ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 2-5593/10
26 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Батрин О.В.
при секретарі Бурлаченко Д.В.
за участю представника позивача Бессонової І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СК «ПЗУ Україна» до ОСОБА_3 про стягнення шкоди в порядку регресу, -
В липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення шкоди в порядку регресу, мотивуючи тим, що 11 липня 2006 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір страхування транспортних засобів НОМЕР_3 щодо марки автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1, вигодонабувачем по якому є ЗАТ КБ «ПриватБанк». 25 квітня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керував транспортним засобом марки «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2007 року ОСОБА_3 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді. В результаті аварії було пошкоджено автомобіль ОСОБА_4 на суму 13 329 грн. 95 коп., які позивач йому виплатив. Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь 13 329 грн. 95 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених вище та не заперечила щодо розгляду справи в порядку заочного провадження у відсутність відповідача.
Відповідач до судового засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений відповідно до ч. 8 ст. 76 УПК України.
Тому, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з наступних підстав.
25 квітня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керував транспортним засобом марки «Сітроен», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2007 року ОСОБА_3 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді за ст. 124 КУпАП (а.с. 20).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль ОСОБА_4 «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.17-19) та відповідно до звіту № 2455 з визн ачення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 12 квітня 2007 року та рахунків-фактури про проведення ремонту автомобіля сума матеріального збитку становить на суму 13 329 грн. 95 коп. (а.с. 22-48).
11 липня 2006 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір страхування транспортних засобів НОМЕР_3 щодо марки автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1, вигодонабувачем по якому є ЗАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 8-9).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Виконуючи свої зобов'язання, позивач сплатив вигодонабувачу завдану шкоду власнику автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 13 329 грн. 95 коп. (а.с. 55).
Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В зв'язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та позов підлягає задоволенню.
Виниклі правовідносини між сторонами регулюються ст.ст. 979, 988, 993, 1187 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Оскільки при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 133 грн. 30 коп., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що разом складає 213 грн. 30 коп., то вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 988, 993, 1187 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», та ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 88, 224-228 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «СК «ПЗУ Україна» до ОСОБА_3 про стягнення шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «СК «ПЗУ Україна» суму в розмірі 13 329 грн. 95 коп. та сплачені позивачем судові витрати в розмірі 213 грн. 30 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя