14 березня 2023 року Справа № 280/303/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Запорізького міського центру зайнятості (69019, м. Запоріжжя, вул.Рекордна, буд.16-б; код ЄДРПОУ 20482573)
до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168, код ЄДРПОУ 37941997)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.01.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов Запорізького міського центру зайнятості (далі - позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо повернення позивачу наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022 про примусове стягнення у справі №908/3293/21, поданого на виконання заявою від 03.08.2022 №1266/07-06;
- зобов'язати відповідача прийняти до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022 у справі №908/3293/21 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) на користь позивача 29 317,92грн. матеріальної шкоди та 2 270,00грн. судового збору.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2023 відкрито провадження у справі №280/303/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа).
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 26.12.2022 (вх.№1439 від 10.01.2023). Зазначено, що 03.08.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданому у справі № 908/3293/21 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області на користь Запорізького міського центру зайнятості 29 317,92 грн. матеріальної шкоди та 2 270,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору. За результатами розгляду заяви відповідач повернув вищезазначений наказ без виконання, обґрунтувавши тим, що боржник - Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області не має відкритих рахунків в органі казначейства. Водночас наголошено, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є державним органом, а відповідно до частини 1 статті 3 Закону України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Зауважено, що визначальним для цього Закону є статус боржника. Вказаним Законом не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України. З урахуванням наведеного наголошено, що відповідач безпідставно не виконує рішення Господарського суду Запорізької області оскільки підстави для повернення виконавчого документу відсутні, а тому позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
Заперечення проти позову викладено у відзиві на позовну заяву від 27.01.2023 (вх.№4916 від 01.02.2023). Зокрема зазначено, що 08.08.2022 надійшла заява позивача про виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022 по справі № 908/3293/21 про стягнення коштів з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача, за результатами розгляду якої, керуючись пунктом 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 наказ суду було повернуто стягувачу. Разом з тим зауважено, що на даний час у відповідача на ім'я Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відкрито лише чотири балансових рахунка для зарахування коштів єдиного соціального внеску, однак з вказаних рахунків не можливо здійснювати безспірне списання коштів, оскільки зараховані на такі рахунки кошти не є коштами Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а є коштами платників (юридичних та фізичних осіб), що в подальшому мають бути перераховані з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на відповідні рахунки органів доходів і зборів (податкових органів). В свою чергу, фінансування пенсійних виплат та видатків на утримання органів Пенсійного фонду України проводиться через рахунки, відкриті в банківських установах. Наголошено, що законодавством України не передбачено повноважень органів Державної казначейської служби України на здійснення списання коштів з рахунків боржника, відкритих в банківських установах. Натомість, такі повноваження делеговані органам державної виконавчої служби. Крім того зауважено, що відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Запорізький міський центр зайнятості має наступну організаційно-правову форму - державна організація (установа, заклад). Відтак, на виконання вказаного виконавчого документа не розповсюджується положення Закону України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки стягувачем у даному випадку є державна організація, а тому вказаний наказ не підлягає виконанню органом Держаної казначейської служби України. Враховуючи наведене вище, наголошено, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області правом на подання пояснень стосовно позову не скористалось. Матеріали справи містять докази доставки 03.03.2023 адміністративного позову від 10.01.2023 та ухвали суду від 03.03.2023 в електронному вигляді до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (а.с.61-62).
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Запорізький міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 20482573) має організаційно-правову форму «державна установа», що підтверджується копією Положення про Запорізький міський центр зайнятості, затвердженого наказом Запорізького обласного центру зайнятості від 20.03.2019 №40-О (а.с.9-12).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 у справі № 908/3293/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022, позов Запорізького міського центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 29 317,92 грн. задоволено, присуджено до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь Запорізького міського центру зайнятості 29 317,92 грн. матеріальної шкоди та 2 270,00 грн. судового збору (а.с.14-19).
25.07.2022 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.01.2022 у справі № 908/3293/21 видано наказ про примусове стягнення (а.с.20).
Листом від 03.08.2022№12666/07-06 оригінал наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданого у справі № 908/3293/21, засобами поштового зв'язку було направлено до відповідача (а.с.21).
Листом відповідача від 09.08.2022 №04-8.3-06/4183 вказаний виконавчий документ повернуто позивачу. В якості підстав повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданому у справі № 908/3293/21, зокрема зазначено, що в органах Державної казначейської служби України Запорізької області не відкрито рахунків органів Пенсійного фонду України, з яких можна здійснювати безспірне списання за рішенням суду. Крім того вказано, що на виконання вказаного виконавчого документа не розповсюджується положення Закону України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки згідно зі статтею 2 цього Закону його дія не поширюється на виконання виконавчих документів, стягувачем за якими є державна організація (а.с. 25-26).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданому у справі № 908/3293/21, позивач звернувся до Державної казначейської служби України зі скаргою від 30.08.2022 №1471/07-06 (а.с.22-24).
За результатами розгляду скарги Державна казначейська служба України листом від 03.10.2022 №5-06/06/13792 повідомила позивача про відсутність підстав для прийняття відповідачем до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданому у справі №908/3293/21 (а.с.27-29).
Вважаючи дії відповідача щодо повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданому у справі № 908/3293/21, без виконання протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України №1404-VIII є виконавчими документами, на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 статті 6 Закону України №1404-VIII передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України №1404-VIII, та особливості їх виконання регулює Закон України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон України №4901-VI).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємства, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Частиною 2 статті 2 Закону України №4901-VI передбачено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені статтею 3 Закону України №4901-VI, якою зокрема передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України №1404-VIII, із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.
Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Беручи до увагу вищенаведене, суд наголошує, що визначальним для Закону України №4901-VI є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями статті 3 Закону України №4901-VI з урахуванням положень статті 6 Закону України №1404-VIII.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.07.2021 по справі №910/6471/19.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції, боржником за наказом Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданому у справі №908/3293/21, є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань, за організаційно-правовою формою є державним органом, на який поширюються вимоги статті 3 Закону України №4901-VI з урахуванням положень статті 6 Закону України №1404-VIII.
Відтак суд дійшов висновку, що наказ Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданий у справі №908/3293/21, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а твердження відповідача щодо непоширення на виконання вказаного виконавчого документа положень Закону України №4901-VI є необґрунтованими та безпідставними.
Суд зауважує, що вказана стаття 3 Закону України №4901-VI передбачає також й, те що джерелом такого фінансування є рахунки боржника - конкретного державного органу.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України №1404-VIII, а є встановленою Законом України №4901-VI особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України №4901-VI випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Отже, спори, що виникають під час виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, судових рішень у порядку, встановленому Законом України №4901-VI, розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.06.2018 у справі № 916/1227/16 (провадження №12-105гс18) та від 27.02.2019 у справі № 913/356/15 (провадження № 12-5гс19), Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі №200/7261/13-ц.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).
У пункті 2 Порядку №845 вказані визначення основних понять, що вживають в ньому.
Безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пунктів 3-4 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
Підпунктом 2 пункту 5 Порядку№845 визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.
Згідно з абзацами 1-5 пункту 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Відповідно до пункту 8 Порядку №845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Згідно з пунктом 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:
1) виконавчий документ:
не підлягає виконанню органом Казначейства;
подано особою, що не має відповідних повноважень;
пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;
не відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження;
2) судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;
3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень;
4) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;
5) стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;
6) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
7) суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;
8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;
9) протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;
10) рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;
11) наявні інші передбачені законом випадки.
Варто вказати, що Порядок №845 не передбачає повернення виконавчого документа органом Казначейства при відсутності у боржника (державного органу) відповідного рахунку чи бюджетного асигнування. Передбачено, що орган Казначейства вживає заходи для виконання рішення суду, витребує інші відомості для виконання рішення про стягнення коштів, шукає шляхи виконання рішення суду.
Відповідно до пунктів 47, 48 Порядку №845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
Згідно пунктів 24, 25, 26, 28, 29, 31, 32 вищевказаного Порядку, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника). Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат); за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами. У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках). Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку. Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів. Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку. Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку. Орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів. У разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді. У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.
Отже, орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, а у разі відсутності у установи відповідного рахунку, такий рахунок відкривається.
Суд наголошує, що виконання рішення суду здійснюється Казначейством в межах своїх повноважень, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком №845, яким передбачене безспірне списання коштів з державного бюджету як виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, державних органів на підставі виконавчих документів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.10.2009 в справі «Комнацький проти України» визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач листом від 09.08.2022 №04-8.3-06/4183 повернув позивачу наказ Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданий у справі № 908/3293/21, та зокрема зазначив, що в органах Державної казначейської служби України Запорізької області не відкрито рахунків органів Пенсійного фонду України, з яких можна здійснювати безспірне списання за рішенням суду (а.с. 25-26).
Суд звертає увагу на те, що відповідач безпідставно посилається зокрема й на підпункт 3 пункту 9 Порядку №845, повертаючи позивачу наказ без виконання, оскільки даний підпункт пункту 9 Порядку№845 не надає органу Казначейства можливості повернути виконавчий документ стягувачу з підстав відсутності відкритих рахунків в органі Казначейства у випадку виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є саме державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 за № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пенсійний фонд України є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є територіальним органом Пенсійного фонду України. Тобто, боржник є державним органом.
Так, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №910/13057/16: «…Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не передбачено такого винятку щодо поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим чинним законодавством України.
У контексті зазначеного Суд бере до уваги, що відповідно до підпункту 2 пункту 4, підпунктів 2 і 7 пункту 5 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.»
Отже, відповідач повинен був вжити всіх заходів задля виконання рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/3293/21, встановлених Порядком № 845, тоді як у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на вчинення відповідачем комплексу дій, передбачених Порядком № 845, спрямованих на виконання вказаного судового рішення.
Оскільки, як встановлено судом в межах розгляду даної справи підстави передбачені пунктом 9 Порядку № 845 для повернення відповідачем виконавчого документа відсутні, тому у відповідача наявний безальтернативний обов'язок виконати вказане рішення господарського суду.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідачем вчинені протиправні дії щодо повернення позивачу оригіналу виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022 про примусове стягнення у справі №908/3293/21.
Відтак, задля повного та ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за можливе зобов'язати відповідача прийняти до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022, виданий у справі №908/3293/21 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача 29 317,92грн. матеріальної шкоди та 2 270,00грн. судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00грн., що підтверджується Платіжним дорученням №1634 від 07.12.2022 (а.с.7).
За таких обставин, судовий збір у розмірі 2481,00грн. підлягає відшкодуванню Запорізькому міському центру зайнятості за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким порушені права позивача Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов Запорізького міського центру зайнятості (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.16-б; код ЄДРПОУ 20482573) до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168, код ЄДРПОУ 37941997), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168, код ЄДРПОУ 37941997) щодо повернення Запорізькому міському центру зайнятості (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.16-б; код ЄДРПОУ 20482573) наказу Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022 про примусове стягнення у справі №908/3293/21, поданого на виконання заявою від 03.08.2022 №1266/07-06.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168, код ЄДРПОУ 37941997) прийняти до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 25.07.2022 у справі №908/3293/21 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь Запорізького міського центру зайнятості (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.16-б; код ЄДРПОУ 20482573) 29 317,92грн. (двадцять дев'ять тисяч триста сімнадцять гривень 92 копійки) матеріальної шкоди та 2 270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168, код ЄДРПОУ 37941997) на користь Запорізького міського центру зайнятості (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.16-б; код ЄДРПОУ 20482573) судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 14.03.2023.
Суддя І.В.Садовий