10.03.2023
Справа № 497/464/23
Провадження № 3/497/239/23
10.03.2023 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої? С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Деревенського І.Ю.,
особи відносно, якої складено протокол - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Трояни Болградського району Одеської області, громадянина України, одруженого, не інваліда, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого неофіційно, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 15 жовтня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.174 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22 січня 2023 року ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 здійснив у дворі свого домоволодіння постріл з мисливської рушниці ІЖ- 18ЕМ серія - НОМЕР_3 у собаку, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.174 КУпАП.
За цим фактом 22.01.2023 року інспектором сектору контролю за обігом зброї Болградського РВП ГУНП в Одеській області Хаджиогло Д.Д. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 018711 за ст.174 КУпАП.
Особа, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 з'явився до суду однак свою провину не визнав. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що дійсно здійснив постріл у своєму дворі, мав намір налякати сусідську собаку, яка не знаходиться на прив'язі та постійно заходить у його двір та лякає його трирічного сина. Вважає, що у нього не існувало заборони для здійснення пострілу з належної йому рушниці.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ст. 174 КУпАП настає за стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку та тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і бойових припасів.
Об'єктивна сторона правопорушення передбачає активні дії, а саме стрільбу з порушенням установленого порядку з визначених вказаною статтею видів зброї та пристроїв.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення.
Згідно диспозиції вказаної статті, місцем вчинення адміністративного правопорушення може бути:
1) населений пункт, тобто частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом;
2) відведені для стрільби місця, де її здійснюють з порушенням встановленого порядку, зокрема стрільбища-комплекси, що складаються з декількох відкритих тирів; криті (закриті) тири з непробивними стінами і стелею, де поперечні і бокові перехвати не передбачені; напіввідкриті тири з куленепробивними стінами і поперечними перехватами зверху; відкриті ділянки місцевості, що мають кулеприйомні та бокові земляні вали й необхідні зони безпеки. Порушення стрільби можуть проявлятися у стрільбі з несправної зброї або при піднятому білому прапорці, не паралельно директрисі стрільбища, одночасно з різних видів зброї та положень тощо;
3) не відведені для стрільби місця (поза місцями розташування легальних тирів, стрільбищ тощо).
Кожна з перелічених кваліфікуючих ознак становить окрему складову об'єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення.
Для накладення адміністративного стягнення за даною статтею, обов'язковому встановленню підлягає та обставина, що стрільба проведена із порушенням встановленого законом порядку.
Визначення вогнепальної, холодної метальної та пневматичної зброї містяться в Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622.
Так, відповідно до п. 8.2. цієї Інструкції вогнепальною вважається зброя, в якій снаряд (куля, шрот тощо) спрацьовує миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші). До пневматичної зброї належать пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснутих газів. До холодної зброї належать пристрої та предмети, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м'язової сили людини чи механічного пристрою (може бути холодною ручною та холодною метальною).
Пунктом 8.8 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622 передбачено, що мисливська вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом).
Судом з'ясовано, що мисливська рушниця ІЖ-18 ЕМ серія -У № 01081, колібр 20 належить ОСОБА_1 , що підтверджується дозволом №2111 від 07.11.2020 року, строк дії до 29.10.2023 року та є вогнепальною зброєю.
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , як встановлено судовим розглядом, здійснив постріл з належної йому мисливської рушниці в дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в межах населеного пункту і в не відведеному для цього місці, що не заперечувалось останнім.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
За ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
У відповідності до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Особа, стосовно якої складено адміністративні протоколи, згідно вимог ст. 12 КУпАП підлягає відповідальності, оскільки на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла віку, з якого настає відповідальність.
Відсутні згідно вимог ст.17 КУпАП обставини, що виключають адміністративну відповідальність, оскільки особа, не діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони і не була в стані неосудності, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та наявні докази, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини у їх сукупності, суд встановив, що дії ОСОБА_1 містять склад правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, та його вина підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 018711 від 22.01.2023 року,
- письмовими поясненнями та заявою ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- рапортом поліцейського Болградського ВП ГУНП в Одеській області від 22.01.2023 року;
- особистими поясненнями ОСОБА_1 , наданими в суді.
Частиною 4 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Судом вирішується питання вилучених документів, оскільки санкцією статті передбачено конфіскацію зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і бойових припасів
Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який на час розгляду справи не усвідомив протиправність своїх дій, відповідних висновків не зробив, у вчиненому не кається, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП. Тому, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, прихожу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст. 174 КУпАП з конфіскацією зброї, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень. Накладення на правопорушника інших видів стягнень, передбачених санкцією інкримінованої статті, вважаю таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536.80 гривень.
Керуючись ст.ст.29,33, 174, 245, 283, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.174 КУпАП, та на підставі санкції цієї статті призначити йому адміністративне стягнення у виді 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень з конфіскацією мисливської рушниці ІЖ- 18 ЕМ серія - НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 536.80 (п'ятсот тридцять шість ) гривень 80 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 307 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя С.В.Кодінцева