ЄУ № 712/1276/23
Провадження №1-кп/712/442/23
09 березня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023252020000006 від 23.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сагунівка, Черкаський район, Черкаська область, громадянина України, стрільця - помічника гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, раніше не судимого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовому званні «солдат» на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону вказаної військової частини, діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551- XIV від 24.03.1999, 02.05.2022 приблизно о 05 год. 00 хв. самовільно, без дозволу командування, в умовах воєнного стану, залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася за адресою: АДРЕСА_3 та направився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно ніде не працював та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки 23.01.2023 усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, добровільно та з власної ініціативи прибув до Черкаської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону і заявив про себе та вчинений злочин.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті визнав повністю. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати .
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, сторона обвинувачення не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки дані обставини ніким не оспорюються й у суду немає сумнівів у добровільності позиції сторін кримінального провадження та приймає рішення щодо проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, вимоги якої роз'яснені сторонам кримінального провадження.
Суд, прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України за ознаками умисних дій, які виразилися у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби) (в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015 року).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проходження служби характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з тим, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого та усвідомлення ним власної протиправної поведінки, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, передбаченого ст.75 КК України, поклавши обов'язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України в період часу з 02.05.2022-23.01.2023.
Положення ч. 1 ст. 75 КК України, які діяли на час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбачали, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 2839 від 13.12.2022) яка діє на день розгляду кримінального провадження, передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3 ст. 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З наведеного вбачається, що ч. 1 ст. 75 КК України (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України № 2839 від 13.12.2022) поліпшує становище особи.
Відповідно до ч.2 ст. 4, ч.2 ст. 5 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався, клопотання прокурора про його обрання до суду не надходило.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, - злочину передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1