вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
26 серпня 2010 р.Справа №2а-8123/10/4/0170
о 12:55
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:
від позивача - Петрова Л.В.;
від відповідача - Тарасенко О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримторг"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримторг" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання дій по неприйняттю звітності незаконними, зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з моменту її поштового відправлення - з 15.06.2010 року.
Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати незаконними дії відповідача по невизнанню "податковими" поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість за квітень і травень 2010 року, визнати недійсними рішення відповідача у формі повідомлень: б/н від 03.06.2010 року, №28072/10/28-4 від 24.06.2010 року, та б/н від 29.06.2010 року; зобов'язати відповідача відобразити основні показники поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року з 15.06.2010 року та за травень 2010 року з 21.06.2010 року в особовому рахунку підприємства.
Позов мотивовано безпідставністю відмови податкового органу у прийнятті документів податкової звітності.
Ухвалами суду від 30.06.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позові підтримав, надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказав, що документи податкової звітності з податку на додану вартість за квітень (вх. №89408) і травень 2010 року, надані позивачем, відповідач не визнав як податкові декларації "відповідно до п. 3.2 Регламенту взаємодії між структурними підрозділами органів ДПІ в АРК відносно відпрацювання підприємств при проведенні операції "Бюджет" ТОВ "Кримторг"", а звітність за квітень 2010 року (вх. №89036) не визнана податковою декларацію відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), через порушення пунктів 3.3 та 4.3 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 166, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054 (далі - Порядок №166), а саме через відсутність у поданій декларації обов'язкових реквізитів, передбачених рядком 06 форми декларації.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд,
Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 32271261, є платником податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.
02.06.2010 року позивач надав податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. №84627).
Згідно з повідомленням від 02.06.2010 року вих. №23440/10/15-2, відповідач повідомив позивача, що даний документ не визнаний як податкова декларація, у зв'язку із рішенням робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет".
15.06.2010 року позивач, цінним листом повторно направив декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. №89408 від 17.06.2010 року).
Згідно із повідомленням від 24.06.2010 року вих. №28072/10/18-4, відповідач повідомив позивача, що і цей документ не визнається як податкова декларація, у зв'язку із рішенням робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет". При цьому позивачеві запропоновано "надати достатні обґрунтування для виключення із списку високого ризику".
Декларацію позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року відповідач отримав 21.06.2010 року (вх. №91836), проте за повідомленням відповідача цей документ не визнано як податкова декларація, також у зв'язку із рішенням робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет".
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо невизнання поданих позивачем документів як податкових декларацій, суд враховує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону №2181 податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Таким чином, передбаченими законом підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.
Податкові декларації, подані позивачем (копії яких надані відповідачем), вказаним вимогам не суперечить; посилання податкового органу на відсутність у поданій декларації за квітень 2010 року обов'язкових реквізитів, передбачених рядком 06 форми декларації, матеріалами справи не підтверджується. Доказів наявності передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковими деклараціями, відповідач у встановленому порядку не надав.
Суд також зазначає, що відповідачем порушено приписи пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 через те, що жодного рішення про невизнання поданих позивачем документів податковими деклараціями не приймалось, що унеможливило оскарження позивачем цього рішення у порядку апеляційного узгодження. Направлені позивачеві повідомлення такими рішеннями у будь-якому разі не є.
У зв'язку із цим, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання недійсними рішень відповідача у формі повідомлень: б/н від 03.06.2010 року, №28072/10/28-4 від 24.06.2010 року, та б/н від 29.06.2010 року задоволенню не підлягають, оскільки жодних рішень з приводу визнання або невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності позивача за квітень і травень 2010 року відповідач не приймав.
Разом із тим, вимоги про визнання незаконними дій відповідача по невизнанню "податковими" поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість за квітень і травень 2010 року підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи, що позивач помилково заявив вимоги про визнання дій незаконними, замість визнання їх протиправними, як це передбачено для дій суб'єктів владних повноважень, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправними дії відповідача щодо невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності з податку на додану вартість за квітень і травень 2010 року, отриманих від позивача 17.06.2010 року (вх. № 89408) та 21.06.2010 року (вх. №91836).
Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі - Інструкція), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).
Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.
Тому суд, вважає можливим задовольнити позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість основні показники поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року з 15.06.2010 року та за травень 2010 року з 21.06.2010 року.
Також суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.
Відповідно до п. 4 ст. 163, ст. 267 КАС України, суд зобов'язує відповідача у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі, надати до суду звіт про виконання постанови.
В судовому засіданні 26.08.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 27.08.2010 року.
Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності з податку на додану вартість за квітень і травень 2010 року, отриманих від Приватного підприємства "Кримторг" (ідентифікаційний код 32271261) 17.06.2010 року (вх. № 89408) та 21.06.2010 року (вх. №91836).
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Приватного підприємства "Кримторг" (ідентифікаційний код 32271261) основні показники поданих декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року з 15.06.2010 року та за травень 2010 року з 21.06.2010 року.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Кримторг" 3,40 грн. судових витрат.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі надати до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звіт про виконання судового рішення.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Циганова Г.Ю.