"26" серпня 2010 р. Справа № 01/102-38
за позовом державного комунального підприємства “Луцьктепло”, м. Луцьк
до Полісько-Волинського народознавчого центру, м. Луцьк
про стягнення 11 742,46 грн.,
Суддя Якушева І.О.
за участю представників:
від позивача: Одемчук В.В. (довір. № 4228/08 від 14.07.2010р.)
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 11 742,46 грн., з них: 9603,17 грн. заборгованості за надані на підставі договору № 11-40 від 1.12.2001р. за період березень 2009р. -квітень 2010р. послуги по теплопостачанню, 1485,03 грн. пені, нарахованої за порушення строків окремо від кожного щомісячного нарахування, починаючи з 1.11.2009р., 141,27 грн. процентів річних за період березень 2009р. - квітень 2010р., 512,98 грн. збитків, завданих інфляцією, за цей же період.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, господарський суд на підставі ст.75 ГПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами. При цьому господарським судом взято до уваги те, що господарським судом належним чином було повідомлено відповідача про розгляд справи №01/102-38. Як вбачається з витягу Головного управління статистики у Волинській області Полісько-Волинський народознавчий центр зареєстрований за адресою: м. Луцьк, вул. Потапова,9.
Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 23.07.2010р. надсилалась відповідачу рекомендованим листом за адресою: м. Луцьк, вул. Потапова,9, яка згідно з витягом Головного управління статистики у Волинській області є адресою знаходження Полісько-Волинського народознавчого центру, а також за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві: м. Луцьк, вул. Наливайка, 6, яка в договорі № 11-40 від 1.12.2001р. вказана як юридична адреса відповідача.
Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланий судом за місцем державної реєстрації і повернутий органом зв'язку з позначкою «За закінченням терміну зберігання»з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
1.12.2001р. між сторонами по справі - державним комунальним підприємством „Луцьктепло” і Полісько-Волинським народознавчим центром було укладено договір № 11-40 на надання послуг по теплопостачанню на опалення приміщення площею 92,8 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Наливайка, 6.
Пунктом 3.2. договору № 11-40 від 1.12.2001р. передбачено, що відповідач зобов'язується проводити передоплату за послуги по теплопостачанню в розмірі 100% вартості послуг в термін до 1-го числа розрахункового місяця.
На виконання умов договору № 11-40 від 1.12.2001р. позивач за період березень 2009р. - квітень 2010р. відпустив відповідачу теплової енергії на суму 9603,17 грн.
Відповідач оплату за надані послуги по теплопостачанню не провів.
Враховуючи наведене, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 9603,17 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.
Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 9603,17 грн. заборгованості за надані йому послуги по теплопостачанню обґрунтована і підлягає до задоволення.
Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.4. договору № 11-40 від 1.12.2001р. визначено, що при порушенні строку оплати послуг споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Враховуючи наведене, з відповідача за порушення строку оплати, встановленого п. 3.2. договору № 11-40 від 1.12.2001р., відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»слід стягнути 1485,03 грн. пені, нарахованої за порушення строків оплати окремо від кожного щомісячного нарахування, починаючи з 1.11.2010р., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - 141,27 грн. процентів річних за період березень 2009р. - квітень 2010р., 512,98 грн. збитків, завданих інфляцією, за цей же період.
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.
Керуючись, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 546, 549, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Полісько-Волинського народознавчого центру (м. Луцьк, вул. Потапова, 9, код ЄДРПОУ 21748990) на користь державного комунального підприємства „Луцьктепло” (м.Луцьк, вул.Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925, р/р 260081171 в ВФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 303741) 9603 грн. 17 коп. заборгованості, 1485 грн. 03 коп. пені, 141 грн. 27 коп. процентів річних, 512 грн. 98 коп. збитків, завданих інфляцією, 117 грн. 42 коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Якушева І. О.
Дата виготовлення повного тексту рішення: 30.08.2010р.