Справа № 622/1050/21 Номер провадження 33/814/415/23Головуючий у 1-й інстанції Квітко О.О. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О.
10 березня 2023 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., з секретарем судового засідання Журою Н.Л., за участю адвоката Пантелея В. В., який діє в інтересах особи , що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши в м. Полтава апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Золочівського районного суду суду Харківської області від 07 лютого 2022 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого зварником у ТОВ «Оксітрейд», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адмінвідповідальності , передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені суддею суду першої інстанції обставини
Постановою судді Золочівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Згідно з постановою судді , о 22 год. 00 хв. 25 вересня 2021 року водій ОСОБА_1 на автодорозі Золочів-Харків керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, державний номерний знак НОМЕР_1 . у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу алкотестер «Драгер» №6810 АЯВ70649 у присутності двох свідків. Результат огляду 1.76 проміле, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи , яка її подала
Не погодившись з вказаним рішенням судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу скаргу в якій просить постанову судді Золочівського районного суду Харківської області від 07 лютого 2022 року скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат вказує, що транспортним засобом керувала його мати, про що вона зазначила в судовому засіданні, відео матеріали долучені до справи також не мають інформації, що т.з. керував ОСОБА_1 . Показання свідка ОСОБА_2 не можна вважати достатнім і достовірним доказом, оскільки він не бачив, що саме ОСОБА_1 рухався на автомобілі і з'їхав в кювет. Також письмові пояснення свідка ОСОБА_2 були написані працівникам поліції, він лише поставив свій підпис, а в судовому засіданні його не допитували.
Наголошує, що суддя першої інстанції неповно з'ясовала обставини справи та належним чином не мотивованла її.
Під час апеляційного розгляду від адвоката Головко А. І. надійшло клопотання про закриття провадження про притягання ОСОБА_1 до адмінвідповідальності на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП , оскільки з моменту складання проколу минули строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Позиція апелянта в судовому засіданні апеляційного суду
В судовому засіданні адвокат Пантелей В. В. який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу і заяву про закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підтримав та просив задовольнити.
Мотиви суду
Заслухавши пояснення адвоката, вивчивши матеріали провадження, апеляційної скарги та клопотання від 27 лютого 2023 року, апеляційний суд доходить до таких висновків.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на докази, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 162248 від 25 вересня 2021 року, складений щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшов тест на алкотестері, який показав результат 1,76 проміле. На протоколі міститься напис ОСОБА_1 , що випив 400 гр. коньяка. На звороті протоколу зазначено, що автомобіль ЗАЗ 110307, д.н. НОМЕР_2 , отримав ОСОБА_4 , посвідчення водія НОМЕР_3 ; письмові пояснення ОСОБА_1 в яких останній, зокрема, вказує, що випив 400 гр. коньяку та вирішив поїхати додому. Сівши в стані алкогольного сп'яніння до совогго автомобіля «ЗАЗ» та поїхав в бік с. Чорноглазівка. Не врахував, що дорожню обстановку допустив з'їзд з дороги. Після чого відразу зупинився невідомий автомобіль і викликав працівників поліції; письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , в яких останній вказує, що близько 22 год він вирушив із смт Золочів до м. Харків, по дорозі між с. Чорноглазівка та с. Коробки на правому узбіччі по руху до м. Харків він помітив автомобіль марки «Славута», який з'їхав з дороги та намагався самостійно виїхати. Підійшовши до автомобіля він почав вести розмову із водієм, в ході якої зрозумів, що водій знаходиться у стані сильного алкогольного сп'яніння. Після чого він викликав працівників поліції; результат алкотесту та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно із яким у ОСОБА_1 виявлено 1,76 проміле алкоголю. У акті зазначено, що ОСОБА_1 із результатами згоден; диск із відеозаписом, при відтворенні якого ОСОБА_1 надає пояснення працівнику поліції та вказує, що він сам керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, випив перед цим 300 гр. алкоголю. Не вказує на те, що за кермом була матір або будь-яка інша особа.
Оцінивши зазначені докази суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З такими висновками погоджується апеляційний суд і доводи апеляції вказаних висновків не спростовують.
Усі долучені до протоколу матеріали містять власноручний підпис ОСОБА_1 та жодних заперечень чи зауважень останній не висловлював. Також , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 162248 від 25 вересня 2021 року ОСОБА_1 роз'яснювалися його права.
Жодних порушень , допущених під складання протоколу щодо ОСОБА_1 чи розгляду справи в суді першої інстанції , які б слугували беззаперечною підставою для визнання доказів недопустимими та скасування постанови , під час апеляційного перегляду не встановлено.
Доводи апелянта та покази свідка ОСОБА_5 в суді першої інстанції, що транспртним засобом керувала мати ОСОБА_1 - ОСОБА_5 є неспроможними, оскільки спростовуються наявними матеріалами провадження, а тому суд розцінює їх як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Інші доводи апеляції є непереконливими, не спростовують висновків суду першої інстанції та були предметом їх розгляду на які суддею під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 було надано вичерпні відповіді з якими повністю погоджується апеляційний суд.
З огляду на викладене , апеляційний суд приходить до висновку , що суддя суду першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини по справі та обґрунтувавши їх належними і допустимими доказами, постановив законне та обґрунтоване судове рішення про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею і доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням положень ст.33 КУпАП.
Істотних порушень вимог законодавства про адміністративні правопорушення , які були б допущені суддею суду першої інстанції , апеляційним судом не встановлено.
З огляду на викладене підстав для скасування постанови , апеляційний суд не знаходить.
Безпідставними та такими , що не ґрунтуються на нормах закону є доводи адвоката про наявність підстав для закриття провадження у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст.38 КпАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення ( в редакції станом на день в чинення правопорушення).
Як вбачається із матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 25 вересня 2021 року, а адміністративне стягнення накладено суддею 07 лютого 2022 року, тобто в межах передбаченого ст.38 КпАП України строку.
Тому, підстави для закриття провадження в справі, з огляду на положення ст.247 КпАП України, відсутні.
При цьому, набрання постановою судді, якою накладено адміністративне стягнення, законної сили , жодним чином не впливає на строки , передбачені ч.2 ст.38 КпАП України.
Отже апеляційну скаргу слід залишити без задоволення , а постанову судді щодо ОСОБА_1 - без змін.
Керуючись ст. 293, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Золочівського районного суду суду Харківської області від 07 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 - без змін;
Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Рябішин