Справа № 2-а-4602/10
31 серпня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Васалатія К.А.
при секретарі Мядзель О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії
У травні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом в якому зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації. У квітні 2010 р. позивач звернувся до відповідача з питанням перерахунку пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1 категорії.
Вважаючи таку відмову незаконною просить зобов'язати УПФ України в Оболонському районі м. Києва перерахувати пенсію, стягнути з відповідача 154688,75 грн., визнати дії відповідача протиправними та стягнути судові витрати.
У судовому засіданні позивач підтримав свій позов з підстав, викладених в ньому та просить їх задовольнити.
Представник відповідача не з'явилась, але надала до суду свої заперечення.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії.
Крім того, ст. 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС. На підставі цього Закону йому було призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою КМУ № 1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” від 03.01.2002 р., виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 гривні.
При цьому ст. 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно постанови КМУ № 523 від 30.05.1997 р. затверджено порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок ЧАЕС. На даний час дана постанова є чинною, і її положення стосується критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а в п. 2 постанови від 03.01.2002 р. №1 КМУ установлено розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми, не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати ти годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого ^самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Суд не бере до уваги, посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ, оскільки надання законодавцем такого права Кабміну України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Згідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере також до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Суд вважає, що наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України) та приходить до висновку про необхідність зобов'язання Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2009 р. відповідно до розміру, встановленого ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та провести відповідні виплати.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 46, 55 Конституції України, ст. 50, 54, 67,70,71, Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ст. 9, 11, 159, 161-163 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у Оболонському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Оболонському районі м. Києва перерахувати ОСОБА_1 з 01.01.2009 р. пенсію відповідно до розміру, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та провести відповідні виплати.
Судові витрати стягнути з державного бюджету України на користь позивача у сумі 7,50 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Суддя К.А. Васалатій