Справа № 2-307/2010 р.
іменем України
2 серпня 2010 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Дикого В.М.,
за участі секретаря с/з Герасимчук Н.Ю.,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Носівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_2 подала до Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву про визнання права власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3, яка володіла вказаним будинком. Позивач є спадкоємцем померлої. Оскільки спадкодавець за життя не зареєструвала майнові права на будинок, то позивач не може оформити право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору. Тому ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на будинок судовим рішенням.
В судовому засіданні позивач підтримала позов та пояснила, що після смерті матері вона подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. При цьому нотаріус пояснила, що через відсутність правовстановлюючих документів на будинок оформити право власності на нього у нотаріальній конторі неможливо.
Представник Носівської міської ради в судове засідання по невідомій причині не з'явився. Голова міської ради направив до суду заяву (а.с. 32), в якій вказав, що визнає позов і просить розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень абзацу 6 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідач без застережень визнав позов в повному обсязі. Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приймає визнання відповідачем позову та задовольняє позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями вартістю 53612 гривень, який розташований в АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.М. Дикий