про залишення позовної заяви без руху
08 березня 2023 року справа № 320/4826/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Інтер Агролайн" до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Інтер Агролайн" (далі - позивач) із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач-1), Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач-2), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - відповідач-3), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - відповідач-4), Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач - відповідач-5), Державної податкової служби України (відповідач - 6), в якому позивач просить суд:
- визнати причини пропущення процесуального строку на звернення до суду стосовно податкових повідомлень-рішень №6007/13-01-07-07 від 06.09.2022, №6008/13-01-07-07 від 06.09.2022 поважними та поновити пропущений строк на звернення до суду;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 6007/13-01-07-07 від 06.09.2022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 32 347 474,00 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 16 173 737, 00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 6008/13-01-07-07 від 06.09.2022, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), і зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 7 637 273, 00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 5591/13-01-07-07 від 25.08.2022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 15 683 574, 00 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) 3 920 893, 50 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 5592/13-01-07-07 від 25.08.2022, відповідно до змісту якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 1 801 735, 00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 5593/13-01-07-07 від 25.08.2022 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), і зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 2 922 157, 00 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 15 683 574,00 грн. з дня визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 5591/13-01-07-07 від 25.08.2022;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 801 735,00 грн. з дня визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 5592/13-01-07-07 від 25.08.2022;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2021 року у сумі 32 347 474, 00 грн., як суму узгоджену до відшкодування з бюджету;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з дня визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №5593/13-01-07-07 від 25.08.2022 таке, як узгоджено до відшкодування з бюджету;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з дня визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №6008/13-01-07-07 від 06.09.2022 таке, як узгоджено до відшкодування з бюджету;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Інтер Агролайн" (код ЄДРПОУ 40803038, Україна, 84107, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Літературна, буд. 88) на рахунок, відкритий у АБ "Укргазбанк" IBAN НОМЕР_1 заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2021 року у сумі 32 347 474, 00 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Інтер Агролайн" (код ЄДРПОУ 40803038, Україна, 84107, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Літературна, буд. 88) на рахунок, відкритий у АБ "Укргазбанк" IBAN НОМЕР_1 заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року у сумі 17 485 309, 00 грн.
Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області:
- № 6007/13-01-07-07 від 06.09.2022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 32 347 474, 00 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 16 173 737, 00 грн.;
- № 6008/13-01-07-07 від 06.09.2022, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), і зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 7 637 273, 00 грн.;
- № 5591/13-01-07-07 від 25.08.2022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 15 683 574, 00 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) 3 920 893, 50 грн.;
- № 5592/13-01-07-07 від 25.08.2022, відповідно до якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 1 801 735, 00 грн.;
- № 5593/13-01-07-07 від 25.08.2022 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), і зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 2 922 157, 00 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.
Відповідно, оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
За практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі "Щокін проти України") реалізація податковим органом своєї функції щодо здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати суб'єктом господарювання податків, наслідком якої є винесення рішення, що впливає на склад майна позивача, є втручанням до його майнових прав, а отже й вимога про визнання протиправним такого рішення суб'єкта владних повноважень є майновою.
У разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 26 840, 00 грн. (64 313 106, 50 х 1,5 % = 964 696, 60 грн., що є більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
У той же час, до позовної заяви позивачем додано заяву від 28.02.2023 про відстрочення сплати судових витрат до прийняття рішення за поданою позовною заявою на підставі ст. 133 КАС України.
Розглянувши дану заяву від 28.02.2023 про відстрочення сплати судових витрат по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Разом з тим, у заяві від 28.02.2023 про відстрочення сплати судових витрат представником позивача належним чином не обґрунтовано вказане клопотання, при цьому у заяві зазначено про те, що на сьогодні позивач ПрАТ "Інтер Агролайн" знаходиться у зоні проведення активних бойових дій та постраждало внаслідок ракетного удару з боку російської федерації, що призвело до скрутного матеріального становище.
Будь-яких документальних доказів неспроможності сплати судового збору та на підтвердження обставин, вказаних у заяві від 28.02.2023 про відстрочення сплати судових витрат, позивачем до позовної заяви не додано.
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Суд зазначає, що наведені у заяві доводи щодо відстрочення сплати судового збору є недостатніми для задоволення вказаного клопотання, оскільки таке клопотання не підкріплено належними та достатніми документальними доказами, що своєю чергою не є перешкодою для звернення до суду з новим обґрунтованим клопотанням.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, дійшла до висновку про те, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Представником позивача не надано жодних доказів майнового стану, а також відомостей на підтвердження обставин скрутного матеріального становища та на підтвердження обставин, вказаних у заяві від 28.02.2023 про відстрочення сплати судових витрат.
Беручи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору та, відповідно, відмовляє у задоволенні клопотання.
Таким чином, звернення позивача до суду з даним позовом повинно бути оплачено судовим збором, а документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі - приєднаний до позову.
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду докази незадовільного майнового стану для вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору, або надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 26840,00 грн., сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 26840,00 грн. (оригінал платіжного доручення (квитанції), який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідачами у поданому позові позивач вказує Головне управління ДПС у Донецькій області (відповідач-1), Головне управління ДПС у Львівській області (відповідач-2), Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (відповідач-3), Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (відповідач-4), Державний бюджет України в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач-5), Державна податкова служба України (відповідач - 6).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 17.01.2022 №510/05-99-07-18-14/40803038, складений відповідачем-1 (Головним управлінням ДПС у Донецькій області), на підставі якого відповідачем-2 (Головним управлінням ДПС у Львівській області) прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.09.2022 № 6007/13-01-07-07 та від 06.09.2022 № 6008/13-01-07-07.
Також в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 26.07.2022 №5136/13-01-07-07/40803038, складений відповідачем-2 (Головним управлінням ДПС у Львівській області), на підставі якого відповідачем-2 (Головним управлінням ДПС у Львівській області) прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.08.2022 № 5591/13-01-07-07, № 5592/13-01-07-07, № 5593/13-01-07-07.
При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач не заявляє позовних вимог до відповідача-1 - Головного управління ДПС у Донецькій області та відповідача-6 - Державної податкової служби України.
Також не розмежовано позовних вимог до відповідача-3 - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, відповідача-4 - Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області та відповідача-5 Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву (із примірниками для направлення відповідачам), із уточненням складу учасників справи, зокрема, відповідачів та/або конкретизації позовних вимог до всіх відповідачів у справі.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Державний бюджет України в особі Державної казначейської служби України не може бути відповідачем у справі, оскільки відповідачем може бути тільки конкретний орган - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Вжитий у п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Також суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади (їх посадової особи), наділеного адміністративною правосуб'єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюються позивачем. В даному випадку позивачем зазначені відомості щодо ідентифікаційного коду, місцезнаходження, засобів зв'язку та електронної пошти саме Державної казначейської служби України, тоді як відповідачем-5 визначено "Державний бюджет України в особі Державної казначейської служби України".
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно усунути порушення шляхом чіткого зазначення та конкретизації позовних вимог до всіх відповідачів у справі та/або уточнення складу учасників справи, зокрема, відповідачів.
Також, згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивач вказує у позовній заяві 6 (шість) відповідачів, проте до позовної заяви додає лише 2 (дві) копії позову. При цьому відсутні копії доданих документів до позовної заяви для направлення всім відповідачам.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно надати 4 (чотири) копії позовної заяви та копії 6 додатків до позовної заяви для направлення відповідачам.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 26840,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);
- надати уточнену позовну заяву (із примірниками для направлення відповідачам), із уточненням складу учасників справи, зокрема, відповідачів та/або конкретизації позовних вимог до всіх відповідачів у справі;
- надати 4 (чотири) копії позовної заяви та 6 копій додатків до позовної заяви для направлення відповідачам.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.