Справа № 761/7820/23
Провадження № 2-а/761/501/2023
09 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Романишена І.П., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У лютому 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний адміністративний позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідноі з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України за предметною підсудністю вищевказаний позов належить до юрисдикції місцевих загальних судів як адміністративних судів.
Частиною 1 ст. 25 КАС України встановлена територіальна юрисдикція (підсудність) для справ вказаної категорії, якою визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються адміністративним судом за вибором позивача: судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або судом за місцем знаходження відповідача.
У позовній заяві зазначено, що позивач обрав альтернативну підсудність за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09.05.2022 №3010-5001541428, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 , та фактичним місцем проживання/перебування позивача з 09.05.2022 є АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що для цілей визначення територіальної підсудності даної справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, як того вимагає частина перша статті 25 КАС України.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09.05.2022 №3010-5001541428, не є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-позивача.
З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року №1706-VІІ (надалі - Закон №1706-VІІ), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1706-VІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1706-VІІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про облік внутрішньо переміщених осіб" від 01.10.2014 №509 (далі - Постанова №509).
Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно) відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 579 внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме: виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала з чинності 16.08.2017.
Отже, з 16.08.2017 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Відповідно до пункту 3 Порядку №509, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача у розумінні загального правила підсудності, визначеного нормою ст. 25 КАС України.
Вказана довідка, згідно з пунктом 1 Постанови № 509, є лише документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Отже, докази реєстрації місця проживання/перебування позивача на території Шевченківського району м.Києва відсутні.
Судом встановлено, що Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) знаходиться за наступною адресою: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, що територіально відноситься до Солом'янського району міста Києва.
З огляду на те, що наразі відсутні підстави для розгляду адміністративного позову за альтернативною підсудністю, суд приходить до висновку, що справу необхідно направити за загальною підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Частиною 5 ст. 171 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Керуючись ст. ст. 25, 29, 171, 294 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - направити за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА