печерський районний суд міста києва
справа №2-2257-1/10
18 серпня 2010 року Печерський районний суд міста Києва
в складі головуючого-судді Мельник А. В.
при секретарі Пятовій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної спілки споживчих товариств «Облспоживспілка» про повернення безпідставно набутих грошей, процентів за користування ними та пені
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Київської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" на свою користь суму боргу в розмірі 10 958 гривень 79 копійок.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що протягом 2000 - 2006 років він працював на посаді директора Києво-Святишинського ринку Київської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка", який розташований в АДРЕСА_1. Постановою правління Київської "Облспоживспілка" від 15 жовтня 2002 року з метою поліпшення фінансово-економічного стану споживчої кооперації і недопущення руйнування основних засобів та враховуючи результати обстеження стану матерільно-технічної бази ринку було постановлено продати йому Києво-Святошинський ринок Київської "Облспоживспілки", що розташований в АДРЕСА_1, ринковою вартістю 5 146 гривень та 20 % ПДВ 1 029 гривень на загальну суму 6 175 гривень, і було доручено заступнику голови правління "Облспоживспілки" Сукманюку З. У. підписати з ним договір купівлі-продажу основних засобів.
Зазначив, що 15 жовтня 2002 року було прийнято постанову про реалізацію основних засобів ринку, якою затверджено акт оцінки вартості майна Києво-Святошинського ринку в сумі 6 175 гривень з урахуванням податку на додану вартість.
У відповідності до постанов, затверджених на черговому засідання ради "Облспоживспілки", яке відбулось 29 травня 2003 року, ним наступного ж дня після засідання, 30 травня 2003 року були сплачені кошти в розмірі 6 175 гривень, які були перераховані на розрахунковий рахунок Київської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка".
Зазначив, що вказані кошти, сплачені ним за майно Києво-Святошинського ринку Київської "Облспоживспілки" на розрахунковий рахунок, який йому надали працівники бухгалтерії Київоблспоживспілки до цього часу йому не повернуті. Тому, починаючи з 10.07.2003 року по 17.08.2006 року він неодноразово письмово звертався до відповідача з проханням укласти договір купівлі-продажу Києво-Святошинського ринку Київської області, за який фактично сплатив кошти.
Також зазначив, що протягом 2003 - 2006 років відповідач запевняв його, що договір купівлі-продажу буде укладено і тільки в 2006 році йому було відмовлено в усній формі та звільнено з посади директора ринку.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що саме в 2006 році він дізнався про порушення його права, оскільки до моменту отримання відмови в укладенні договору купівлі-продажу він був впевнений, що договір буде укладений найближчим часом, оскільки ним вже попередньо були перераховані кошти на рахунок відповідача.
На думку позивача, саме з 2006 року відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України почався перебіг позовної давності стосовно його порушеного права.
В судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених в ньому підстав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у своїх поясненнях, наданих під час судового розгляду справи, позовні вимоги не визнав та наголосив на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду, встановлений ЦК України, і вказав на це, як на підставу для відмови у задоволенні позову, про що зробив відповідну заяву.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на виконання домовленості про купівлю Києво-Святошинського ринку Київської області "Облспоживспілки" у 2003 році перерахував грошову суму в розмірі 6 175 гривень на рахунок Київської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" (а. с. 8).
Оскільки вказаний договір-купівлі продажу між сторонами не укладався, 22 червня 2004 року ОСОБА_1 вперше звернувся до голови правління цієї спілки із заявою про вирішення питання про повернення перерахованих ним коштів у розмірі 6 740 гривень (а. с. 15), відповіді на яку він не отримав.
Проте, до суду з позовом про стягнення коштів та процентів річних за користування коштами ОСОБА_1 звернувся лише в листопаді 2008 року.
Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з вимогами статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Нормою частини 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
В матеріалах справи на аркуші 125 міститься письмова заява Київської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" про застосування судом наслідків спливу строків позовної давності щодо вимог ОСОБА_1
Під час розгляду справи судом було запропоновано позивачу надати відповідні докази на підтвердження поважності пропуску строків позовної давності, встановлених ЦК України, однак останній таких доказів не надав.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази поважності причин пропуску позивачем строків позовної давності, адже після 22 червня 2004 року ОСОБА_1 не звертався до суду з відповідним позовом.
Отже, під час розгляду справи позивач не довів поважності причин пропуску ним, встановлених цивільним законом строків позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи наведену норму процесуального закону, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 4 ст. 267 ЦК України, ст. ст. 10, 11,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської обласної спілки споживчих товариств «Облспоживспілка» про повернення безпідставно набутих грошей, процентів за користування ними та пені відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий