечинною та скасування постанови від 23.03.2010 р. № 095150 - відмовити в повному обсязі.
Повний текст постанови складено і підписано 20.08.2010 р.
Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини оголошені 16.08.2010р. в судовому засіданні та приєднана до матеріалів адміністративної справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.