ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 2-6772/10
18 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Батрин О.В.
при секретарі Бурлаченко Д.В.
за участю представника позивача Шупика О.А.
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «СК «УНІКА» до ОСОБА_4, ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
В липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» про відшкодування шкоди в порядку регресу, мотивуючи тим, що 8 жовтня 2009 року між ЗАТ СК «Кредо-Класик», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_5 укладено договір страхування транспортного засобу НОМЕР_3 марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1. 28 жовтня 2009 року в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керував транспортним засобом марки «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1. Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 18 грудня 2008 року ОСОБА_4 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ОСОБА_5, матеріальний збиток склав 70 591 грн. 12 коп., з яких 69 664 грн. 53 коп. виплачено позивачем ОСОБА_5 Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 була застрахована ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», то позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на його користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі ліміту цивільно-правової відповідальності - 49 900 грн. та з ОСОБА_4 19 764 грн. 53 коп., що не покривається лімітом цивільно-правової відповідальності.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» позовні вимоги визнав, мотивуючи невиплату коштів позивачу скрутним матеріальним становищем.
Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Тому, суд розглянув справу у його відсутність, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з наступних підстав.
28 жовтня 2009 року в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керував транспортним засобом марки «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 18 грудня 2008 року ОСОБА_4 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді за ст. 124 КУпАП (а.с. 17).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ОСОБА_5 марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.16) та відповідно до звіту товарознавчого дослідження від 24 листопада 2008 року сума матеріального збитку власнику даного транспортного засобу становить 70 591 грн. 12 коп. (а.с. 20-33).
8 жовтня 2009 року між ЗАТ СК «Кредо-Класик», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_5 укладено договір страхування транспортного засобу НОМЕР_3 марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6-13).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Виконуючи свої зобов'язання, позивач сплатив ОСОБА_5 завдану шкоду в розмірі 69 664 грн. 53 коп. відповідно до його заяви, страхового акту та рахунку-фактури (а.с. 14, 35, 18-19).
Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, винного в дорожньо-транспортній пригоді, була застрахована ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», позивачем виплачено ОСОБА_5 страхове відшкодування, то суд дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення на користь позивача з ОСОБА_4 19 764 грн. 53 коп. та 49 900 грн. з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» відповідно до умов договору страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного відповідачами (а.с. 38).
В зв'язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та позов підлягає задоволенню.
Оскільки при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 696 грн. 65 коп., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що разом складає 816 грн. 65 коп.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ч. 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.
Оскільки суд дійшов до висновку про стягнення з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» страхового відшкодування в розмірі 49 990 грн., що становить 71,76% від ціни позову, то понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на користь позивача в розмірі 586 грн. 03 коп.
В зв'язку з цим, з ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь позивача, понесені ним судові витрати в розмірі 230 грн. 62 коп. (28,24% від ціни позову).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 988, 993, 1187 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», та ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 88, 224-228 ЦПК України, суд, -
Позов ПАТ «СК «УНІКА» до ОСОБА_4, ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на користь ПАТ «СК «УНІКА» кошти в порядку регресу в розмірі 49 990 грн. та понесені позивачем судові витрати в розмірі 586 грн. 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «СК «УНІКА» кошти в порядку регресу в розмірі 19 764 грн. 53 коп. та сплачені позивачем судові витрати в розмірі 230 грн. 62 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя