Справа № 420/1659/23
10 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (вул.Степна,1, м.Одеса, 65098) до Головного управління ДПС Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001), Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» до Головного управління ДПС в Миколаївській області, Державної податкової служби України, за результатом якого позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6907996/31760612 від 07.06.2022
зобов'язати Державну податкову служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 389 від 31.01.2022 датою її подання на реєстрацію.
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6908011/31760612 від 07.06.2022
зобов'язати Державну податкову служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)зареєструвати податкову накладну №705 від 28.02.2022 датою її подання на реєстрацію.
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (код ЄДРПОУ 31760612) судовий збір у розмірі 5 368,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки в Комісії ГУ ДПС в Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації були відсутні фактичні правові підстави для відмови в реєстрації податкової накладної Позивача, по якій останнім надано контролюючому органу підтверджуючі документи по здійсненим господарським операцій, то таке рішення є протиправними і підлягає скасуванню в силу своєї протиправності, а відповідна податкова накладна підлягає реєстрації датою її фактичного надходження.
Ухвалою від 06.02.2023р. відкрито провадження у справі та визначено, що її розгляд буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст.262 КАС України).
Представник Головного управління ДПС в Миколаївській області подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому наголосив на правомірності спірних рішень, оскільки такі рішення були прийняті внаслідок ігнорування Позивачем рішень контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних в частині надання підтверджуючих документів у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ТОВ «Крафт», згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, с юридичною особою яке зареєстровано 06.12.2001 року.
Основними видами діяльності підприємства є:
25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій;
24.34 Холодне волочіння дроту;
25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали;
25.62 Механічне оброблення металевих виробів;
25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у ;
33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів;
46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;
46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами;
46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
52.10 Складське господарство;
52.24 Транспортне оброблення вантажів;
52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;
77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
01.02.21 року між ТОВ «Крафт» (Виконавець) та ТОВ «Юнайтед Стіл Україна» (Замовник) укладено договір № 31/03-П про надання послуг (далі Договір).
Згідно п.1.1. Договору Виконавець зобов'язується своїми силами та засобами надавати Замовнику комплекс складських послуг, що визначені у п.1.2 - 1.3 Договору, а Замовник зобов'язується прийняти надані Послуги та оплатити.
Згідно п.1.2. послуги за даним договором, пов'язані із транспортуванням, прийманням, зберіганням, комплектацією, та відвантаженням товару на складі Виконавця.
Одразу звертаю увагу суду на те, що по цьому договору надавалися послуги тільки зі зберігання товару, інші послуги ТОВ «Юнайтед Стіл Україна» в це період були не потрібні. Транспортування товару, його розвантаження на території складу ТОВ «Крафт» для зберігання та його завантаження після зняття зі зберігання відбувалося власними силами ТОВ «Юнайтед Стіл Україна».
Згідно з п.2.1. Договору, приймання товару та надання послуг відбувається на території складу Виконавця за адресою: м. Харків, пр-т Московськи1, 301, м. Кривий Ріг, вул.. Транспортна, 95, м. Київ, пров. Мисливський 16, м. Одеса, вул.. Степна, 1.
Право користування територіями складів за вищеперерахованими адресами у ТОВ «Крафт» виникло на підставі договорів оренди, про що свідчить додаток Форма № 20-опп.
Згідно п.2.2. Договору надання послуги відбувається на підставі отримання заявки.
Приймання товару на зберігання та повернення його зі зберігання оформлюється актами приймання-передачі (п. 2.3., 2.6 Договору). Згідно з п. 4.3 Договору, надання послуг оформлюється Актом наданих послуг.
Оплата за отримані послуги здійснюються на підставі рахунків до 10 числа місяця наступного за кінцем кварталу в якому були отримані послуги.
31.01.22 на виконання умов Договору, Виконавець (ТОВ «Крафт») надав послуги складського зберігання про що свідчить Акт надання послуг № КА31-01-01.
ТОВ «Крафт», відповідно до п. 201.7 НКУ, після надання послуг 31.01.22 склало та направило до ДПС України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 389, проте така реєстрація згідно квитанції від 11.02.22 була зупинена.
Підставами зупинення реєстрації податкової накладної № 389 від 31.01.22 були визначені: «Відповідно до п. 201.16 ст 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 31.01.22 N 389 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 52.10, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари /послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=.2890%, «P»=10773322.62».
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, ТОВ «Крафт» направив повідомлення № 118 від 31.05.22 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено із додатками в кількості: 7, а саме:
1. Договір надання послуг № 31/03-п від 01.02.21, якій дозволяє встановити умови здійснення господарських операцій з надання послуги. При цьому господарської діяльності позивача пов'язаний із предметом договору. Вид
2. Акт надання послуг № КА31-01-01, який безпосередньо підтверджують факт надання та отримання послуги.
3. ПH №389 вiд 31.01.22,
4. Квитанція,
5. ПН № 1372 від 31.12.21 як підтвердження того, що за таким кодом та описом послуги була зареєстрована ПН без зупинення та зауважень.
6. Акт звірки, з якого вбачається надання послуг ТОВ «Крафт» та відсутність оплати за послуги з боку ТОВ «Юнайтед Стіл Україна» за період січень-лютий 2022.
На час подання пояснень з копій документів оплата за послугу не здійснювалось, в наслідок чого, відсутні платіжні доручення.
07.06.2022 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення № 6907996/31760612, яким ТОВ «Крафт» було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 398 від 31.01.22. Підстава відмови:
- ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
На дату подання пояснень, оплата за отриману послугу не була здійснена, але це фінансово-господарські відношення між ТОВ «Крафт» та ТОВ «Юнайтед Стіл Україна» і контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача та визначати підставою прийняття рішення відсутність розрахункових документів.
16.08.22 ТОВ «Крафт» подав скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 6907996/31760612. Разом зі скаргою товариство подало пояснення та документи у кількості 16 в тому числі і розрахункові документи, а саме:
1. Договір надання послуг № 31/03-П від 01.02.21, якій дозволяє встановити умови здійснення господарських операцій з надання послуги. При цьому вид господарської діяльності позивача пов'язаний із предметом договору.
2. Акт надання послуг № KA31-01-01 від 31.01.22, який безпосередньо підтверджують факт надання та отримання послуги.
3. ПН № 389 від 31.01.22, 4. Квитанція
5. ПН № 1372 від 31.12.21 як підтвердження того, що за таким кодом та описом послуги була зареєстрована ПН без зупинення та зауважень.
6. Платіжне доручення № 1532 від 16.06.22
7. Платіжне доручення № 1538 від 23.06.22
8. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361
9. Акт приймання-передачі ТМЦ на відповідальне зберігання від 03.01.22
10. Акт зняття ТМЦ з відповідального зберігання від 31.01.22
11. Ф-20-ОПП
12. Штатний розпис на 2022 з якого вбачається наявність людських ресурсів для здійсненню господарських операції з надання послуги зберігання.
13. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за 2 квартал 2022
14. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 106 за 2 квартал 2022
15. Акт звірки.
05.09.2022 Контролюючий орган приймає рішення № 37501/31760612/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК без змін.
Підстава інша, ніж в попередньому рішенні: не надання платником податку первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційній опис) у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
28.02.2022 на виконання умов Договору, Виконавець (ТОВ «Крафт») надав послуги складського зберігання, про що свідчить Акт надання послуг № КА28-02-01.
Як зазначалося вище, оплата за отримані послуги повинна здійснитися до 10 квітня 2022.
ТОВ «Крафт», відповідно до п. 201.7 НКУ, 28.02.22 склав та направив до ДПС України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 705, проте така реєстрація згідно квитанції від 30.05.22 була зупинена.
Підставами зупинення реєстрації податкової накладної № 705 від 28.02.22 були визначені:
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, ТОВ «Крафт» направив повідомлення № 119 від 31.05.22 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено із додатками в кількості: 7, а саме:
1. Договір надання послуг № 31/03-п від 01.02.21, якій дозволяє встановити умови здійснення господарських операцій з надання послуги. При цьому вид господарської діяльності позивача пов'язаний із предметом договору.
2. Акт надання послуг № КА28-02-01, який безпосередньо підтверджують факт надання та отримання послуги.
3. ПН № 705 від 28.02.22,
4. Квитанція,
5. ПН № 1372 від 31.12.21 як підтвердження того, що за таким кодом та описом послуги була зареєстрована ПН без зупинення та зауважень.
6. Акт звірки, з якого вбачається надання послуг ТОВ «Крафт» та відсутність оплати за послуги з боку ТОВ «Юнайтед Стіл Україна» за період січень-лютий 2022.
07.06.2022 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення № 6908011/31760612, яким ТОВ «Крафт» було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 705 від 28.02.22. Підстава відмови:
- ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
На дату подання пояснень, оплата за отриману послугу ще не була здійснена.
16.08.2022 ТОВ «Крафт» подав скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 6908011/31760612. Разом зі скаргою товариство подало пояснення та документи у кількості 16 в тому числі і розрахункові документи, а саме:
1. Договір надання послуг № 31/03-П від 01.02.21, якій дозволяє встановити умови здійснення господарських операцій з надання послуги;
2. Акт надання послуг № КА28-02-01, який безпосередньо підтверджують факт надання та отримання послуги;
3. ПН № 705 від 28.02.22;
4. Квитанція;
5. ПН № 1372 від 31.12.21 як підтвердження того, що за таким кодом та описом послуги була зареєстрована ПН без зупинення та зауважень;
6. Платіжне доручення № 1532 від 16.06.22;
7. Платіжне доручення № 1538 від 23.06.22;
8. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361;
9. Акт приймання-передачі ТМЦ № 2 на відповідальне зберігання за 01.02.22;
10. Акт зняття ТМЦ № 2 з відповідального зберігання за 28.02.22;
11. Ф-20-ОПП;
12. Штатний розпис на 2022 з якого вбачається наявність людських ресурсів для здійсненню господарських операції з надання послуги зберігання;
13. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за 2 квартал 2022;
14. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 106 за 2 квартал 2022;
15. Акт звірки, з якого вбачається надання послуг ТОВ «Крафт» та відсутність оплати за послуги з боку ТОВ «Юнайтед Стіл Україна» за період січень-лютий 2022.
05.09.22 Контролюючий орган приймає рішення № 37546/31760612/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК без змін.
Підстава інша ніж в попередньому рішенні: не надання платником податку первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційній опис) у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Незгода з вказаним рішенням обумовила позивача на звернення до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі -ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку(додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарські операції платника податків відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, ГУ ДПС в Одеській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено їх реєстрацію та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи.
Суд звертає увагу, що при зупиненні податкової накладної № 389 від 31.01.2022, №705 від 28.02.2022, позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №520 (додаток до Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в рішенні № 6907996/31760612 від 07.06.2022, № 6908011/31760612 від 07.06.2022 хоч і вказано, втім не зазначено, які саме із наданих документів складено з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено.
У той же час, суд звертає увагу, що конкретні первинні та розрахункові документи окремо у позивача не витребовувалися.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.
У той же час, в квитанції також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що зважаючи на не зазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 389 від 31.01.2022, №705 від 28.02.2022.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даному випадку судом встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.
Під час розгляду справи, ГУ ДПС в Одеській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішення № 6907996/31760612 від 07.06.2022, № 6908011/31760612 від 07.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 389 від 31.01.2022, №705 від 28.02.2022. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та контрагентом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №1 від 04.10.2022 року.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення № 6907996/31760612 від 07.06.2022, № 6908011/31760612 від 07.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 389 від 31.01.2022, №705 від 28.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до абз.1 ч.4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну подану позивачем, датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.
Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п.20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.
Поряд з цим, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений п.4 ч.3 ст.2 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 6907996/31760612 від 07.06.2022, № 6908011/31760612 від 07.06.2022, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 389 від 31.01.2022, №705 від 28.02.2022, подану позивачем, датою фактичного надходження зазначеної накладної.
Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довели правомірності винесення оскаржуваного рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з позовною заявою позивачем подавалася заява про стягнення судових витрат з відповідача, але судом при прийнятті судового рішення не вирішено питання стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання вимог цієї норми позивач надав суду копії: договору, додаткової угоди, детального опису робіт (наданих послуг), рахунок, квитанції, акт приймання-передачі наданих послуг.
За правилами частини п'ятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заперечення відповідача щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовані тим, що справа є незначної складності: учасників справи лише двоє, кількість доказів, що підлягають оцінці, незначна, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідні докази, суд дійшов висновку, що вказане клопотання необхідно задовольнити.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Судом встановлено, що у своїй заяві позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду ордер, свідоцтво, розрахунок судових витрат.
Відповідно до розрахунку судових витрат, витрати на правничу допомогу склали 4000 грн. (1000 грн. х 4 години).
Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч.ч.6,7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року по справі №160/6899/20.
Крім того відповідачем надано вмотивовані заперечення проти розміру витрат на правничу допомогу.
З урахуванням зазначеного та розрахунку витрат часу, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн. є непропорційним до предмета спору та складності справи.
Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, суд вважає за можливе присудити з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь кожного з позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі по 2000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.
Представником відповідача ГУ ДПС у Миколаївській області у відзиві на позов було зазначено наступне.
Відповідно до пункту 1 наказу Державної податкової служби України від 05.04.2022 № 185 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173» внесено зміни, зокрема, до пункту 1 наказу ДПС від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» і до додатку 1 до цього наказу.
Згідно з цими змінами виконання повноважень із здійснення контролю проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів податкового контролю Головного управління ДПС у Миколаївській області закріплено за Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.
Таким чином, повноваження Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо організації роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН з 05.04.2022 закріплено за Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.
Але суд не приймає вказані пояснення, як на підставі для звільнення його від відповідальності оскільки згідно матеріалів справи платник ПДВ знаходився та знаходиться на податковому обліку саме в ГУ ДПС у Миколаївській області, заява на реєстрацію та первинні бухгалтерській документи в обґрунтування показників податкових накладних подавались саме до ГУ ДПС у Миколаївській області, в жодному з оскаржених рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не зазначено, що вони приймались не відповідачем, а ГУ ДПС у Хмельницькій області, платник ПДВ, який подавав їх на реєстрацію не був повідомлений про можливу зміну повноважень податкового органу, в зв'язку із чим, податкові органи не діяли належним чином щоб забезпечити поінформованість платника податків про зміни в організації роботи податкових органів та забезпечення своєчасного реагування та оскарження їх рішень, в зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що відповідальність за прийняття вказаних рішень повинен нести податковий орган, в якому позивач перебуває на податковому обліку та перебуває у правових відносинах с платником податків.
З огляду на викладене стягнення витрат на правничу допомогу слід провести з Головного управлінням ДПС у Миколаївській області.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (вул.Степна,1, м.Одеса, 65098) до Головного управління ДПС Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001), Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6907996/31760612 від 07.06.2022.
Зобов'язати Державну податкову служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» № 389 від 31.01.2022 датою її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6908011/31760612 від 07.06.2022.
Зобов'язати Державну податкову служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» №705 від 28.02.2022 датою її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (вул.Степна,1, м.Одеса, 65098) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС Миколаївській області (вул.Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001) судовий збір у розмірі 5368,00 грн. та витрати на правничу допомогу 2000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко