вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" березня 2023 р. Справа№ 910/5651/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Разіної Т.І.
перевіривши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни про відвід колегії складу суду по справі № 910/5651/22
за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 (повний текст рішення складено: 06.02.2023)
у справі №910/5651/22 (суддя - Щербаков С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5»
до Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни
про стягнення 38 870, 34 грн
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі № 910/5651/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» задоволено.
Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» 38 870 грн 34 коп. - заборгованості та 2 481 грн 00 коп. - судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Нашивайло Людмила Борисівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі № 910/5651/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5651/22 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/5651/22.
27.02.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5651/22 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі №910/5651/22. Перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
09.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни про відвід колегії складу суду по справі № 910/5651/22.
Вказана заява мотивована тим, що з інформації яка розміщена на сайті Вищої ради правосуддя заявник довідалась, що на учасників судової колегії систематично подаються скарги про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що, на думку заявниці, може свідчити про обставини систематичного порушення процесуальних прав сторін.
На момент надходження заяви, головуюча суддя перебувала у відпустці за сімейними обставинами.
Після виходу з відпустки та отримання заяви про відвід, дослідивши доводи заяви про відвід суддів колегія суддів зазначає наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
За рішенням у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
У рішенні у справі «Білуха проти України» зазначено: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як на підставу для відводу від розгляду заяви, відповідач посилається на оскарження іншими особами до Вищої ради правосуддя дій суддів, вчинених в інших справах, а також цитує статті з мережі «Інтернет» без надання своєї оцінки, яким саме чином інформація розміщена в мережі «Інтернет» впливає на можливість розгляду колегією суддів саме справи № 910/5651/22.
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Тож щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Враховуючи, що заявник не наддала жодних належних та допустимих доказів які б ставили під сумнів безсторонність суддів при розгляді даної справи, як і не надала доказів існування підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, які перешкоджають розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого колегії суддів у складі: Тарасенко К.В. (головуючий суддя), Іоннікова І.А., Разіна Т.В. відводу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Визнати необґрунтованою заяву Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни про відвід колегії суддів у складі: Тарасенко К.В. (головуючий суддя), Іоннікова І.А., Разіна Т.В. від розгляду справи № 910/5651/22.
2. Справу №910/5651/22 передати для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді І.А. Іоннікова
Т.І. Разіна