28.02.2023м. СумиСправа № 920/503/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/503/22 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (вул. Залізнична, буд. 49, смт Калинівка, Васильківський район, Київська область, 08623, ідентифікаційний код 24918458)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМБУД-АГРО" (вул. Петропавлівська, буд 86, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 39306890)
про стягнення 779 642,40 грн
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3 571 626,40 грн за порушення умов договору купівлі-продажу з розстроченням платежу від 04.11.2020 № CL.11.20-248P, з них: 2 791 984,00 грн боргу, що станом на 20.07.2022 становить 83 200,00 Євро, 519 987,89 грн пені та 259 654,51 грн 12 % річних; а також витрати по сплаті судового збору в сумі 53 574,41 грн покласти на відповідача.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем було порушено умови договору купівлі-продажу з розстроченням платежу від 04.11.2020 № CL.11.20-248P щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу пеню та 12 % річних на підставі пунктів 8.1, 8.3 договору та статті 625 ЦК України.
У позовній заяві позивач зазначає, що сума судових витрат, понесена позивачем, становить 53 574,41 грн судового збору. Також позивачем зазначено про можливість залучення до участі у справі адвоката та понесення ним витрат на оплату послуг правової допомоги.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.07.2022 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 920/503/22 за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 15.09.2022, 11:00.
05.09.2022 від представника позивача до суду електронною поштою надійшло клопотання від 02.09.2022 б/н (вх. № 2087 від 05.09.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 05.09.2022 у справі № 920/503/22 постановлено задовольнити клопотання представника позивача від 02.09.2022 б/н (вх. № 2087 від 05.09.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 920/503/22; провести підготовче засідання у справі № 920/503/22, призначене на 15.09.2022, 11:00 за участю представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (вул. Залізнична, буд. 49, смт Калинівка, Васильківський район, Київська область, 08623, ідентифікаційний код 24918458) - Кабаніна С. О. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: www.vkz.court.gov.ua).
15.09.2022 представником відповідача подано до суду клопотання вх № 2221 від 15.09.2022 про поновлення строку та відкладення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 15.09.2022 судом постановлено протокольні ухвали про продовження підготовчого провадження у справі № 920/894/21 на тридцять днів; про задоволення клопотання представника відповідача вх № 2221 від 15.09.2022 в частині відкладення підготовчого засідання, а в частині поновлення строку відкладено розгляд цього клопотання на наступне судове засідання. Відповідно до частини п'ятої статті 233 ГПК України судом занесено ці протокольні ухвали до протоколу судового засідання.
У підготовчому засіданні 15.09.2022 судом оголошено перерву до 10.10.2022, 10:30.
Ухвалою від 20.09.2022 у цій справі судом постановлено повідомити відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СУМБУД-АГРО" (вул. Петропавлівська, буд 86, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 39306890) про дату, час і місце підготовчого засідання, призначеного на 10.10.2022, 10:30.
Через систему "Електронний суд" представником позивача подано до суду заяву про вступ у справу як представника від 05.10.2022 б/н (вх. № 191).
Підготовче засідання, призначене на 10.10.2022, 10:30, не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги 10.10.2022 з 06:50 до 12:07 у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Ухвалою від 11.10.2022 у справі № 920/503/22 судом постановлено призначити підготовче засідання на 24.10.2022, 10:30 за участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підготовчому засіданні 24.10.2022 судом постановлено протокольну ухвалу, яку відповідно до частини п'ятої статті 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання, відповідно до якої суд постановив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача вх № 2221 від 15.09.2022 в частині поновлення строку.
У підготовчому засіданні 24.10.2022 судом оголошено перерву до 15.11.2022, 12:30.
24.10.2022 представником позивача за допомогою системи "Електронний суд" подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 24.10.2022 б/н (вх. № 2649 від 24.10.2022), де у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 11 786,37 грн основного боргу, 519 987,89 грн пені та 259 654,51 грн 12 % річних.
14.11.2022 представником позивача за допомогою системи "Електронний суд" подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 14.11.2022 б/н (вх. № 2842 від 14.11.2022), де у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 519 987,89 грн пені та 259 654,51 грн 12 % річних.
Підготовче засідання, призначене на 15.11.2022, 12:30, не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги 15.11.2022 з 12:33 до 18:22 у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Ухвалою від 24.11.2022 у справі № 920/503/22 судом постановлено призначити підготовче засідання на 05.12.2022, 14:00 за участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Водночас підготовче засідання, призначене на 05.12.2022, 14:00, не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги 05.12.2022 з 13:01 до 16:13 у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Ухвалою від 08.12.2022 у справі № 920/503/22 судом постановлено призначити підготовче засідання на 15.12.2022, 15:00 за участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 15.12.2022 у справі № 920/503/22 суд постановив задовольнити заяви представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (вул. Залізнична, буд. 49, смт Калинівка, Васильківський район, Київська область, 08623, ідентифікаційний код 24918458) про зменшення розміру позовних вимог від 24.10.2022 б/н (вх. № 2649 від 24.10.2022) та від 14.11.2022 б/н (вх. № 2842 від 14.11.2022); закрити провадження у справі № 920/503/22 в частині стягнення основного боргу в сумі 83 200,00 євро, що еквівалентно 2 791 984,00 грн, у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України; у іншій частині позовних вимог, а саме: 519 987,89 грн пені та 259 654,51 грн 12 % річних (всього 779 642,40 грн) продовжити розгляд справи; відкласти підготовче судове засідання на 11.01.2023, 11:00 за участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представником позивача через систему "Електронний суд" подано до суду заяву від 09.01.2023 б/н (вх. № 9 від 09.01.2023) про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Відповідно до вимог частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 11.01.2023 у справі № 920/503/22 судом постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 28.02.2023, 11:00 за участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представником позивача за допомогою системи "Електронний суд" подано до суду заяву від 09.01.2023 б/н (вх. № 126 від 09.01.2023) про повернення судового збору, у якій представник позивача просить суд повернути з Державного бюджету України судовий збір у загальній сумі 41 879,77 грн на підставі пунктів 1, 5 частини першої та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Ухвалою від 11.01.2023 у справі № 920/503/22 судом постановлено задовольнити заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (вул. Залізнична, буд. 49, смт Калинівка, Васильківський район, Київська область, 08623, ідентифікаційний код 24918458) про повернення судового збору від 09.01.2023 б/н (вх. № 126 від 09.01.2023); повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (вул. Залізнична, буд. 49, смт Калинівка, Васильківський район, Київська область, 08623, ідентифікаційний код 24918458) з Державного бюджету України (ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101, код ЄДРПОУ 37970404, МФО - 899998, р/р UA868999980313181206083018540, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в сумі 41 879,77 грн (сорок одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять гривень сімдесят сім копійок) сплачений відповідно до платіжного доручення від 22.07.2022 № 1678, оригінал якого міститься у матеріалах справи № 920/503/22.
Представник позивача у судове засідання по суті 28.02.2023 не прибув, 27.02.2023 від представника позивача надійшла заява від 27.02.2023 б/н (вх. № 126) про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі, відповідно до якої просить суд провести судове засідання по суті, призначене на 28.02.2023, 11030, без його участі.
Представник відповідача у судове засідання по суті не прибув, про час, дату і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином 18.01.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Правом на подання до суду відзиву відповідач не скористався.
Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.
Враховуючи нез'явлення представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов та не повідомлення суду поважності причин неявки в судове засідання по суті, суд вважає за доцільне зазначити, що учасникам справи надано достатньо часу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів. Приймаючи до уваги наведене та принципи змагальності і диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 ГПК України, за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Згідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.
За приписами частини четвертої статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу з розстроченням платежу від 04.11.2020 № CL.11.20-248P (далі - договір) позивач зобов'язується передати у власність відповідачу сільськогосподарську техніку трактор CLAAS AXION 820 виробництва фірми CLAAS (далі - товар), а останній зобов'язується прийняти та сплатити за нього ціну (вартість) відповідно до договору.
Кількість, номенклатура та ціна товару узгоджені сторонами та визначені в специфікації до цього договору, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно із пунктом 2.2 договору загальна вартість товару без ПДВ становить 2 900 248,00 грн, ПДВ 20 % у розмірі 580 049,60 грн, всього 3 480 297,60 грн, що за найвищим курсом продажу Євро/гривня Міжбанківського Валютного Ринку (ASK), оприлюднених на сайті за адресою: https://minfin.com.ua/, станом на дату, що передує даті підписання цього договору (курс 33,4644) становить 104 000,00 Євро та включає вартість товару, маркування, тару, пакування та транспортування до місця поставки, визначеного цим договором. Розрахунки між сторонами за Договором проводяться в гривнях. На день здійснення оплати вартість товару та розмір платежів змінюються без додаткового погодження сторонами такої зміни прямо пропорційно до зміни курсу продажу Євро/гривня відповідно до умов цього договору.
Згідно з умовами договору позивач зобов'язався поставити товар відповідачу на умовах DDP франко-склад Покупця (с. Ворожба, Лебединський район, Сумська область) (згідно правил «Інкотермс-2010») до 11 листопада 2020 року.
Позивач виконав своє зобов'язання, поставивши товар відповідачу 09.11.2020, що підтверджується актом прийому-передачі від 09.11.2020 та видатковою накладною від 09.11.2020 № 14575.
У свою чергу відповідач відповідно до пункту 4.4 договору зобов'язався сплатити позивачу вартість (ціну) товару в національній валюті України, за курсом ЄВРО, визначеним згідно із пунктом 4.2 договору, наступними частинами:
4.4.1. Завдаток у розмірі 20 % від загальної вартості товару, а саме: грошовий еквівалент 20 800,00 Євро, що становить 696 059,52 грн (у тому числі ПДВ) відповідач зобов'язується перерахувати на рахунок позивача до 06.11.2020.
4.4.2. 30 % від загальної вартості товару, а саме: грошовий еквівалент 31 200,00 Євро, що становить 1 044 089,28 грн (у тому числі ПДВ) відповідач зобов'язується перерахувати на рахунок позивача до 01.09.2021.
4.4.3. 50 % від загальної вартості товару, а саме: грошовий еквівалент 52 000,00 Євро, що становить 1 740 148,80 грн (в тому числі ПДВ) відповідач зобов'язується перерахувати на рахунок позивача до 01.11.2021.
Відповідно до пункту 10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як зазначає позивач, 06.11.2020 відповідач здійснив оплату у сумі 697 249,28 грн на виконання п. 4.4.1. договору, що підтверджується платіжним дорученням від 06.11.2020 № 1327, однак, станом на дату подання позовної заяви відповідач не здійснив оплату згідно з пп. 4.4.2., 4.4.3. договору і станом на 20.07.2022 заборгованість відповідача за товар складає грошовий еквівалент 83 200,00 Євро, що становить 2 791 984,00 грн за найвищим курсом продажу Євро/гривня Міжбанківського Валютного Ринку (АБК), оприлюднених на сайті за адресою: https://minfm.com.ua/, станом на дату, що передує даті складання позовної заяви (курс 33,5575).
14.11.2022 представником позивача, у зв'язку із домовленістю з відповідачем щодо слати суми основного боргу за договором, подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, де останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 519 987,89 грн пені та 259 654,51 грн 12 % річних.
Ухвалою від 15.12.2022 у справі № 920/503/22 судом постановлено, зокрема, закрити провадження у справі № 920/503/22 в частині стягнення основного боргу в сумі 83 200,00 євро, що еквівалентно 2 791 984,00 грн, у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України; у іншій частині позовних вимог, а саме: 519 987,89 грн пені та 259 654,51 грн 12 % річних (всього 779 642,40 грн) продовжити розгляд справи.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно норм цивільного законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов'язання передати річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплатити вартість отриманої речі та право її вимоги.
Договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, зміст договору є і мови, з приводу яких сторони досягли згоди.
Частиною другою статті 692 цього ж кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).
У відповідності до частини другої статті 193 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач вимагає стягнути з відповідача на його користь пеню в сумі 519 987,89 грн та 12 % річних в сумі 259 654,51 грн 12 %, нараховані за загальний період з 02.09.2021 до 19.07.2022.
Згідно статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
За приписами частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із пунктом 8.1 договору відповідач несе відповідальність за прострочення оплати частин платежів у строки, що визначені у підпунктах 4.4.1.-4.4.3. цього договору, за що сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасно оплаченої чи несплаченої суми за кожен день прострочення.
Позивач зазначає, що ним для обчислення розміру пені за кожен день прострочення зобов'язання в національній валюті України використовується курс продажу євро до гривні, встановлений Міжбанківським Валютним Ринком та відображений на сайті https://minfm.com.ua/, станом на дату, що передує даті проведення розрахунку суми пені.
Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені за договором за загальний період з 02.09.2021 до 19.07.2022 суд вважає арифметично вірним.
Права позивача щодо нарахування пені за порушення строків оплати поставленого товару передбачені умовами укладеного між сторонами договору.
Ураховуючи, що судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати товару, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 519 987,89 грн визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.3 договору визначено, що відповідач несе відповідальність за порушення строків платежів за товар, у розмірі, що передбачений пунктом 8.1 цього договору та сплачує 12 % річних від простроченої до сплати суми.
Здійснений позивачем розрахунок 12 % річних за загальний період з 02.09.2021 до 19.07.2022 суд вважає арифметично вірним.
Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь 12 % річних в сумі 259 654,51 грн за указаний період визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимим та, достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в сумі 11 694,64 грн покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити позов.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМБУД-АГРО" (вул. Петропавлівська, буд 86, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 39306890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (вул. Залізнична, буд. 49, смт Калинівка, Васильківський район, Київська область, 08623, ідентифікаційний код 24918458) пеню в сумі 519 987,89 грн (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень вісімдесят дев'ять копійок), 12 % річних в сумі 259 654,51 грн (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні п'ятдесят одна копійка) та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 11 694,64 грн (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні шістдесят чотири копійки).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 13 березня 2023 року у зв'язку з відпусткою судді Джепи Ю.А. 10.03.2023.
Суддя Ю.А. Джепа