Справа №22а-995 2006р. Головуючий по 1-й інстанції
Логвінова О.В. Суддя-доповідач- Омельченко Л.М.
2006 року липня місяця «04" дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді- Омельченко Л.М. Суддів- Буленка О.О., Триголова В.М. при секретарі- Буряк С.М. з участю позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3
на рішення Київського районного суду м.Полтави від «24" січня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про виселення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду Омельченко Л.М.,-
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вище вказаним позовом.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 24 січня 2006 року позов задоволено.
Постановлено виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 державне мито в розмірі 8 грн.50 коп. у солідарному порядку.
Рішення суду в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подавши апеляційну скаргу.
Апелянти прохають рішення скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ч.З ст. 168 ЖК України договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений, так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім"ї. У цьому випадку власник будинку /квартири/ повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.
Судом вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.
У вересні 2002 року позивач за усним договором найму надала зазначену квартиру відповідачам для тимчасового проживання.
Також вірно вияснено, що ОСОБА_1 04.10.05 року письмово попередила ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про виселення із займаної квартири у зв"язку з виниклою в неї необхідністю проживання в даному жилому приміщенні.
Встановивши зазначені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо правомірності позовних вимог ОСОБА_1
Рішення суду є законним, обґрунтованим, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв"язку з чим скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст..ст.303,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Полтава від 24 січня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.