Справа № 6-773/10
06 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.
при секретарі Гічко Ю.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення третейського суду,-
встановив:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 21.04.2010 р. по справі № 348\10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар Оіл», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ерстебанк», та ТОВ «Сонар Оіл» 29.12.2008 р. була укладена Генеральна кредитна угода та додаткова угода до неї від 01.04.2009 р., в забезпечення зобов»язань яких із заявниками укладено договори іпотеки та поруки. Однак їх, як майнових поручителів, не було ознайомлено з регламентом третейського суду, в зв»язку з чим третейські застереження у договорах поруки та іпотеки не відповідають вимогам ст. 12 Закону України «Про третейські суди». Крім того, справа не підвідомча третейському суду, так як спір може лише стосуватись виключно правовідносин між ПАТ «Ерсте Банк» та ТОВ «Сонар Оіл» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та не може поширюватись на них, як майнових поручителів, які зобов»язались відповідати перед банком нерухомим майном, відповідно положень п. 7 ст. 6 Закону України «Про третейські суди». Крім того, у провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова на розгляді знаходяться цивільні справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Ерсте Банк», третя особа ТОВ «Сонар Оіл», про розірвання договору іпотеки та за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Ерсте Банк», третя особа ТОВ «Сонар Оіл», про розірвання договору іпотеки, а також ОСОБА_1 подано позовну заяву до ПАТ «Ерсте Банк», ТОВ «Сонар Оіл», третя особа ОСОБА_2, про визнання недійсними пунктів договорів іпотеки та поруки в частині третейського застереження. На момент прийняття оскаржуваного рішення третейського суду Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків було відомо про розгляд даних справ в суді загальної юрисдикції.
В судове засідання заявники не з»явились, вдруге суду подали заяви з проханням відкласти розгляд справи. Беручи до уваги те, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла до Дніпровського районного суду м. Києва 07.06.2010 р., справа неодноразово призначається до розгляду, про що заявники належним чином були повідомлені, судові повістки про виклик заявників в дане судове засідання були отримані ними завчасно, згідно вимог ч. 4 ст. 74 ЦПК України, що підтверджується поштовим повідомленням, а також беручи до уваги вимоги закону щодо строків розгляду справ, враховуючи зміст заявлених вимог, предмет спору, підстави подачі заяви, а також викладені заявниками в клопотаннях обставини в обґрунтування підстав відкладення розгляду справи, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає та вважає за можливе розглянути справу у відсутності заявників.
Представник Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на безпідставність вимог.
Вислухавши представника Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», оглянувши матеріали даної справи та справи № 348\10 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків судом встановлено наступне.
Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків 21.04.2010 р. постановлене рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар Оіл», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Даним рішенням стягнуто солідарно із відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 1 759 711 грн. 84 коп. та третейський збір в розмірі 17 997 грн. 12 коп.
Згідно ст. 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Заявники посилаються на те, що їх, як майнових поручителів, не було ознайомлено із регламентом третейського суду, в зв»язку з чим третейські застереження у договорах поруки та іпотеки не відповідають вимогам ст. 12 Закону України «Про третейські суди», а також справа не підвідомча третейському суду, оскільки між банком та ними були укладені договори поруки та іпотеки щодо нерухомого майна, проте дана категорія справ не підлягає розгляду в третейських судах.
Судом встановлено, що рішення третейського суду постановлене на підставі укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонар Оіл» кредитного договору № 011-05\1131 від 29.12.2008 р., укладеного в рамках генеральної кредитної угоди № 010-05\1130 від 29.12.2008 р. за умовами якого останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію у сумі 1 550 000 грн., а також на підставі укладеного між позивачем та ОСОБА_2 договору поруки № 010-05\1130\4 від 29.12.2008 р. та договору поруки № 010-05\1130\3 від 29.12.2008 р., укладеного між банком та ОСОБА_1, відповідно яких заявники, як поручителі, зобов»язувались відповідати перед ВАТ «Ерсте Банк» в повному обсязі солідарно за виконання позичальником ТОВ «Сонар Оіл» зобов»язань щодо повернення у визначений угодою строк суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом таабо комісій, можливої неустойки, збитків.
Зазначені кредитний договір та договори поруки містять третейські застереження про вирішення спорів між сторонами за вибором позивача чи у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду, чи у суді, відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених чинним законодавством.
Представник Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» в судовому засіданні пояснив, що на даний час рішення за поданими позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договорів іпотеки та визнання недійсними третейських застережень Червонозаводським районним судом м. Харкова не постановлені, третейські угоди чинні.
Позивачем позов до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків був поданий з приводу невиконання відповідачем ТОВ «Сонар Оіл» зобов»язань за укладеним кредитним договором.
Договори іпотеки, на які посилаються заявники, предметом спору в третейському суді не були, при ухваленні спірного рішення до уваги не брались, даним рішенням третейського суду питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно не вирішувалось та з приводу цього не постановлювалось.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги зміст заявлених вимог, предмет спору та ухвалене третейським судом рішення за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар Оіл», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд вважає, що дана справа підвідомча третейському суду і рішення прийнято у спорі, який безпосередньо стосується невиконання договірних зобов»язань однією із зобов»язальних сторін, які виникли на підставі укладених між сторонами кредитного договору та договорів поруки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» про скасування рішення третейського суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 11, 12, 51 Закону України „Про третейські суди”, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 21 квітня 2010 року по справі № 348\10 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя