13 березня 2023 року Справа № 280/1420/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про зобов'язання вчинити певні дії,
07.03.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільненні з 29.04.21 року по день фактичної виплати (30.09.2022 року) шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, виходячи з двох місячного грошового забезпечення перед звільненням.
Крім того, просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем разом із позовною заявою подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначеною позовною заявою. В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначає, що право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з частини другої статті 233 КЗпП України. Крім того, просить врахувати ту обставину, що на даний час, у зв'язку зі збройною агресією рф, позивач являється військовослужбовцем та виконує обов'язки військової служби безпосередньо на лінії зіткнення. Зазначена обставина може свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом своїх прав із поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, установлених ч.2 ст. 122 КАС України.
Розглянувши зазначену заяву, суд визнає підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду неповажними, з огляду на наступне.
Посилаючись в позовній заяві на те, що при звільненні з військової служби відповідач не виплатив йому належні суми коштів у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, відповідно до статті 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні позивача, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
З матеріалів справи встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем було проведено 30.09.2022, до суду позивач звернувся 02.03.2023, тобто з порушенням місячного строку звернення.
Позивач посилається на положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З цього приводу, суд вказує наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України.
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Стаття 233 КЗпП України, в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів, наступним чином.
Частиною першою статті 233 КЗпП України встановлено, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд звертає увагу, що починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Тобто, після внесення Законом №2352-IX відповідних змін до частини 2 статті 233 КЗпП встановлено строки звернення до суду щодо таких трудових спорів:
- про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення);
- у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (в т.ч. вирішення судом питання щодо дотримання строків звернення до суду та відкриття провадження у справі).
Таким чином, на підставі частини 3 статті 3 КАС України, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
Крім того, позивач зазначає, що являється військовослужбовцем та виконує обов'язки військової служби безпосередньо на лінії зіткнення. Проте, доказів на підтвердження цього не надає.
Таким чином, дослідивши обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та враховуючи викладені у заяві пояснення, суд вважає зазначену позивачем підставу не поважною та надає час на обґрунтування інших причин пропуску строку звернення до суду, із наданням відповідних доказів.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на поважні підстави пропуску такого строку із наданням відповідних доказів (копії військового квитка, довідки з військової частини).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя О.В.Конишева