Справа № 500/318/23
09 березня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області (надалі, відповідач -1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач -2), в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16 січня 2023 року о/р № 961010137391 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати з 10.01.2023 ОСОБА_1 період проходження ним військової служби у Збройних Силах СРСР з 04.11.1974 по 17.12.1976 та період роботи з 04.07.2001 по 30.04.2016 до стажу державної служби, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року з 10.01.2023 з врахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся в Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перехід із пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по віку, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016, хоч і не займав посаду державної служби, проте мав більше 20-ти років стажу державної служби для призначення такого виду пенсії. Позивач вказав, що 18.01.2023 за № 1900-0204-8/2412 позивач отримав лист від відповідача-2 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, прийняте за принципом екстериторіальності, від 16.01.2023 о/р № 961010137391 про відмову у перерахунку пенсії. Причина відмови - час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, до 4 липня 2001 року по дату набуття чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». З огляду на вищевикладене та з урахуванням записів трудової книжки до стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців для визначення права на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723 зараховується період роботи на посаді голови сільської ради народних депутатів з 09.04.1998 по 03.07.2001. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити позивачу у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», так як відсутній стаж роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців. З такими твердженнями відповідача-1 позивач не погоджуються, вважає вказане рішення Відповідача-1 щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону Україні «Про державну службу» неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 07.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзивів на позовну заяву.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що із набранням чинності Закону №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону №1058-1V; законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889-VIll) обіймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або які мають не менш як 20 років стажу на таких посадах. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХП в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески). Вказав, що оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача із заявою про перехід на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу» та Порядку №229 не передбачено зарахування до стажу державної служби періоду проходження військової служби в лавах армії з 04.11.1974 по 17.12.1976, а Порядок № 283 скасовано, у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні правові підстави для переведення позивача із пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію, що призначається відповідно до Закону України «Про державну службу». Також, зазначив, що при визначенні права особи на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 за записами трудової книжки або на підставі інших документів встановлюється відповідність займаної посади, посадам, визначеним статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993; основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Відповідач - 2 також зазначив про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 № 239 «Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців» (яка була чинна до 26.10.2001) посади працівників міських адміністрацій було віднесено до відповідних категорій посад державних службовців. Вказав, що 04.07.2001 набрав чинності Закон України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування», статтею 14 якого керівники відділів, їх заступники виконавчих органів міських рад віднесено до п'ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування. Одночасно, звернув увагу суду на тому, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1441 «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад» визнано такою, що втратила чинність Постанову Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239. Отже, на думку представника відповідача-2, період перебування позивача на посадах в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001 року не зараховується до стажу державної служби у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про місцеве самоврядування». Додатково вказав про те, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані за посадою (сільський голова), яка не відноситься до посад державної служби та немає правових підстав для видачі, тому не є підставою для призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу. З урахуванням зазначеного, вважає, що позивачу правомірно відмовлено в переході на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у встановлений законом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Частиною п'ятою ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки клопотань у розумінні вказаної статті до суду не надходило, розгляд даної справи здійснюється за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 10.01.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Так, органи Пенсійного фонду України на виконання Постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 за № 339/35961, застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій. Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Так, відповідно пункту 4.2 розділу IV вказаної вище Постанови №25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
У даній справі відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги, заява позивача розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України Житомирській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.01.2023 №о/р961010137391 позивачу відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», так як відсутній стаж роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців. Зокрема, в даному рішенні зазначено про те, що з 04.07.2001 по 20.11.2020 ОСОБА_1 працював на посадах віднесених до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не відповідних категорій посад державних службовців. Відтак, відповідач-1 зазначив, що до стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців для визначення права на призначення пенсії відповідно до Закону №3723 зараховується період роботи на посаді голови сільської ради народних депутатів з 09.04.1998 по 03.07.2001.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача - 1, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
За приписами пункту 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У спірному випадку позивачу не зараховано до стажу державної служби період проходження ним військової служби у Збройних Силах СРСР з 04.11.1974 по 17.12.1976 та період роботи з 04.07.2001 по 30.04.2016 до стажу державної служби.
До 2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283) (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
При не зарахуванні до стажу державної служби періоду проходження ним військової служби у Збройних Силах СРСР з 04.11.1974 по 17.12.1976, доводи відповідачів зводяться до того, що на час звернення позивача із заявою про перехід на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу» та Порядку №229 не передбачено зарахування до стажу державної служби періоду проходження військової служби в лавах армії з 04.11.1974 по 17.12.1976, а Порядок № 283 скасовано, стосовно чого суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі Порядок №229), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Приписами п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.
Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України № 889-VIII) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі Порядок №283), який слід застосовувати у даному спорі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 735/939/17.
Відповідно до п.1 Порядку №283, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно із п.3 Порядку №283 до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах СРСР з 04.11.1974 по 17.12.1976, що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 24.04.1974, зараховується до стажу державної служби.
Разом з тим, проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах СРСР з 04.11.1974 по 17.12.1976 також підтверджується записами у трудовій книжці позивача, виданій 31.01.1974.
Водночас, Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон України №889-VIII) визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців. Цей закон набув чинності 01.05.2016.
Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі Закон №3723-XII), крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Із наведених законодавчих норм слідує, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18).
Відповідно до розрахунку стажу (форма PC-право) страховий стаж позивача становить 45 років 10 місяці 01 день.
При цьому, до стажу державної служби позивачу також не зарахований період роботи з 04.07.2001 по 30.04.2016 на посаді сільського голови Лапшинської сільської ради, що становить 14 років 09 місяців і 27 днів.
Разом з тим, вирішуючи даний спір по суті, суд враховує те, що відповідачем-1 не ставиться під сумнів достовірність даних наведених в його трудовій книжці.
Абзацом 13 пункту 2 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Крім цього, відповідно до п.4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Суд звертає увагу, що як Порядок №283, так і чинний наразі Порядок №229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.
Необхідно врахувати, що пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Суд вважає, що посада, яку обіймав позивач за час роботи в органі місцевого самоврядування, в тому числі і станом на 01.05.2016, відноситься до посади, визначеної статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
При цьому, стаж державної служби позивача на посаді сільського голови Лапшинської сільської ради у період з 04.07.2001 по 30.04.2016, підтверджується записами у трудовій книжці позивача, виданій 31.01.1974.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування віднесено посади сільських голів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що посада сільського голови, відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пункту 2 Порядку №283 входить до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.
Верховний Суд в постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» №889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Зазначені обставини вказують на те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Відтак, суд вважає, що період роботи позивача на посаді в органах місцевого самоврядування, зокрема, на посаді сільського голови Лапшинської сільської ради належить до зарахування до стажу державної служби ОСОБА_1 : період з 09.04.1998 по 03.07.2001 був зарахований відповідачем-2 до стажу державної служби, а період з 04.07.2001 по 01.05.2016 є таким, який слід зарахувати.
Отже, на момент звернення до відповідача-2 (10.01.2023) із питанням переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу», стаж державної служби позивача станом на 01.05.2016 становив 20 років 02 місяці 06 днів (02 роки 01 місяць 14 днів (військова служба) + 03 роки 02 місяці 25 днів (стаж державної служби зарахований відповідачем-1)+14 років 9 місяців і 27 днів (період з 04.07.2001 по 30.04.2016 на посаді сільського голови Лапшинської сільської ради)).
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 відповідно до частини 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ та «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII (загальний стаж роботи 45 років 10 місяці 01 день при необхідному 35 років; досягнув віку 66 років; стаж державної служби 20 років 02 місяці 06 днів станом на 01.05.2016).
Відповідно до частин першої та другої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову повністю.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.01.2023 №о/р № 961010137391 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати з 10.01.2023 ОСОБА_1 період проходження ним військової служби у Збройних Силах СРСР з 04.11.1974 по 17.12.1976 та період роботи з 04.07.2001 по 30.04.2016 до стажу державної служби.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року з 10.01.2023 з врахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Оскільки головуюча суддя перебувала в основній щорічній відпустці в період з 23.02.2023 по 08.03.2023, повне судове рішення складено та підписано 09 березня 2023 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження:вул. Ольжича, 7, м. Житомир,10003 код ЄДРПОУ:13559341);
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код:14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.